107-ма реактивна артилерійська бригада (Україна)

107-ма реакти́вна артилері́йська бригада (107 РеАБр, в/ч А1546, пп В0293) — військове формування ракетних військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України.

107-ма реактивна артилерійська бригада
(з 2019)

107-й реактивний артилерійський полк
(2005—2019)

107-ма ракетна бригада
(до 2005)
Нарукавний знак
На службі 1992 — дотепер
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Ракетні війська та артилерія
Роль реактивна артилерія
Чисельність бригада
Базування  Полтавська область
м. Кременчук
Гасло Сила і Честь
Оснащення 9К58 «Смерч»
Війни/битви

Друга світова війна
Російсько-українська війна

Почесні найменування Кременчуцький
Командування
Поточний
командувач		 полковник
Олександр Келембет
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

3 січня 1992 року, після розпаду СРСР, 107-ма ракетна бригада Радянської армії перейшла під юрисдикцію України. Бригада мала на озброєнні 18 пускових установок 9К72 «Ельбрус».[1]

В 1998 році 107 РБр, разом з 19 РБр та 199 РБр, ввійшла до сформованої з цих бригад 1-ї ракетної дивізії.

У 2003 році 107-му ракетну бригаду переозброюють на більш сучасний високоточний тактичний ракетний комплекс 9К79 «Точка-У».

У 2005 році ракетну бригаду переформували в реактивний артилерійський полк і на його озброєння надійшла реактивна система залпового вогню 9К58 «Смерч».[2][3] 23 червня 2006 року бригада Указом президента перейменована на 107-й реактивний артилерійський полк.[4]

У жовтні 2007 року у частині служило 77 контрактників, що складало більше третини від загальної кількості солдат і сержантів[5].

У 2008 році Наказом Міністра оборони України полку присвоєне почесне найменування «Кременчуцький».

Війна на сході України

Починаючи з березня 2014 року більша частина особового складу полку перебувала на навчальному полігоні в Дніпропетровській області, інша — у Херсонській області. Артилеристи відточували професійну майстерність ведення бою, охорони позицій і військового табору[6]. У квітні у Кременчуці було створено ветеранський комітет підтримки 107-го реактивного полку, котрий створили офіцери-ветерани, що проходили службу в цій військовій частині. Він допомагає військовим із матеріально-технічним забезпеченням[7].

Після завершення навчань один дивізіон 107 РеАП забезпечував захист України від вторгнення російських військ із Криму. Після початку активної фази антитерористичної операції на Донбасі другий дивізіон був передислокований на схід країни для виконання бойових завдань[8].

17-18 серпня 2014 року 1-й реактивний дивізіон полку спільно з підрозділами 19-ї ракетної бригади завдав удару по колоні 18-ї мотострілецької бригади РФ під Сніжним.[9]

У серпні 2014 року, після масованого вводу російських регулярних військ на територію України, у зв'язку з недосяжністю об'єктів противника для інших вогневих засобів під час виходу українських військ з оточення під Іловайськом, Генеральним Штабом була задіяна 1 РДн 19 ОРБр, а також 1 РеАДн 107-го полку. Далекобійна артилерія підтримувала українські підрозділи, що виходили, створюючи «вогневий коридор». Удари було заплановано уздовж маршруту висування підрозділів по місцях ймовірного розташування противника (панівні висоти, кургани, перехрестя доріг тощо) з південного боку — для 1 РДн 19 РБр, з північного боку — для 1 РеАДн 107 РеАП. Вогонь відкривався за викликом. В ході цього були виконані порядка 12 групових та поодиноких ракетних ударів з використанням від 1 до 4 установок «Точка» і приблизно 15 вогневих ударів РСЗВ «Смерч» з використанням від 1 до 3 бойових машин.[9]

На початку жовтня 2014 року після виконання бойових завдань біля Краматорська, Артемівська і Дебальцевого бійці 1-го дивізіону повернулися для ротації у Кременчук[10].

