Тринадцята династія єгипетських фараонів
XIII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е.
Частина серії статей на тему: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія Стародавнього Єгипту[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Великий Сфінкс і піраміди Гізи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Археологічні культури:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Раннє царство
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорія • Портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Згідно Манефона, XIII династія, як і XII, походила з міста Фіви. Вона була прямим продовженням XII династії. Існує гіпотеза, що фараони Себекхотеп II і Аменемхет V були синами фараона Аменемхета IV з XII династії[2].
За припущенням данського єгиптолога Кіма Рехолта, поділ XII і XIII династії стався через те, що під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні, відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію[3].
У пізніх джерелах час правління цієї династії описується як епоха заворушень і хаосу, проте на думку ряду сучасних єгиптологів цей період, можливо, був більш мирним. Столицею фараонів з XIII династії був Іттауі біля Файюма. Можливо, що під час більшої частини правління XIII династії Єгипет залишався досить стабільною державою.
Імена фараонів з цієї династії збереглися в ряді царських списків, зокрема — в Туринському. Однак друга частина списку сильно пошкоджена, імена багатьох фараонів не читаються. Точну хронологію визначити неможливо, ряд імен зустрічається тільки на фрагментарних написах і на печатках.
Серед єгиптологів є розбіжності, хто був першим представником династії на троні. Згідно реконструкції Кіма Рехолта, першим правителем з XIII династії був Себекхотеп Секхемра Хутауі, якого він називає Себекхотеп I[3].Ця реконструкція підтримується рядом сучасних егіптолов[4]. За іншою гіпотезою, йому передувало правління Хаанкра Себекхотепа, а Себекхотеп Секхемра Хутауі називається Себекхотепом II[5].
Представники XIII династії правили з Іттауі протягом 150 років, проте їх влада поступово слабшала. Потім відбулося вторгнення гіксосів. Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, з'ясували, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами[6].
Останнім представником XIII династії, який залишив сліди правління і в Верхньому, і в Нижньому Єгипті, був Мернофера Аіб. Його наступники, починаючи з Мерхотепа Іні, судячи з усього правили вже тільки в Верхньому Єгипті[7].
Час правління династії єгиптологи відносять до:
- 1785-? рр. до н. е. — По І. Бікерману.
- 1794/1793-1648/1645 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
- 1759- бл. 1630 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.
Список фараонів
Ім'я | Хронологія | Зіставлення з древніми списками фараонів | ||||
Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон | І. Г. Франк- Каменецький | К. Ріхольт | Античні автори (цитуя Манефона) | «Туринський список» | «Карнацький список» | |
Схотепібра | 6.4. [Схотеп]-іб-ра | |||||
Угаф | 1. 1759–1757 | 1759–1757 | 1766–1764 | 6.5. Хуи-тауи-ра | 51. Хуі-тауі-ра | |
Аменемхет Сенебеф, Аменемхет V ? | 1757–1752 | 1800–1796 | 6.6. Сехем-ка-ра Амен-[ем-хет се-неб]еф | |||
Сехемрахутаві Хабав | 1752–1746 | 1775–1772 | ||||
Аменемхет V | 1746–1743 | 1796–1793 | 6.7. [А]мен-ем-хет[…] | 37. Сеан-хіб-ра | ||
Амені Кемау | 1743–1742 | 6.8. Схотеп-іб-ра | ||||
Іуфні | 1741 | 1788 | 6.9. Іуф-ні | |||
Аменемхет VI | 1730–1724 | 1788–1785 | 6.10. Санх-іб-ра | |||
Небнун, Небенну | 1738/39 | 1785–1783 | 6.11. Семен-ка-ра | |||
Хорнеджеф-Хоріотеф | 1738 | 1791–1788 | 6.12. Схотеп-іб-ра | |||
Суаджкара | 1781 | 6.13. Суадж-ка-ра | ||||
Сенеджемібра, Неджемібра | 1736 | 1780 | 6.14. Сенеджем-іб-ра | |||
Себекхотеп I | 1780–1777 | 6.15. Себек-хотеп-ра | 47. Хаі-анх-ра | |||
Ренсенеб | 1777 | 6.16. Рен-сенеб | ||||
Гор I | 1732 | 1777–1775 | 6.17. Аут-іб-ра | |||
