Щедрівки

Щедрі́вки[1] — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та його родину.

Назва

Назва «щедрівка», питомо слов'янського (навіть східнослов'янського) походження. Вона безпосередньо стосується спеціальної вечері — «куті», яку влаштовують після тривалого посту. Так і казали: «щедра кутя», на відміну від колядки, яку називали «пісною», або «бідною кутею»[2].

Відомо, що і в дохристиянський період люди дотримувалися посту, отже, очевидно, цей перехід від посту до скоромного раціону існував ще за часів язичництва. Утім, узявши до уваги більш локальне поширення назви «щедрівка», у порівнянні з назвою «коляда», логічно припустити пізніше походження й самого слова, й обряду, з яким воно пов’язане. До того ж обряди колядування й щедрування за християнства закріпилися за різними зимовими святами й датами.[2].

Колядування, імовірно, збігалося з днями зимового сонцестояння (у католиків, що живуть за григоріанським календарем, Різдво й тепер святкується близько до цього астрономічного періоду — 25 грудня; за юліанським календарем, на який орієнтується православ'я, Різдво наступає за два тижні — 7 січня). Щедрування (13 січня) залишалося загалом світським обрядом, на відміну від колядування, котре значно поповнилося християнським змістом. Утім, обидва різновиди в реальних селянських традиціях не завжди чітко розмежовуються[2].

Чим відрізняється щедрівка від колядки та засівалки

Традиційно різниця між колядками, щедрівками та засівалками суттєва. Колядки виконують на Різдво — 6-7 січня, щедрують — напередодні старого Нового року, 13 січня[3], а от засівають вже в перший день Нового року (старого Нового року), тобто 14 січня[4]. В окремих регіонах існує традиція щедрувати і напередодні свята Хрещення Господнього (Водохреща) 18 січня[5].

В колядках здебільшого прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю тощо[3]. Засівалки за змістом схожі на щедрівки. Однак їх співають вранці 14 січня, на свято святого Василя. Це чітко відображається в текстах: якщо у щедрівках є постійне повторення слів про «добрий вечір» або «щедрий вечір», то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється «Сію-вію, посіваю» та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні. Окрім того, у деяких засівалках згадується Святий Василь.

Також більш традиційним вважається колядування у виконанні чоловіків та хлопців, тоді як щедрувати за звичаєм мають жінки та дівчата[5].

Зміст та історія щедрівок

У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію.

У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й збереглися образи князівсько-дружинного побуту. Проте у щедрівках і колядках християнського циклу переважають мотиви біблійних і євангельських та апокрифічних оповідань: картини народження Христа, поклоніння волхвів і пастухів. У багатьох щедрівках і колядках християнські мотиви і євангельські оповідання сполучені з життям і побутом українського селянина («Господь волики гонить, Пречиста Діва їсточки носить, а святий Петро за плугом ходить»). Образи святих вводяться, щоб надати ще більшої магічної сили поетичній формулі.

До XV століття Новий Рік на Русі святкувався у березні, і щедрівки виконували функції веснянок, тобто, розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль… («прилетіла ластівочка», … «ой, сивая зозуленька»), і горобцеподібна пташка «щедрик» також прилітає на терени України лише в кінці березня.

Навіть із запровадженням християнства на Русі 988 року «нехристиянські обряди довгий час могли не тільки зберігатися, а навіть розвиватися і збагачуватися, обрядові пісні й їх мелодії могли створюватися і змінюватися». Церковна влада, з одного боку, боролася з «поганськими» піснями, переслідуючи народних співців, забороняючи нехристиянські обряди, а з іншого, — намагалася прилучити обрядовий спів до християнських свят — Різдва і Хрещення.

Багатством змісту і поетичною формою щедрівок захоплювалися українські письменники і композитори, зокрема Микола Лисенко, Микола Леонтович (відомий «Щедрик»), Кирило Стеценко, Михайло Вериківський, Костянтин Данькевич та інші.

Див. також

Примітки
  1. Щедрівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Єфремов Є. В. Зимові пісні. Колядки і щедрівки // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 43.
  3. Чим відрізняється колядка від щедрівки. Весела Абетка. Читанка. Архів оригіналу за 16 січня 2017.
  4. Топ-10 українських засівалок на свято Василя (14 січня). Щастя-Здоровля (uk-UA). 13 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  5. 6 текстів щедрівок українською мовою - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.

Джерела
  • Потебня А. Объяснения малороссийских и сродных песен. — Т. 1, 1883. — Т. 2, 1887.
  • Гнатюк В. Колядки і щедрівки: Етнографічний збірник. — Т. 35—36. — Л. 1914.
  • Дей О. Українські колядки і щедрівки в дослідженнях слов'янських вчених // Сторінки з історії української фольклористики. — К. 1975.
  • Одарченко П. Щедрівки // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. (Див. також «ЕУ 1», с. 256—258).
  • Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. — 1990.
  • Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963.
  • Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. — К.: Муз. Україна, 2003. Музика Західної України (Галичина та Закарпатська Україна).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.