Януш Єнджеєвич
Януш Єнджеєвич (пол. Janusz Jędrzejewicz; 21 червня 1885, Спичинці — 16 березня 1951, Лондон) — польський політик, Прем'єр-міністр Польщі з травня 1933 по травень 1934 року.
| Януш Єнджеєвич пол. Janusz Jędrzejewicz | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Janusz Jędrzejewicz | ||||||
 Януш Єнджеєвич пол. Janusz Jędrzejewicz | ||||||
| Прем'єр-міністр Польщі | ||||||
| 10 травня 1933 — 15 травня 1934 | ||||||
| Президент | Леон Козловський | |||||
| Попередник | Александер Пристор | |||||
| Наступник | Матеуш Моравєцький | |||||
| Міністр у справах релагії та народної освіти | ||||||
| 18 серпня 1931 — 23 лютого 1934 | ||||||
| Прем'єр-міністр | Александер Пристор | |||||
| Народився |
21 червня 1885 Спичинці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||||
| Помер |
16 березня 1951 (65 років) Лондон, Велика Британія | |||||
| Відомий як | офіцер, політик | |||||
| Країна | Російська імперія і Польська Республіка | |||||
| Національність | поляк | |||||
| Освіта | Ягеллонський університет і École Libre des Sciences Politiquesd | |||||
| Політична партія | Польська соціалістична партія і Безпартійний блок співпраці з урядомd | |||||
| У шлюбі з | Цезарія Бодуен де Куртене Еренкройц Єнджеєвичова | |||||
| Релігія | католицизм | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
У Першу світову війну воював на Східному фронті. Входив до Польської Організації Військової, був близьким соратником Юзефа Пілсудського. У 1923 році демобілізувався, працював учителем математики у Сулеювеку. Після Травневого перевороту працював в Міністерстві духовних справ і народної освіти. У тому ж 1928 був обраний до Сейму від блоку BBWR. У 1930 році брав участь у заснуванні Науково-дослідного Інституту Східної Європи у Вільнюсі. З серпня 1931 по лютий 1934 очолював Міністерство у справах релігії і народної освіти. З травня 1933 року по травень 1934 займав посаду Прем'єр-міністра.
Був співавтором тексту Польської конституції 1935 року.
У вересні 1939 року емігрував до Румунії. Втік до Туреччини після приходу до влади Антонеску. У 1947 році переїхав до Лондона, де жив до самої смерті.
Нагороди
- Хрест Польської Організації Військової (1918)
- Знак «За вірну службу» (1921)
- Virtuti Militari, срібний хрест (№4 945; 1921)
- Хрест Хоробрих (двічі в 1921)
- Хрест Незалежності з мечами (1931)
- Орден Орлиного хреста 1-го класу (Естонія; 1934)
- Орден Відродження Польщі, великий хрест (1935)
- Численні інші іноземні нагороди.