Переформування

З 1 січня 2019 року полк переформовано на бригаду відповідно до організаційної директиви Генерального Штабу ЗСУ.[11] За версією оглядачів, це пов'язане із надходженням у найближчому майбутньому систем «Вільха».[12]

24 липня 2019 року відбувся черговий етап заводських випробувань високоточної РСЗВ «Вільха-М», в ході якого було перевірено низку технічних та технологічних рішень. Пуски проводилась штатними розрахунками 107-ї реактивної артилерійської бригади, яка буде першою в Збройних Силах України озброєна новою системою.[13] Випробування проходили за участі фахівців Державного науково-дослідного інституту випробувань, які використовували данську радарну систему MFTR-2100/40 для перевірки траєкторії польоту ракет.[14]

Традиції
Емблеми та нарукавні знаки
Знак бригади (до 2005)
Знак полку (2005—2014)
Емблема (2014—2015)
Емблема (2015—2019)

У 2008 році Наказом Міністра оборони України полку присвоєне почесне найменування «Кременчуцький».

До 2014 року нарукавний знак мав вигляд щита чорного кольору із знаками артилерії, герба Кременчука, і написами «107 РЕАП» і «Ленінградський».[15]

18 листопада 2015 року полк дістав назву 107-й реактивний артилерійський полк. Раніше він носив назву 107 реактивний артилерійський Ленінградський ордена Кутузова полк, проте в рамках загальновійськової реформи позбувся радянських нагород та почесних назв.[16]

Командири
  • (1992—2004) полковник Добрунов Віталій Вікторович
  • (2004—2011) полковник Шкуратов Сергій Григорійович[17]
  • (2012—2015) полковник Комлик Микола В'ячеславович[18]
  • (з 2015) полковник Келембет Олександр Михайлович[джерело?]

Озброєння

Втрати

25 грудня 2019 року помер під час несення військової служби в смт Іванівка (Іванівський район, Херсонська область) старший сержант Рахнянський Віктор Володимирович[19].

Див. також

Примітки
  1. Michael Holm, 107th Missile Brigade(англ.) // ww2.dk
  2. Кременчуцький реактивний артилерійський полк відзначив свою 71-річницю. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 26 березня 2019.
  3. Кременчугские артиллеристы празднуют 71-ю годовщину создания части. Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Процитовано 26 березня 2019.
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №569/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 26 березня 2019.
  5. Армія — справа професіоналів[недоступне посилання з грудня 2018] // Газета «Кременчуцька панорама» № 43 (124) 25 жовтня 2007 року
  6. «Усі розуміють, що за нами — Батьківщина» Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. // «Зоря Полтавщини» від 4 грудня 2014 року
  7. Кременчужан знову просять допомогти військовим[недоступне посилання з грудня 2018] // «Вісник Кременчука» від 10 квітня 2014 року
  8. Кременчуцькі артилеристи стоять на захисті України, а кременчужани їм допомагають Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine. // «Програма Плюс» від 29 травня 2014 року
  9. Marco, Serge (10 березня 2016). Когда боги артиллерии ставят точку… У. Пётр и Мазепа. Процитовано 11 березня 2016.
  10. Бійці зі сходу повернулися у Кременчук Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine. // «Hromadske.tv» від 13 жовтня 2014 року
  11. 107-й реактивний полк реорганізовано у бригаду. Ukrainian Military Pages. Процитовано 26 березня 2019.
  12. Белая книга-2018. Петр и Мазепа (рос.). Процитовано 23 червня 2019.
  13. Нові випробування «Вільхи-М» – стріляла 107-ма бригада. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  14. Нові ракети комплексу «Вільха -М» протестовано – Інформагентство Міноборони (укр.). Процитовано 28 липня 2019.
  15. Администратор (18 жовтня 2018). Нарукавный знак 107 РЕАП обр до 2014 года. История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин (ru-RU). Процитовано 25 березня 2019.
  16. Указ Президента України
  17. Газета «Кременчугский ТелеграфЪ» № 6 (701) 9 лютого 2012 року
  18. Народна армія[недоступне посилання з грудня 2018] // «Кременчуцька панорама» від 27 березня 2014 року
  19. При виконанні військової служби загинув Віктор Рахнянський

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.