Шістнадцята династія єгипетських фараонів

Точна хронологія правління династії не встановлена. Євсевій Кесарійський, цитуючи Манефона, повідомляє, що в династії було 5 фараонів, що правили 190 років[2]. Сучасні єгиптологи:

• І. Бікерман вказує її спільно з XV династією і без дат.
• Ю. фон Бекерат вказує її без дат, помічаючи, що вона існувала поряд з XV династією.
• Е. Хорнунг, Р. Краусс і Д. Уорбертон вказують її спільно з XVII династією, без точних дат.

Єгиптологи Кім Рехолт і Джанін Бурріо, реконструювали список фараонів XVI династії по Туринському царському списку, слідуючи за Манефоном, вважають, що столицею її були Фіви. Ймовірно, володіння, які підпорядковувалися фараонам, були невеликими. До всього іншого тривав голод, який почався в останні роки правління XIII і XIV династій. Гіксосські фараони з XV династії воювали проти фараонів XIII династії, захопивши в підсумку Фіви[3][4].

Питання про те, які фараони відносяться до XVI династії, залишається дискусійним. Кім Ріхольт встановив імена 9 фараонів династії, імена ще 6 фараонів, які були в Туринському списку, відновити неможливо. Крім того, на написах зустрічаються ще 6 імен, положення яких залишається невизначеним. Ріхольт вважає, що вони могли належати до XVI династії[3], хоча й існує прив'язка їх і до інших династій. Зокрема, Юрген фон Бекерат деяких фараонів відносить до XIII династії[5], а Норберт Дауценберг — до XVII династії[6].

Ймовірно, в числі фараонів, зазначених в Туринському списку, крім фіванських фараонів вказані правителі ще деяких міст — Абідоса, Ель Каба, Едфу​[3].

• Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
• Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
• Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
• История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380
• История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
• Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
• Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
• Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
• Bourriau Janine. The Second Intermediate Period (c.1650-1550 BC) // Ian Shaw (ed.) The Oxford History of Ancient Egypt. — Oxford University Press, 2004. — P. 172–206. — ISBN 978-0-19-280458-7.
• Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218