Яманака Сін'я
| Яманака Сін'я | |
|---|---|
| яп. 山中伸弥 | |
 | |
| Народився |
4 вересня 1962 (59 років) Хіґасі-Осака, Префектура Осака |
| Місце проживання | Японія, США |
| Країна |
 Японія |
| Діяльність | біолог, лікар, професор, хірург, фізик, генетик |
| Alma mater | Університет Кобе |
| Галузь | медицина |
| Заклад | Кіотський університет, Nara Institute of Science and Technologyd і Каліфорнійський університет у Сан-Франциско |
| Посада | професор |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор філософії і Doctor of Medical Scienced (1993) |
| Науковий керівник | Katsuyuki Miurad |
| Відомі учні | Kazutoshi Takahashid |
| Членство | Папська академія наук, Національна академія наук США, Академія наук Японії, Французька академія наук і Pontifical Academy for Lifed[1] |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (2012) , Премія за прорив у науках про життя (2013) |
 Яманака Сін'я у Вікісховищі | |
Ямана́ка Сі́н'я (яп. 山中伸弥, やまなかしんや, МФА: [jamanaka ɕinja]; нар. 4 вересня 1962) — японський науковець, професор Інституту передових медичних наук в Кіотському університеті. Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин (Center for iPS Cell Research and Application (CiRA) ) цього університету, провідний дослідник Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2012 року (разом з Джоном Гердоном) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».[2]
Біографія
- 4 вересня 1962 — народився в місті Хіґасі-Осака префектури Осака.
- 1980–1987 — отримав вищу медичну освіту в Університеті Кобе, Кобе, Японія.
- 1987–1993 — захистив докторську дисертацію в галузі фармакології у Вищій школі Міського Університету Осаки, Осака, Японія. після захисту Яманака вирішив продовжити наукові дослідження в США.
- 1993–1996 — працював в Інституті серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Там вивчав функції продукту гена c-Myc за допомогою специфічних ліній нокаутував мишей.
- 1996–1999 — професор-асистент в Медичній школі Університету Осаки
- 1999–2005 — професор Інституту науки та технологій Нара — саме тут Яманака почав зосереджувати свої дослідження на механізми, що обумовлюють унікальні властивості ембріональних стовбурових клітин.
- З 2005 року до сьогодні — професор Інституту передових медичних наук в Кіото, де і почав проводити перші експерименти з індукції плюрипотентності в соматичних клітинах.
Основні наукові досягнення
- 2003 — визначив найважливішу роль транскрипційного фактора Nanog у підтримці плюрипотентності в ембріональних стовбурових клітин миші[3]
- 2004 — виявив роль mTOR в самовідновленні ембріональних стовбурових клітин миші[4]
- 2006 — уперше в світі отримав індуковані плюрипотентні стовбурові клітини миші[5]
- 2007 — отримав повністю епігенетично перепрограмовані ІПС-клітини[6]
- 2007 — вперше в світі отримав ІПС-клітини людини (одночасно з Томсоном)[7]
- 2008 — отримав ІПС-клітини без використання вірусних векторів, які інтегруються в ДНК[8]
Публікації
- Takahashi, K., Yamanaka, S.: Induction of pluripotent stem cells from mouse embryonic and adult fibroblast cultures by defined factors. In: Cell. Band 126, 2006, S. 663–676.
Нагороди та визнання
- 2007: Осакська наукова премія
- 2007: Премія Майенбург
- 2007: Премія Асахі, «For development and verification of a new method to generate pluripotent stem cells»[9]
- 2008: Премія Вейхара
- 2008: Медаль Пошани з пурпурової стрічкою
- 2008: Премія Розенстіла (спільно з Джоном Гердоном та Ірвінгом Вайсманом «For their pioneering work in the field of stem cell research.»
