Янківці (Ліський повіт)

Історія

Вірогідно, поселення існувало ще за часів Галицької Русі.

Вперше згадується в документі 1441 року, як Іянківці (Iaynkowcze), як власність соб'єнських Кмітів, а також в документах судової справи за 1443 рік.

1477 — згадка про поселення і мешканця Івана Попиела, який прийняв права міста Лісько.

1513 — Яковиці — власник Петро, староста перемишлянський.

1515 — Яниковичі, 1530 — Яниковчі, 1561 — Яніковиці (Balzer) 2 км на північ від Ліська.

1515 i 1523 рр. — згадується, як село Сяноцької землі біля Ліська.

1530 — Яниковчі.

1567 — Пашко Завалидорога, а в 1676 Сєнько Гужина з Яникович приймають право міське Ліська.

1672 — після татарського набігу в селі власності Стадницьких залишилося 5 будинків.

З 1772 р. до 1918 року в складі Австрії й Австро-Угорщини. У 1872 р. відкриті Перша угорсько-галицька залізниця і станція в селі.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі.

На 01.01.1939 у селі було 610 жителів, з них 480 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів і 10 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. 17 вересня 1944 року радянські війська (237 дивізія) знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Покрови ПреСвятої Богородиці

Вперше згадується в документі за 1652 рік. Остання, дерев'яна, збудована і освячена в 1850 році. Філіальна, парафії Лісько Ліського деканату Перемиської єпархії. Знищена після 1947 року. На її місці в 1977-79 рр. збудовано костел. Церковний цвинтар частково зберігся.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 275 47 192 36
Жінки 279 46 167 66
Разом 554 93 359 102

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Янківці (Ліський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.