Яніна Висоцька-Охлевська

Яні́на Висо́цька-Охле́вська (пол. Janina Wysocka-Ochlewska; нар. 4 квітня 1903(19030404), Познань — пом. 9 травня 1975, Варшава) — польська піаністка, клавесиністка і педагогиня.

Яніна Висоцька-Охлевська
Народилася 4 квітня 1903(1903-04-04)
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Померла 9 травня 1975(1975-05-09) (72 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Польща[1]
Діяльність піаністка
Alma mater Музичний університет Фридерика Шопена
Вчителі Еґон Петрі
Знання мов польська
Заклад Музична академія в Кракові
Мати Станіслава Висоцька
У шлюбі з Тадеуш Охлевський
Діти Марія Охлевська

Життєпис

Народилась у Познані 1903 року в родині актора Казімежа Висоцького і в майбутньому видатної акторки і театральної діячки Станіслави Висоцької.

1911 року після розлучення батьків разом з матір'ю переїхала до Києва, де пройшло її дитинство.

Станіслава Висоцька створила і очолювала київський Польський театр «Студія» і 1919 року викладала в Театральній академії.

В ці роки (1911—1919) Яніна навчалася в консерваторії, яка до 1913 року мала статус музичного училища (училище Київського відділення Імператорського російського музичного товариства).

1920 року разом з матір'ю і вітчимом Гжегожем Станіславським переїхала до Варшави, де продовжила навчання у Еґона Петрі.

1921—1926 року — навчання у Варшавській консерваторії (клас фортепіано Юзефа Турчиньского).

Отримала диплом 1926 року.

1929—1930 років навчалася у Ванди Ландовської в Сен-Ле-ла-Форе неподалік від Парижа.

1927 року брала участь у Першому конкурсі піаністів імені Фридеріка Шопена.

1945—1950 — викладала гру на фортепіано в Кракові.

1950—1970 років викладала клавесин у Державній вищій музичній школі (нині Музична академія, Краків), де серед її учнів були в майбутньому відомі клавесиністки і педагогині, професорки Ельжбета Стефанська та Марта Чарні-Качмарська.

Опублікувала клавесинні твори польського Відродження (PWM, 1953), Полонези другої половини XVIII ст. (1960).

Родина

Дружина Тадеуша Охлевського та дочка Станіслави Висоцької.

У січні 1945 року подружжя Охлевських усиновило єврейську дівчинку-сироту, батьки якої загинули під час Холокосту. Їх прийомна донька Марія Охлевська (нар. 25 березня 1939 року — пом. 23 липня 2001 року; справжнє ім'я і прізвище — Естера Горн) стала вченою в галузі сільськогосподарської науки, захистила докторську дисертацію.[2][3]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Record #16629307v // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. Maria Ochlewska. Born 1939? // The Last Eyewitnesses: Children of the Holocaust Speak, Vol 1. — P. 285—287(англ.)
  3. Maria Ochlewska. Ratowali mnie dobrzy ludziezapispamieci.pl(пол.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.