Аменемхет VII | 2. 1753–1748 | 1731–1724 | 1769–1766 | 6.18. Седжефа[…]-ка-ра | ||
Себекхотеп II | 3. 1737–1733 | 1724–1718 | 6.19. Сехем-ра-хуі-тауі Себек-хотеп | 36. Сехем-ра-хуі-тауі | ||
Хенджер | 4. 1732–1728 | 1718–1712 | 1764–1759 | 6.20. Усер-[ка]-ра [Хе]нджер | ||
Імірамеша | 1711 | 1759–? | 6.21. Імі-ра-меша | |||
Ініотеф IV, Антеф IV | 1710 | 6.22. […]-ка-[ра] Ініотеф | ||||
Сутех IV, Сетх IV | ?–1749 | 6.23. […]-іб-[ра] Сутех | ||||
Ібі II | ||||||
Аакеніу | 1740 | |||||
Себекхотеп III | 5. 1725–1722 | 1708–1705 | 1749–1742 | 6.24. Сехем-ра Cе-[уаджі-тауі] Собек-хотеп | 35. Сехем-ра Cе-уаджі-тауі | |
Неферхотеп I | 6. 1721–1710 | 1742–1731 | 6.25. Хаі-сехем-ра Нефер-хотеп | 34. Хаі-сехем-ра | ||
Сахатхор (de) | 1694 | 1733 | 6.26. Са-хут-хор-ра | |||
Себекхотеп IV | 7. 1709–1701 | 1694–1685 | 1732–1720 | Хенефрес | 6.27. Хаі-нефер-ра Cобек-хотеп | 33. Хаі-нефер-ра |
Себекхотеп V | 8. 1700–1695 | 1685–1680 | 1717–1712 | 7.1. Хаі-хотеп-ра | 46. Ха-хотеп-ра | |
Іаіб (de) | 9. 1695–1685 | 1680–1670 | 1712–1701 | 7.2. Уах-іб-ра Іаіб | ||
Мернофера Аїб, Айя I | 10. 1684–1681 | 1669–1656 | 1701–1677 | 7.3. Мери-нефер-ра | ||
Себекхотеп VI (de) | 1656–1654 | 1720–1717 | 7.4. Мері-хотеп-ра | 50. Мері-хотеп-ра | ||
Іні I | 11. 1660–1659 | 1656–1654 | 1677–1675 | |||
Санхенра Суаджту | ?. ?–? | 1654–1651 | 1675–1672 | 7.5. Санх-ен-ра Суадж-ту | ||
Інед | ?. ?–? | 1672–1669 | 7.6. Мері-сехем-ра Інед | |||
Неферхотеп II | 41. Мері-се-хем-ра | |||||
Гор II, Хорі | ?. ?–? | 1647 | 1669–1664 | 7.7. Суадж-ка-ра Хорі | ||
Себекхотеп VII | 1646–1644 | 1664–1662 | 7.8. Мері-ка-ра Хаі-собек[…] | 42. Мері-ка-ра | ||
7.9. [………] 7.10. [………] 7.11. [………] 7.12. [……]дж | ||||||
Дудімос I | ?. ?–? | 1640 | Тімаос/ТутімеосІФ ? | |||
Дудімос II (de) | 7.13. […]-мес | |||||
Ібі III | 7.14. […]-маат-ра [І]бі […] | |||||
Гор III | 7.15. [Усір/Сехем]-убен-[ра] Хор | |||||
Се…кара | 7.16. […]-ка-ра | |||||
Сенебміу (de) | 1640 | 7.17. […]-ен-ра | 49. Сау-хен-ра | |||
Сехенра | 1640 | 1805–1780 | ||||
7.18. [……]-ра | ||||||
7.19. [………] | ||||||
7.20. [………] | ||||||
7.21. […]р[…]-ра | ||||||
Мерхеперра | 7.22. Мері-хепер-ра | |||||
Меркара | 7.23. Мері-ка-[ра…] | |||||
Сенусерт IV, Сесостріс IV (de) | ||||||
Монтуемсаф (de) | ||||||
Неферхотеп III (de) | 1629–1628 | |||||
Ментухотеп V (de) | ||||||
Неркара | 1796 | |||||
Усермонту (de) | ||||||
Себекхотеп VIII (de) | 1645–1629 | 43. Сеу-сер-тауі | ||||
Іні II | ||||||
Ментухотеп VI (en) | ||||||
Сенаіб (de) | ||||||
Себекхотеп IX | ||||||
Упуаутемсаф | ||||||
Мерітауі | ||||||
Себекаі | ||||||
Хуіікер | ||||||
Сеанхптах | ||||||
Сакара | ||||||
Пентіні |
Хор I (Статуя Ка (однієї з душ людини в міфології єгиптян) . | Рельєф з картушем Себекхотепа III. | Неферхотеп I (Статуетка). | Себекхотеп IV (Статуя Лувр, Париж). | Себекхотеп V (Статуя). |
Література
- Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
- Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
- Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
- История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
- Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
- Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
- Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
- Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. — London: Thames & Hudson Ltd, 2004. — 320 p. — ISBN 977-424-878-3
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 336, File 13/1.
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 316—317.
- Baker Darrell D. The Encyclopedia of the Pharaohs: Volume I - Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 B.C. — ISBN 978-1-905299-37-9.
- Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt.
- Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.
- Schneider Thomas. The Chronology of the Middle Kingdom and the Hyksos Period // Ancient Egyptian Chronology (Handbook of Oriental Studies 1, 83) / Hornung E., Krauss R., Warburton D. (eds.). — Leiden/ Boston, 2006. — P. 180.