Премія за прорив у науках про життя
Пре́мія за прори́в у нау́ках про життя́ (англ. Breakthrough Prize in Life Sciences) — премія в галузі медицини та біології. Належить до набору міжнародних нагород «Премія за прорив».
| Премія за прорив у науках про життя англ. Breakthrough Prize in Life Sciences | ||||
| Країна |
міжнароднийd і  США | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Наукова нагорода | |||
| Система | Премія за прорив | |||
| Підстава | Дослідження, спрямовані на лікування складних захворювань і продовження людського життя. | |||
| Статус | вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 2013 | |||
| Перше: | 20 лютого 2013 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода | 3 млн доларів США | |||
| Сайт | breakthroughprize.org | |||
Присуджується дослідникам за відкриття, які продовжують життя людини або допомагають вилікувати невиліковні хвороби. Надається від 2013 року. Кожен лауреат одержує премію в розмірі 3 млн доларів США. Премія не має вікового обмеження і може надаватися довільну кількість раз. Номінувати на премію може будь-яка людина, крім самого кандидата. Лауреати премії формують комітет для вибору наступних кандидатів.
Засновники премії: Марк Цукерберг (засновник Facebook) та його дружина Присціла Чан, Сергій Брін (засновник Google), Юрій Мільнер та Енн Войдзіцкі (засновники 23andMe). Головою відбіркового комітету є голова компанії Apple Артур Левінсон.[1]
| Рік | Лауреат | Місце робот | Обґрунтування нагороди | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| 2013 | Яманака Сін'я (цитолог) | Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин у Кіотському університеті | за створення індукованих стовбурових клітин. | [2] |
| Ганс Клеверс (генетик) | Інститут Гюбрехта | за відкриття механізму роботи сигнального шляху Wnt. | ||
| Корнелія Баргманн (нейробіолог) | Лабораторія нейромереж і поведінки Рокфеллерського університету | за роботи з генетики нервової системи і поведінки і за вивчення механізму утворення синапсів. | ||
| Девід Ботштейн (генетик) | Принстонський університет | за розробку методу вивчення спадкових захворювань людини за допомогою поліморфізмів в ДНК. | ||
| Льюїс Кентлі (онколог) | Медичний коледж Вейл Корнелл | за відкриття фосфоинозитид-3-кінази та її ролі в метаболізмі. | ||
| Тітія де Ланге (цитолог) | Рокфеллерський університет | за роботи з теломерів. | ||
| Наполеоне Феррара (онколог) | Каліфорнійський університет у Сан-Дієго | за дослідження механізмів ангіогенезу, які привели до розробки терапії раку і захворювань очей. | ||
| Ерік Лендер (генетик) | Массачусетський технологічний інститут | за роботи як одного з керівників проекту «Геном людини». | ||
| Чарльз Сойерс (онколог) | Медичний інститут Говарда Г'юза | за вивчення онкогенів і розробку спрямованої терапії раку. | ||
| Берт Фогельштейн (онколог) | Університет Джонса Гопкінса | за вивчення геноміки рака та генов-онкосупрессорів. | ||
| Роберт Вайнберг (онколог) | Массачусетський технологічний інститут | за опис онкогенів людини. | ||
| 2014 | Джеймс Еллісон | Онкологічний центр Андерсона Техаського університету | за відкриття способу блокади коінгібіторної молекули Т-клетини для ефективної терапії рака[3]. | [4] |
| Мелон Делонг | Університет Еморі | за наукове обґрунтування методу лікування хвороби Паркінсона шляхом глибокої стимуляції мозку. | ||
| Майкл Голл | біоцентр Базельського університету | за відкриття MTOR - мішені імунодепресанта рапаміцину та його ролі в контролі зростання клітин. | ||
| Роберт Лангер | Массачусетський технологічний інститут | за відкриття, що призвели до створення керованих систем звільнення від лікарняних препаратів людського організму та створення нових біоматеріалів. | ||
| Річард Ліфтон | Єльський університет | за відкриття генів та біохімічних механізмів, що викликають гіпертонію. | ||
| Олександр Варшавський | Каліфорнійський технологічний інститут | за роботи по вивченню причин та молекулярних механізмів внутріклітинної деградації білка. | ||
| 2015 | Дженніфер Дудна Еммануель Шарпентьє |
Університет Каліфорнії (Берклі) Центр імені Гельмгольца з дослідження інфекційних захворювань |
за перетворення древнього механізму бактеріального імунітету (CRISPR/Cas9) на дієву технологію для зміни геному з широкими наслідками для всієї біології і медицини. | [5] |
| Віктор Емброс Гері Равкан |
Медична школа Массачусетського університету Гарвардська медична школа |
за відкриття генетичної регуляції мікроРНК, класу малих РНК, які перешкоджають зміні або руйнуванню додаткової цільової мРНК. | ||
| Чарльз Девід Елліс | Рокфеллерський університет | за відкриття ковалентних модифікацій гістонів і їх важливої ролі в регуляції експресії генів і побудові хроматину, що поглиблює наше розуміння хвороб від вроджених вад до раку. | ||
| Алім-Луї Бенабі | Університет Жозефа Фур'є | за відкриття і новаторські дослідження в розробці високочастотної глибокої стимуляції мозку, яка зробила революцію у лікуванні хвороби Паркінсона. | ||
| 2016 | Едвард Бойден | Массачусетський технологічний інститут | за розробку і реалізацію методів оптогенетики — методу програмування і збудження нейронів за допомогою світла.. | [6][7] |
| Карл Дейссерот | Стенфордський університет | за розробку і реалізацію методів оптогенетики — методу програмування і збудження нейронів за допомогою світла. | ||
