Шухевич Осип
отець Осип Шухевич (також трапляються варіанти імені Йосиф, Йосип; 4 січня[2] 1816, Раківець,[2] — 24 березня[2] тепер Городенківський район — 1870) — український галицький греко-католицький священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч. Батько Володимира Шухевича, прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
| Осип Шухевич | |
|---|---|
| Народився |
4 січня 1816 с. Раківець, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер |
1870 Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область |
| Країна |
 Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія |
| Головував | Городенківський декан |
| Конфесія | Католицька церква[1] |
| Рід | Шухевичі |
| Діти | Шухевич Володимир Осипович |
Короткий життєпис
Родом із села Ракова на Станиславівщині.[джерело?] Батько — о. Микола Шухевич, священик у Раківці над Дністром.[3]
Закінчив ґімназію при монастирі оо. Василіян у Бучачі 1832 року.[4] Також навчався у львівських домініканців.[3]
Під час навчання у Львівській духовній семінарії (1835–1838[4]) належав до кола «Руської Трійці». Товаришував також з Антіном Могильницьким. Висвячений 1840 року, працював на різних парафіях, зокрема: Мостище (повіт Калуш, 1840-41, адміністратор), Камінне (повіт Надвірна, 1841-42, адміністратор), Волосів (повіт Надвірна, 1841-42, опікун), Старі Богородчани (1842-45, сотрудник). Зазнавав утисків влади.
З 1845,[5] за іншими даними з березня 1848 року, — парох Тишківців, того року очолив Городенківську повітову Руську Раду. За його ініціятиви, сприяння в Тишківцях було встановлено знак на скасування панщини 1848 року, відкрито школу 1856 року. Займані посади: Городенківський віце-декан декан (1864-65[5]), декан (1865-70[5])), інспектор народних шкіл Городенківського повіту.[4]
Друкувався в літературно-науковій газеті «Пчола» (1849 р.); перекладав Л. Верґілія («Пісню про хліборобство», «Скотарські поеми»[3]), Е. Щульце, Гердера, наслідував Вальтера Скотта («Подорожній»).
Помер та похований у родинному гробівці в селі Тишківцях.
Твори О. Шухевича видав посмертно його син Володимир Шухевич під назвою «Переводи і наслідування Осипа Шухевича, з портретом і життєписом автора» (Львів, 1883). Автор передмови — Іван Франко.[3] У передньому слові до книги «Переводи і наслідування Осипа Шухевича» І. Франко писав: «Переводи і наслідування, заміщені в цій книжці — пам'ятка життя і праці чоловіка майже не знаного в нашій літературі, а претім заслуговуючого на всенародне визнання. Переводи дуже корисно свідчать про те, як пильно Осип Шухевич прислуховувався до мови народної, яким обширним способом тієї мови він володів…. Праці Шухевича свідчать ще й о тім, на які широкі розміри задумували наші патріоти з доби нашого народного відродження працю на збагачення нашої словесності, як сміливо і совісно приступили до діла».
Версія доктора Николи Андрусяка
Ім'я — Йосиф, син пароха Раківця над Дністром на Городенківщині отця Евстахія Шухевича. Був парохом у селі Тишківцях на Городенківщині (з 1848 року). Навчався у ґімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі в першій половині 1820-х років.[6]
Сім'я
Мав 12 дітей, двоє померли малими.
- Зенон Шухевич — парох Тишківців, глава, продовжувач «тишковецьких Шухевичів»; сприяв появі українських громадських організацій у селі
- Осипа — найстарша донька, дружина доктора Лонгина Рожанковського, адвоката, посла до Австрійського райхсрату, мати першого команданта Легіону УСС д-ра Теодора Рожанковського[7]
- Ольга — дружина о. Ковблянцького,
- Євген — священик, батько адвоката Степана Шухевича
- Ізидор — полковник австрійської армії — під час І-ї світової війни мав стати генералом; через дрібний конфлікт у Загребській лікарні його звинуватили у «великосербських настроях», звільнили зі служби
- Володимир (дід Романа Шухевича) — видатним науковцем, найвідомішим дослідником Гуцульщини
- Модеста — дружина гімназійного професора у Києві Миколи Козловського
- Микола Шухевич — адвокат, придбав у Львові територію для української організації «Сокіл-Батько»
- Євгенія (Левицька) — мати письменника та журналіста Василя Левицького-Софроніва.[3]
Вшанування пам'яті
В Івано-Франківську є Вулиця Шухевичів, названа на честь не лише Осипа, а й усієї його героїчної родини.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 661.
- Липовецький Святослав. «Тишковецькі Шухевичі»
- Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 662.
- Blazejowskyj Dmytro. Historical Šematism… — Р. 436.
- Андрусяк Никола. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
- Перший комендант УСС
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 661–662. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Blazejowskyj Dmytro. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — K. : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 436. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
Посилання
- Шухевич Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2099. — 1000 екз.
- Липовецький Святослав. «Тишковецькі Шухевичі».
- Працював не для слави. До 200-річчя від дня народження О. Шухевича (1816—1870) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.24-26.