Юзеф Миколай Потоцький

Граф Юзеф Миколай (зросійщене Йо́сиф Альфре́дович) Пото́цький (пол. Józef Mikołaj Kazimierz Marian Alfred Jakub Potocki, рос. Ио́сиф Альфре́дович Пото́цкий; * 8 вересня 1862, Львів — †25 серпня 1922, Монтрезор, Франція) — польський землевласник з роду Потоцьких гербу Пилява, цукрозаводчик, мандрівник, мисливець, біблеофіл, австрійський камергер, член Державної думи Російської імперії від Волинської губернії.

Юзеф Миколай Потоцький
Народився 8 вересня 1862(1862-09-08)[1]
Львів, Австрійська імперія
Помер 25 серпня 1922(1922-08-25)[1][2] (59 років)
Монтрезор
·дорожньо-транспортна пригода
Країна  Австро-Угорщина
 Російська імперія
 Польська Республіка
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Знання мов польська
Членство Варшавське наукове товариство
Посада Депутат Державної думи Російської імперії
Конфесія католицтво
Рід Потоцькі
Батько Альфред Потоцький
Мати Марія Клементина Потоцька
Брати, сестри Роман Потоцькийd і Климентина Тишкевич
У шлюбі з Princess Helena Radziwilld
Діти Потоцький Роман Антоній[1] і Józef Alfred Potockid[1]

Біографія

Народився у сім'ї графа Альфреда Потоцького, австрійського намісника Галичини у 1875—1883, та княжни Марії Санґушко у Львові. Онук учасника польського повстання 1830—1831 Романа Адама Санґушка.

Від матері Марії Санґушко успадкував численні маєтки у Волинській губернії площею 60 тис. десятин (63 тис. га), зокрема — у Антонінах, куди він і переїхав після отримання російського підданства у 1887.

У 1896–1901 роках був віце-президентом сільськогосподарського товариства у Києві. Був почесним головою сільськогосподарського товариства у Старокостянтинові. Володів промисловими підприємствами, зокрема Шепетівським та Кременчуцьким цукровими заводами, одними з найбільших у Волинській губернії[3].

Був найвідомішим польським мисливцем свого часу, регулярно брав участь в африканських сафарі[3].

У 1906 Юзефа Потоцького було обрано членом Державної Думи Російської імперії I скликання від Волинської губернії. Входив до складу «Союзу автономістів» та «Групи західних окраїн». У парламенті, будучи великим землевласником, виступав проти примусового відчуження приватного землеволодіння.

Теодор Аксентович, Портрет Юзефа-Миколая Потоцького, біля 1890 року

Володів лісопильним заводом в урочищі Паньково Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії (26 робітників).

У 1918–1919 роках втратив більшість своїх земельних володінь та виїхав до Польщі, пізніше — до Франції. До самої смерті проживав у Варшаві та замку Монтрезор. У 1922 році потрапив у автомобільну аварію під час подорожі Францією, внаслідок чого отримав пошкодження, які призвели до смерті 25 серпня 1922[4]. Похований на цвинтарі міста Монтрезор.

Дружина — княжна Хелена (Гелена) Радзивілл (1874, Берлін — 1958, Мадрид, похована у Монтрезорі).

Мав двох синів: Романа Антонія (1893—1971)(народився в селі Антоніни) і Юзефа Альфреда (1895—1968), уродженця Шепетівки.

Хелена Потоцька на портреті Мойсея Лейбовського від 1903 року. Атрибуція Оксани Лобко

Див. також

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Володимир Ковальчук. Цукор коштував удвічі дорожче за м'ясо // Zbruch, 6.11.2015
  4. Józef Długosz. Potocki Józef Mikołaj (1862—1922). — S. 80.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.