| Джон Гарді | Університетський коледж Лондона | за відкриття мутацій в гені білка-попередника амілоїду, що передчасно викликає хворобу Альцгеймера | ||
| Гелен Гоббс | Південно-західний медичний центр Університету Техасу | за відкриття генетичних варіацій людини, які змінюють рівень і розподіл холестерину та інших ліпідів, що відкриває нові підходи до профілактики й запобігання серцево-судинних захворювань і захворювань печінки. | ||
| Сванте Паабо | Інститут еволюційної антропології товариства Макса Планка | за новаторські дослідження та встановлення послідовності стародавніх ДНК і геномів, що по-новому подало наше розуміння шляхів походження сучасної людини і його еволюційні взаємини з вимерлими видами Homo, такими як неандертальці, та еволюцію людських популяцій. | ||
| 2017 | Стівен Елледж | за дослідження реакцій еукаріотів на пошкодження ДНК, що дали нові уявлення про розвиток та лікування раку. | [8] | |
| Гаррі Ноллер | за виявлення центральної ролі РНК в формуванні активних центрів рибосоми — фундаментального механізму синтезу білка у всіх клітинах, тим самим зв'язавши сучасну біологію з питаннями походження життя, а також давши пояснення яким чином безліч природних антибіотиків руйнують синтез білка. | |||
| Руланд Нюссе | за піонерські дослідження Wnt-шляху — однієї з найважливіших міжклітинних сигнальних систем у питаннях розвитку, раку та біології стовбурових клітин. | |||
| Осумі Йосінорі | за дослідження автофагії — системи переробки клітинами власних незначних або пошкоджених компонентів у живильні речовини. | |||
| Гуда Зогбі | за відкриття генетичних причин і біохімічних механізмів спіноцеребеллярної атаксії і синдрому Ретта - спостереження, які дали нові уявлення про патогенез нейродегенеративних і неврологічних захворювань. | |||
| 2018 | Джоан Чори | Институт биологических исследований Солка | Оригінальний текст (англ.) For discovering how plants optimize their growth, development, and cellular structure to transform sunlight into chemical energy. |
[9] |
| Питер Уолтер Мори Кадзутоси |
Калифорнийский университет в Сан-Франциско Киотский университет |
Оригінальний текст (англ.) For elucidating the unfolded protein response, a cellular quality-control system that detects disease-causing unfolded proteins and directs cells to take corrective measures. | ||
| Ким Насмайт | Оксфордский университет | за объяснение сложного механизма, который опосредует деликатный процесс разделения удвоенных хромосом во время деления клетки, который тем самым предотвращает рак и другие заболевания. | ||
| Дон Кливленд | Калифорнийский университет в Сан-Диего | Оригінальний текст (англ.) For elucidating the molecular pathogenesis of a type of inherited ALS, including the role of glia in neurodegeneration, and for establishing antisense oligonucleotide therapy in animal models of ALS and Huntington’s disease. | ||
| 2019 | Френк Беннет Едріан Крейнер |
Ionis Pharmaceuticals Лабораторія у Колд-Спрінг-Гарбор |
Оригінальний текст (англ.) For the development of an effective antisense oligonucleotide therapy for children with the neurodegenerative disease spinal muscular atrophy. |
[10] |
| Анжеліка Амон | Массачусетський технологічний інститут | за вивчення наслідків анеуплоїдії — аномальної кількості хромосом, що виникає в результаті неправильного поділу хромосом. | ||
| Сяовей Чжуан | Гарвардський університет | За відкриття прихованих структур у клітинах шляхом розробки методу мікроскопії надвисокої роздільної здатності, який подолав фундаментальну межу просторової здатності оптичної мікроскопії. | ||
| Чжицзянь Чень | Південно-західний медичний центр Техаського університету | За з'ясування того, як ДНК викликає імунні і аутоімунні реакції зсередини клітини, шляхом відкриття ДНК-чутливого ферменту cGAS. | ||
| 2020 | Джеффрі Фрідман | Оригінальний текст (англ.) For the discovery of a new endocrine system through which adipose tissue signals the brain to regulate food intake. |
[11] | |
| Артур Горвіч Франц-Ульріх Гартль |
Оригінальний текст (англ.) For discovering functions of molecular chaperones in mediating protein folding and preventing protein aggregation. | |||
| Девід Джуліус | Оригінальний текст (англ.) For discovering molecules, cells, and mechanisms underlying pain sensation. | |||
| Virginia Man-Yee Lee | Оригінальний текст (англ.) For discovering TDP43 protein aggregates in frontotemporal dementia and amyotrophic lateral sclerosis, and revealing that different forms of alpha-synuclein, in different cell types, underlie Parkinson’s disease and Multiple System Atrophy. |
Див. також
Примітки
- Українська Правда: Цукерберг, Левінсон та Мільнер заснували премію, втричі дорожчу за Нобелівську.
- Лауреати 2013 року на офіційному сайті премії.(англ.)
- Vasaturo A., Di Blasio S., Peeters DG., de Koning CC., de Vries JM., Figdor CG., Hato SV.. . — Т. 4. — С. 417. — DOI:.
- Лауреати 2014 року на офіційному сайті премії.(англ.)
- Лауреаты 2015 года на официальном сайте премии.(англ.)
- Лауреати 2016 року у офіційному сайті премії.(англ.)
- Андрей Кузнецов. Цукерберг і Мільнер вручили найбільшу наукову премію у світі. — Rbc.ru
- Лауреаты 2017 года на официальном сайте премии.(англ.)
- Лауреаты 2018 года на официальном сайте премии.(англ.)
- Лауреати 2019 року на офіційному сайті премії.(англ.)
- Лауреаты 2020 года на официальном сайте премии.(англ.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.