- 2008: Премія Мессрі
- 2008: Премія газети «Тюніті»
- 2008: Премія Шао (спільно з Вілмут та Кемпбелл«За їх недавні кардинальні інновації в галузі поводження диференціації клітин ссавців, що просувають наші знання в біології розвитку.»[10][11]
- 2008: Премія Роберта Коха
- 2009: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Джоном Гердоном) «For discoveries concerning nuclear reprogramming, the process that instructs specialized adult cells to form early stem cells — creating the potential to become any type of mature cell for experimental or therapeutic purposes.»[12]
- 2009: Міжнародна премія Гайрднера, «For his demonstration that the key transcription factors which specify pluripotency may become reprogrammed somatic cells to pluripotent stem cells.»[13]
- 2010: Заслужений діяч культури
- 2010: Премія Японської академії наук та Імператорська премія Японської академії наук
- 2010: Премія Бальцана
- 2010: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
- 2010: Премія Кіото[14]
- 2010: March of Dimes Prize in Developmental Biology? «For research on how certain master genes and protein signals regulate formation and growth of organs such as the brain and limbs during embryonic and fetal development.»[15]
- 2011: Премія Вольфа з медицини ( спільно з Рудольфом Йєнішем), «For the generation of induced pluripotent stem cells (iPS cells) from skin cells (SY) and demonstration that iPS cells can be used to cure genetic disease in a mammal, thus establishing their therapeutic potential (RJ).»
- 2011: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2011: Премія медичного центру Олбані
- 2011: Warren Triennial Prize, Massachusetts General Hospital
- 2011: McEwen Award for Innovation
- 2012: Орден Культури
- 2012: Технологічна премія тисячоліття, Фінляндія[16].
- 2012: Нобелівська премія з фізіології або медицини
- 2013: член Американської академії наук
- 2013: Премії за прорив в науках про життя — за створення індукованих стовбурових клітин[17].
- 2013: член Папської академії наук[18]
- 2014: UCSF 150th Anniversary Alumni Excellence Awards[19]
- 2016: почесний емеріт професор Хіросімського університету
- 2016: член Французької академії наук
- 2017: член Папської академії життя
Примітки
- http://www.academyforlife.va/content/pav/en/the-academics.html
- The 2012 Nobel Prize in Physiology or Medicine — Press Release (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
- Cell[недоступне посилання з серпня 2019]
- Mol. Cell Biol.
- Cell. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Nature
- Cell. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Science
- Премия Асахи, список победителей за 2007 год. The Asahi Shimbun Company (яп.). asahi.com. Процитовано 2 квітня 2019.
- Maria José Viñas (10 червня 2008). 6 Professors to Share $1-Million Shaw Prizes. The Chronicle of Higher Education. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2013.
- Announcement and Citation - The Shaw Prize in Life Science and Medicine 2008. ShawPrize.org. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
- Lasker Foundation. 2009 Lasker Awards (англ.). The Lasker Foundation. Процитовано 2 квітня 2019.
- Shinya Yamanaka (англ.). Gairdner Foundation. Процитовано 2 квітня 2019.
- http://www.kyotoprize.org/en/laureates/shinya_yamanaka/ (англ.)
- http://www.marchofdimes.org/glue/css-images/_notes/prize-in-developmental-biology-award-recipient-history.pdf
- Technology Academy Finland — Stem cell pioneer and open source software engineer are 2012 Millennium Technology Prize laureates Архівовано 20 квітня 2012 у Wayback Machine.(англ.)
- Breakthrough Prize in Life Sciences - Laureates Shinya Yamanaka(англ.)
- Rinunce e Nomine - Nomina di Membri Ordinari della Pontificia Accademia delle Scienze (прес-реліз) (Italian). Holy See Press Office. November 9, 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
- http://www.ucsfalumni.org/s/1420/index_1col.aspx?sid=1420&gid=1001&pgid=1610. Пропущений або порожній
|title=(довідка)
Посилання
- Лабораторія Яманака(яп.)
- Сін'я Яманака серед 100 фіналістів найвпливовіших людей у світі Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.(англ.)
- Біографія Яманака[недоступне посилання з серпня 2019](англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.