Володимир
Володи́мир[1] — слов'янське двоосновне чоловіче ім'я. Поширене серед слов'янських народів, після канонізації хрестителя Русі Володимира Святого ім'я стало канонічним православним, а також католицьким[2] ім'ям. Одне з небагатьох слов'янських імен, присутніх у православних святцях. Іменини - 28 липня, 17 жовтня. Жіноча форма — Володими́ра[3].
| Володи́мир | |
|---|---|
| Особове ім'я | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Походження | слов'янське |
| Жіноча форма | Володимира |
| По батькові чол | Володимирович |
| По батькові жін | Володимирівна |
| Варіанти імені | Володя, Вова, Вовка, Вовчик, Володька, Лодик, Лодзя, Влодзьо |
| Похідні прізвища | Владіміров, Володін, Володько |
| Іменини | 28 липня, 17 жовтня |
| Іншими мовами: | |
|
англ. Vladimir, Volodymyr араб. فلاديمير біл. Уладзімір, Уладзімер, Уладысь болг. Владими́р грец. Βλαδίμηρος груз. ვლადიმირ ісп. Vladimiro італ. Vladimiro, Wladimiro, Valdimiro, Waldimiro, Valdemiro, Valdomiro, Valdemaro кит. 弗拉基米尔 кор. 블라디미르 лат. Wladimirus, Vladimirus нім. Wladimir, Wolodimir пол. Włodzimierz порт. Valdomiro, Vladimiro, Vlademiro рос. Влади́мир серб. Владимир хорв. Vladimir чеськ. Vladimír чув. Улатимӗр, Тимӗркке яп. ウラジーミル | |
| Пошук статей у Вікіпедії |
які починаються з імені містять ім'я |
|
| |
 Володимир у Вікісховищі | |
Українські зменшувальні форми — Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик [2].
«Князь Володимир за Дніпром / на вловах запізнився.
І сам незчувся, як в бору / самотній опинився»
«… чоловік хотів назвати Катрею, а я — тільки Володимирою»
Етимологія
Поширена етимологія імені «Володимир» виводить його від слів «володіти» + «мир» (у значенні «світ», «всесвіт»)[4][5][2]. Але слід мати на увазі, що у давньоруських пам'ятках воно писалося як Володимѣръ, а не *Володимиръ (через «ять»), що ставить під сумнів його первісний зв'язок з «мир» (на колишню наявність «ятя» вказує і польська форма імені — Włodzimierz).
Ймовірнішою уявляється версія, що виводить прасл. *Voldiměrъ від основи йменника *voldъ («влада») + морфеми *měrъ («великий»). Друга частина імені порівнюється з лексемами у споріднених індоєвропейських мовах: гот. -mērs («великий»), дав.-в.-нім. mâri («знаменитий»), ірл. mór, már («великий»), дав.-гр. ἐγχεσίμωρος («знаменитий списом»). Структуру, аналогічну слов'янському *Voldiměrъ, має і галльське ім'я Nertomarus — від nerto («сила», «міць», «влада») + maro- («великий»). Надалі, після забуття значення цієї праслов'янської лексеми, ім'я «Володимѣръ», «Володимір» було переосмислене за народною етимологією як похідне від «володіти» і «мир» — «Володимир»[6]. У сучасній російській мові прийнятий церковнослов'янський варіант імені з неповноголоссям — Владимир[7], нагадуванням про застарілу форму «Володимир» є зменшувальна форма — Володя.
Існує ще одна версія, згідно з якою Володимир — слов'янізована форма давньоскандинавського імені Valdimárr або германського Waldomar, Valdemar («Вальдемар») утвореного від wald, walt («влада», «сила») + mari («знаменитий», «славний»)[2]. Втім, висувається версія, що германське ім'я, навпаки, походить від слов'янського «Володимир». На користь її наводять те, що данський король Вальдемар І, бувши правнуком київського князя Володимира Мономаха, міг бути названий на честь прадіда.
