Щербаков Олексій Іванович
Алексє́й Іва́нович Щербако́в (1858—1944) — російський лікар-терапевт, професор Варшавського та Новоросійського університетів.
Алексє́й Іванович Щербаков | |
---|---|
Алексей Иванович Щербаков | |
Народився | 1858 |
Помер | 1944 |
Країна | Російська імперія, Королівство Югославія |
Діяльність | лікар |
Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
Галузь | бальнеологія |
Заклад | Імператорський Московський університетd |
Посада | лікар-терапевт, професор |
Біографія
Алексє́й Щербаков здобув середню освіту у другій Московській гімназії.
У 1879 році закінчив курс на фізико-математичному факультеті Московського університету природничого відділення та прийнятий лаборантом при лабораторії органічної хімії Московського університету.
У 1883 році закінчив курс на медичному факультеті Московського університету, де з 1884 по 1887 рік був ординатором пропедевтичної клініки.
У 1895 році призначений професором Варшавського університету на кафедрі госпітальної терапевтичної клініки.
Попечитель Одеської (з 1908) і Ризької (з 1913) учбових округ.
З 1908 року до 1915 року О. І. Щербаков був професором бальнеології Новоросійського університету.
У першій половині листопада 1920 року прибув до Королівства сербів, хорватів і словенців, у Врнячка Баню; у 1921 році був призначений радником-бальнеологом у Міністерстві Охорони здоров'я у Белграді, а у 1924 році був обраний професором бальнеології на медичному факультеті Белградського університету. До другої світової війни займався науковими працями та практикою; був представником Югославії на міжнародних конгресах бальнеології та кліматології в Ліоні (у 1927 році) та Будапешті (у 1929 році).
Бібліографія
- О действии нормального хлористого бутирила на нормальный цинкпропил // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
- О получении и свойствах цинкпропила // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
- Сакские грязи в Крыму // «Медицинское обозрение», 1884;
- Об употреблении антифебрина и нефти при лечении чахотки // «Труды II съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1887;
- О круглой язве желудка // «Труды Московсковского физико-медицинского общества» и «Дневник III съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1889;
- К вопросу о происхождении свободной соляной кислоты в желудочном соке // «Труды Физико-медицинского общества в Москве», 1889;
- Нарушение секреции желудка как причина болезней этого органа // «Дневник IV съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1891;
- Об условиях развития круглой язвы желудка. Ulcus ventriculi chronicum rotundum; критическое и экспериментальное исследование, М., 1891;
- О задачах клинического преподавания медицинской науки // «Варшавские университетские известия», 1898;
- Les stations de Boues minérales de la Russie d'Europe // «XII Congres international de Médecine Moscou», 1897;
- Грязелечебные местности Европейской России // «Библиотека врача», 1898;
- По поводу некоторых методов исследования обмена и крови // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1900;
- Заметки о Лысогорских горько-соленых озерах // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1902.
- «Лечебные воды и климатические зоны Королевства СХС» Белград, 1922[1]
Примітки
- у співавторстві з Марко Леко, відомим сербським хіміком, та Йоксимовичем.
Джерела
- Щербаков, Алексей Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)