Ян Гебауер
Ян Гебауер (чеськ. Jan Gebauer; 8 жовтня 1838, село Убіславіце, Чехія, Австрійська імперія — 25 травня 1907, Прага) — чеський мовознавець, академік Празької академії наук (з 1890). Професор Празького університету (з 1880). Послідовник молодограматизму.
Ян Гебауер | |
---|---|
Народився |
8 жовтня 1838[1][2][…] Nová Pakad, Їчін, Східно-Чеська область або Úbislaviced, Їчін, Східно-Чеська область[3][4] |
Помер |
25 травня 1907[1][2][…] (68 років) Виногради, Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[5] |
Поховання | Цвинтар Виноградиd[6] |
Країна |
Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Національність | чехи |
Діяльність | мовознавець, педагог, перекладач, викладач університету, журналіст, політик, філолог, педагог, історик літератури |
Alma mater | Карлів університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Карлів університет |
Посада | Rector of Charles Universityd і Член Палати панів Імперської Радиd |
Ступінь | професор |
Членство | Петербурзька академія наук і Російська академія наук |
Діти | Marie Gebauerovád і Jan Gebauerd[7] |
Ян Гебауер у Вікісховищі |
Біографія
Ян Геобауер народився 8 листопада 1838 року в маленькому селі Убіславіце. Під заступництвом місцевого священика, хлопчикові було надано можливість вчитися в гімназії в Їчіні. Після закінчення навчання він вивчав спочатку теологію, але не закінчивши навчання, перейшов на філософський факультет в Празькому університеті. Упродовж навчання він страждав від постійного браку грошей.
Після закінчення навчання, він почав працювати викладачем — спочатку в Празі, а потім в Пардубице, а потім знову в Празі (у гімназії, 1871—1880). З 1873 року доцент університету в Празі. У 1880 році він був призначений ад'юнкт-професором, через рік ординарним професором. В 1890—1891 роках він був деканом факультету мистецтв, у період з 1899 по 1900 роки був ректором Празького університету.
Наукова діяльність
Ян Гебауер є автором праць з історії чеської мови: «Історична граматика чеської мови» (т. 1-4, 1894—1929), «Старочеський словник» (1903-16, незакінч.) та інших. Гебауер довів, що Краледворський і Зеленогорський рукописи, які видав В. Ганка (разом із Й. Ліндою) як оригінальні давньочеські пам'ятки, є підробкою.
Джерела
- Гебауер (Gebauer) Ян. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11871659X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Ludmily na Vinohradech, sign. VIN Z5, s. 150
- Průvodce po pražských hřbitovech: S plánem po hřbitovech Olšanských. — Al. Jeřábek, 1908. — С. 90. — 144 с.
- Archiv hl. m. Prahy, Soupis pražských domovských příslušníků, list 403 • 1838 • Gebauer, Jan