Щербина Петро Миколайович

Народився 11 липня 1983 року в селі Сушки Коростенського району Житомирської області. У 2000 році закінчив Сушківську загальноосвітню школу. У 2000 році вступив до Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2001–2002 роках обіймав посаду заступника голови Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка з інформаційної роботи.

У 2000 році розпочав медійну кар'єру — з посади позаштатного кореспондента відділу політики інформагентства УНІАН.

2002 — аналітичний центр «Інститут реформ», керівник прес-служби.

2003—2004 — газета «Понедельникъ», кореспондент відділу політики.

2004 — прес-секретар кандидата на пост президента України^{[якого?]}.

2005 — директор ТОВ «Центр ефективної реклами».

2005—2006 — головний редактор газети «Голосіївська газета» — офіційного видання Голосіївської райради Києва.

2007—2010 — обіймав керівні посади в київських муніципальних ЗМІ: працював редактором відділу «Органи влади і політика», першим заступником головного редактора газети Київської міської ради «Хрещатик», в. о. головного редактора газети Київської міської ради «Українська столиця», автором і ведучим програми «Молода Література» на Радіо Київ 98 FM. Координував зовнішні комунікації у Київському медіа-холдингу.

2008 — керівник Інформаційного центру виборчого штабу Леоніда Черновецького та Блоку Леоніда Черновецького[1]. Медіаконсультант[2] Сандея Аделаджі.

2010 — вів кампанію[3] кандидата на посаду Коцюбинського селищного голови Володимира Жаркова, який фігурував в журналістському розслідування щодо незаконного розподілу ділянок у Біличанському лісі. Під час прес-конференції кандидата технолог Щербина перешкоджав[4] журналісту потрапити на захід і задавати питання. Жарков вибори програв.

2014 — як технолог вів парламентську кампанію[5] мера Бучі ексрегіонала та фігуранта антикорупціних розслідувань Анатолія Федорука (95 округ). Кампанію кандидат програв[6].

2016 — перебував у Грузії і підтримував[7] під час виборів до парламенту ексмера Києва Леоніда Черновецького. Черновецький кампанію програв[8], не потрапивши у другий тур.

З 2017 — заступник головного редактора ТОВ "Інформаційне агентство "АйТіВі"[9]. Це товариство регулярно отримує кошти з бюджету Ірпеня та селища Коцюбинське за поширення контенту, який формує позитивний імідж місцевої влади.

2018 — під час обшуку в будинку одного з провайдерів Щербина перешкоджав правоохоронцям[10] та нецензурно висловлювався. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження.

2019 — Директорка ірпінського стадіону «Чемпіон» звинуватила[11] Петра Щербину в погрозах. Вона заявила, що її змушували агітувати за Петра Порошенка і після відмови - звільнили попри те, що вона була вагітна. Посаду жінка обіймала з 2016 року. У подальшому в Ірпінській міськраді поліція дійсно вилучила агітацію за кандидата Порошенка, що було порушенням виборчого законодавства. Підтримка Порошенка на президентських виборах була домовленістю з Карплюком, який мав в обмін на це балотуватися під час парламентських виборів по 95 округу без серйозних конкурентів з боку "Європейської солідарності"[12]. Щербина як технолог вів цю кампанію ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. На кампанію був витрачений один із найбільших бюджетів в Україні. Донорами були забудовники[13]. Навіть із значними фінансовими ресурсами кандидат, чию кампанію вів Щербина, програв. У середньому один голос виборця коштував[14] за результатами кампанії для Карплюка 376 грн. Для порівняння, один голос для переможця цього округу обійшовся в 13 грн. Такі витрати та результати виборів свідчать про неефективне ведення кампанії.

Цього ж року Щербину зупинила поліція[15] у стані алкогольного сп'яніння, на що був складений відповідний протокол. На судове засідання Щербина не з'явився.

2020 — під час місцевих виборів намагався вплинути на підрахунок голосів[16] на Ірпінській ТВК. У переписці, яку відзняли журналісти видно, що Щербина надавав вказівки тягнути час і дочекатися заміни членів виборчої комісії. Цього ж року місцеві ЗМІ провели розслідування[17] і дослідили, як Щербина в центрі Ірпеня почав будувати двоповерхову споруду попри спротив мешканців, для яких це була прибудинкова територія.

Петро Щербина

Брав участь у 12 виборчих кампаніях всеукраїнського та місцевого рівнів як політконсультант і керівник виборчого штабу; консультував членів уряду та голів обласних адміністрацій. Як піарник співпрацював з українським гуртом «Друга Ріка» та його солістом Валерієм Харчишиним. У 2014 році очолював виборчий штаб лідера політичної партії "Нові Обличчя" Володимира Карплюка, якого було обрано міським головою Ірпеня Київської області^{[джерело?]}.

Автор понад 300 публікацій у засобах масової інформації та книги віршів «26». Член Української ліги зі зв'язків з громадськістю та Національної спілки журналістів України.

Вільно володіє українською, російською та німецькою мовами.

• 2012 рік — Подяка Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю (за високий професіоналізм та об'єктивну позицію)
• 2013 рік — Подяка Коростенської районної адміністрації та Коростенської районної ради Житомирської області (за популяризацію пам'яток культури та історії Древлянського краю).
• 2015 рік — Грамота Коростенської районної адміністрації та Коростенської районної ради Житомирської області (за особистий внесок у розвиток Коростенського району).

Один із наймолодших головних редакторів комунального друкованого засобу масової інформації за історію незалежної України[18] — у квітні 2006 року у віці 23 років Щербина став головним редактором офіційного видання Голосіївської районної ради міста Київ «Голосіївська газета», а вже 15 червня 2007 р. розпорядженням Київського міського голови призначений на посаду в. о. головного редактора газети Київської міської ради «Українська столиця».

Петро Щербина

• 26 (збірка поезій) (2010)

Також в антологіях:

• 100 молодих поетів Україні: Антологія. — К.: Автограф (2006)
• Антологія українського самвидаву. 2000–2004. До: «Буква і цифра» (2005).

Виступав як упорядник:

• «Історія села Сушки», Хотян Володимир Степанович (2015)
• «Фотоісторія села Сушки», Щербина Микола Адамович (2015)

Ініціатор видання:

• "Римований Ірпінь", Антологія віршів про місто Ірпінь Київської області

Батько — Микола Адамович (†1999), автор книги «Фотоісторія села Сушки»[19]; мати — Надія Петрівна — (†17 листопада 2012); дружина — Олена  син — Олексій (2011 р. н.).