Первісно ім'я Володимир було язичницьким, але було включене Церквою до християнських переліків імен, оскільки його носили князь Київський Володимир Святославович, що хрестив Русь і був згодом проголошений святим, та князь Дуклі (сучасної Чорногорії) Йован Володимир, перший сербській святий, який був канонізований ще в XI в. Утім, популярності ім'я набуло лише у XIX столітті. Входить в ТОП-5 найпопулярніших імен серед країн СНД і ближнього зарубіжжя.[8]
Як топонім
Ім'я фігурує також у багатьох географічних назвах, прізвищах, назвах закладів і установ:
У Києві існує Володимирська вулиця.
У неслов'янських мовах
Два святих з ім'ям Володимир шануються і Католицькою церквою: князь київський Володимир і Володимир Прийма — блаженний Української греко-католицької церкви. Латинізована форма імені — Wladimirus, Vladimirus.
У скандинавських і німецькомовних країнах існує співзвучне ім'я Вальдемар з неоднозначною етимологією, а у Фінляндії — Valto («Валто»), яке вважається похідним від германського Waldomar, Valdemar або давньосканд. Valdimárr.
Іменини
- За православним календарем (новий стиль) — 31 січня, 10 лютого, 7 березня, 6 квітня, 20 червня, 28 липня, 27 серпня, 15 вересня, 17 жовтня, 5 листопада, 26 грудня[джерело?]
| Володимир Белопесоцкий, Серпуховской | прп. | 2 вересня(перехідна) — Собор Московських святих |
| Володимир (в Хрещенні Василій), великий князь | равноап. | 28 липня, 23 жовтня — Собор Волинських святих |
| Володимир Володимирський | блгв. кн. | 6 липня — Собор Владимирских святых |
| Володимир Пиксанов | сщмч.,
пресвітер |
4 лютого (перехідна) — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської
16 вересня (перехідна) — Собор Саратовських святих |
| Володимир Ржевський | блгв. кн. | 15 липня (перехідна) — Собор Тверських святих |
| Володимир Ярославович Новгородський | блгв. кн. | 17 червень (перехідна) — Собор Новгородських святих
17 жовтня |
- За католицьким календарем — 5 липня (Володимир Святий; у російських католиків 28 липня), 2 квітня (Володимир Прийма)[9].
Іншомовні аналоги
У інших мовах імені Володимир відповідають імена:
- білоруська — Уладзімір, Уладзімер, Уладысь
- болгарська — Владими́р
- польська — Włodzimierz
- сербська — Владимир
- російська — Влади́мир
- хорватська — Vladimir
- чеська — Vladimír (можливо, запозичене з російської[6], питомо чеське мало бути Vladiměř)
Відомі носії імені
Руські князі
- Володимир Великий — великий князь Київський (з 980 р. до 15 липня 1015 року), хреститель Русі, канонізований православною церквою в рангу рівноапостольних.
- Володимир Ярославич — князь Новгородський (1034—1052), син великого князя Ярослава I Мудрого і дочки короля Швеції Улофа III Шетконунга Інгігерди (Ірини).
- Володимир Мономах — великий князь київський (1113—1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода I і візантійської княжни Марії (за іншими даними — Анни) з роду Мономахів.
- Володимир Мстиславич — великий князь київський (1171), син Мстислава Великого.
- Володимирко Володарович — звенигородський князь (з 1124 року), князь галицький (1141—1153), син Володаря Ростиславича.
- Володимир Мстиславич — князь берестейський (?—1170), син Мстислава Ізяславича.
- Володимир Ігорович — князь Путивльський (1185—1198), Новгород-Сіверський (1198—1206), князь Галицький (1206—1207, 1208—1211). Старший син легендарного героя «Слова о полку Ігоревим» князя Ігоря Святославича.
- Володимир Полоцький — князь полоцький (1184—1216 рр.)
