Язлівчик

Язлі́вчик село в Україні у Бродівському районі Львівської області. Язлівчик разом з селами Берлин, Конюшків, Лагодів та Мідне підпорядковані Язлівчицькій сільській раді. Населення становить 391 особа.

село Язлівчик
Церква св. Михіїла
Церква св. Михіїла
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Язлівчицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040010510097982
Основні дані
Засноване 1565
Населення 391
Площа 1,383 км²
Густота населення 282,72 осіб/км²
Поштовий індекс 80623[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°07′03″ пн. ш. 25°07′46″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Відстань до
обласного центру
108 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80624, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Язлівчик[2]
Сільський голова Фещук Михайло Васильович[2]
Карта
Язлівчик
Язлівчик
Мапа

 Язлівчик у Вікісховищі

Географія

Село розташоване 5 км на північ від райцентру і на таку саму відстань від найближчої залізничної станції Броди.

Історія

У 1920-х-1930-х роках в селі діяв осередок руханково-пожарного товариства «Луг», яким керував Микола Войтович, згодом вояк УПА, керівник окружної боївки СБ — «Россоха». Одним з головних натхненників національного життя села був Петро Радкевич — інструктор товариства «Просвіта» на Брідщині.

Нині в селі діють початкова школа, ФАП, Народний дім.

Населення

На 2001 рік, 391 осіб

Пам'ятки

  • Церква святого архангела Михаїла. Давня дерев’яна церква святого Архістратига Михаїла була збудована на цьому місці ще у 1744 році. Під час першої світової війни її було знищено. У 1920-х роках віряни звели тимчасову каплицю святого Михайла, а у 1936 році на цьому місці збудовано мурований храм.[3] Нині церква знаходиться в користуванні релігійної громади УПЦ КП[4].
  • Римо-католицька каплиця (костелик), збудована у 1936—1937 роках у стилі модерн на замовлення та коштом Павла Голіновського та інших вірян римо-католицької парафії Бродів, яка на той час об'єднувала близько двадцяти сіл Бродського повіту та за сприяння Курії будівництва каплиць та Народних домів, згідно з проєктом, виконаним Будівельним урядом Тернопільського Воєводства 7 березня 1933 року. Плани затверджені урядом Тернопільського Воєводства 29 квітня 1933 року. Згідно з матеріалами Архіву Механічної Документації (ADM) у Варшаві, автором проєкту був інженер Стефан Зассовський[5]. Храм являв собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини та двома відсіками з боку головного входу. Дерев’яний головний вівтар зроблений у формі порталу з колонами коринфського ордеру[6], на нижній частині якого вирізблено прізвище фундатора Павла Голіновського та дату «1936» (пол. FUNDATOR PAWEŁ GOLINOWSKI I W R. 1936).[5] Після другої світової війни костелик не використовувався за призначенням — тут був сільмаг, з часом склад і врешті архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений — трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з шатровою вежею та завалив її на землю. У 2007—2008 роках було проведено паспортизацію костелу, але до реєстру пам’яток його так і не було внесено.[6] Тривалий час костелик стояв пусткою та поступово руйнувався, й до 2009 року дійшов до повної руїни. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської Політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова[7]. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького[8], а на місці, де стояв костел мають намір збудувати капличку.[9] Виконання всіх робіт профінансувало Міністерство культури Республіки Польща[10]. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисленної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини ХХ століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України[6].

Галерея

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.