- Володимир Рюрикович — князь Переяславський (1206—1214 рр.), Смоленський (1214—1219 рр.), Овруцький (1219—1223, 1235—1239 рр.), великий князь Київський (16.06.1223 — бл.05. 1235; бл.07.1236 — бл.02.1238 рр.).
- Володимир-Іван Василькович — князь волинський, син Василька Романовича, зять князя Чернігова і Брянська Романа I Старого.
- Володимир Ольгердович — князь Київський (1362—1394 рр.), князь Копильський (1395 — після 1398 рр.).
Слов'янські правителі
- Володимир Болгарський (болг. Владимир Расате) — князь Болгарії (889—893).
- Йован Володимир (чорн. Јован Владимир; *бл.990 — †22 травня 1016) — князь Дуклі (сучасна Чорногорія) у 1000—1016 роках. Святий православної церкви.
- Володимир Оломоуцький (чеськ. Vladimír Olomoucký) — князь Оломоуцький (Моравський) в 1189—1192 і в 1194—1200 рр.
Церковні діячі
- Володимир (Малець) — ієрарх УАПЦ
- Володимир (патріарх Київський) — український православний релігійний діяч, богослов, Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ-КП.
- Володимир (Сабодан) — предстоятель Української Православної Церкви (у миру Віктор Маркіянович Сабодан).
- Володимир Священомученик — київський митрополит протягом 1915–1918 рр., новомученик, вбитий більшовиками.
Українські світські діячі
- Володимир Кличко — український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO, IBF, IBO, The Ring, WBA. Молодший брат Віталія Кличка.
- Володимир Вернадський — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму.
- Володимир Шухевич — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ.
- Володимир Левицький — український математик. Доктор філософії. Професор Львівського університету. Дійсний член НТШ.
- Володимир Сосюра — козак Армії УНР, український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота».
- Володимир Винниченко — український прозаїк, драматург, художник, а також політичний та державний діяч.
- Володимир Івасюк — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).
- Володимир Дрозд — український письменник.
- Володимир Єшкілєв — український прозаїк, поет, есеїст.
- Володимир Безсонов — радянський футболіст. Майстер спорту міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР.
- Володимир Литвин — український політик, голова Верховної Ради України у 2002 — 2006 роках та з 9 грудня 2008 року по 12 грудня 2012 року. Герой України.
- Володимир Зеленський — шостий Президент України (з 2019 р.)
Російські діячі
- Володимир Ленін — російський і радянський державний діяч. Керівник радянської Росії та СРСР (1917—1924)
- Володимир Маяковський — російський поет, публіцист, драматург і громадський діяч.
- Володимир Висоцький — видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчних творів.
- Володимир Даль — російський та український письменник, лексикограф, етнограф.
- Володимир Затонський — партійний і державний діяч. Батько літературознавця Дмитра Затонського.
- Володимир Набоков — російський і американський (писав англійською мовою з 1940) письменник.
- Володимир Мунтян — радянський та український футболіст, згодом футбольний тренер.
- Володимир Путін — російський політик, президент Російської Федераці
Примітки
- Власні імена людей: Словник-довідник / Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 43. — ISBN 966-00-0550-4.
- Европейские имена: Значение и происхождение
- Власні імена людей: Словник-довідник / Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 111. — ISBN 966-00-0550-4.
- Мир // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Володимир sjogodni.org.ua 28.07.2008
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
- Владимир // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 (рос.)
- Владимир имя: значение, происхождение имени Вова. "Как назвать" — журнал для пап и мам (ru-RU). 22 листопада 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
- Католический календарь
Посилання
- Володимир // Чучка П. П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — C. 113. ISBN 978-617-596-041-7.
- Володимир // Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—XVII ст. / М. О. Демчук; АН УРСР, Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. — Київ: Наукова думка, 1988. — C. 31, 32, 39.
- Язычество славян. Славянские имена
- Behind The Name. Етимологія і історія імен(англ.)
