11-й танковий корпус (СРСР)

11-й та́нковий Радо́мсько-Берлі́нський Червонопра́порний, ордені́в Суво́рова і Куту́зова ко́рпус оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

11-й танковий Радомсько-Берлінський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус
На службі 1942-липень 1945
Країна  СРСР
Вид Бронетанкові війська
Тип Червона армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Почесні найменування

Історія

У травні-червні 1942 року в Московському військовому окрузі на підставі Директив Ставки ВГК 994021 від 25.05.1942 та № 994023 від 26.05.1942 року йшло формування 5-ї танкової армії, до складу якої увійшов і 11-й танковий корпус.

Після невдалих боїв у складі 5-ї танкової армії під час проведення Воронезько-Ворошиловградської операції корпус був виведений у резерв, де перебував до лютого 1943 року.

Директивою Ставки ВГК № 46002 від 10.01.1943 року корпус включено до складу 2-ї танкової армії Центрального фронту. Протягом лютого-березня 1943 року він брав участь у боях на севському напрямку в ході проведення Севської наступальної операції.

Директивою Ставки ВГК № 46122 від 21.04.1943 11-й танковий корпус був виведений у резерв Ставки ВГК в район Тули.

У подальшому в складі військ Південного, 1-го Українського та 1-го Білоруського фронтів корпус брав участь в бойових діях при проведенні Курської, Орловської, Донбаської, Нижньодніпровської, Білоруської, Вісло-Одерської та Берлінської операцій.

За цей час корпус майже не виходив з боїв. Виключенням стала тримісячна перерва наприкінці 1943 року.

Влітку 1944 року під час наступу на Ковель, через помилки у командуванні військами, 11-й танковий корпус потрапив у пастку, влаштовану німецьким командуванням й поніс значні втрати. Внаслідок цього було знято з посади командира корпусу генерал-майора П. М. Рудкіна (Наказ ВГК № 220146).

10 червня 1945 року корпус переформований у 11-у танкову дивізію[1].

Склад

на червень 1942 року

  • Управління корпусу;
  • 53-я танкова бригада;
  • 59-а танкова бригада;
  • 160-а танкова бригада;
  • 12-а мотострілецька бригада;
  • 8-й окремий бронеавтомобільний розвідувальний батальйон.

на травень 1945 року

  • Управління корпусу;
  • 20-а танкова бригада;
  • 36-а танкова бригада;
  • 65-а танкова бригада;
  • 12-а мотострілецька бригада;
  • 50-й гвардійський важкий танковий полк прориву (з 06.1944);
  • 1461-й самохідно-артилерійський полк (з 01.1944);
  • 1493-й самохідно-артилерійський полк (з 06.1943);
  • 243-й мінометний полк;
  • 1388-й зенітно-артилерійський полк;
  • 93-й мотоциклетний батальйон;
  • 26-й окремий бронеавтомобільний розвідувальний батальйон (з 04.1943 по 12.1943);
  • Корпусні частини:
    • 687-й окремий батальйон зв'язку (з 04.04.1943);
    • 153-й окремий саперний батальйон (з 20.07.1943);
    • 81-а окрема рота хімічного захисту (з 24.07.1943);
    • 11-а окрема автотранспортна рота підвозу ППМ (з 18.07.1942 по 25.04.1943);
    • 34-а окрема автотранспортна рота підвозу ППМ (з 18.09.1943);
    • 90-а рухома ремонтна база (з 10.06.1942 по 1943);
    • 263-я польова танкоремонтна база (з 1943);
    • 91-а польова авторемонтна база (з 26.06.1942);
    • Окрема авіаланка зв'язку (з 1943);
    • 431-й польовий автохлібозавод (з 31.12.1942 до 1943);
    • 29-й польовий автохлібозавод (з 1943);
    • 1937-а польова каса Держбанку (з 15.02.1944);
    • 2083-я військово-поштова станція (з 10.07.1942).

Командування

Командири корпусу

Начальники штабу корпусу

Нагороди і почесні найменування

Герої корпусу

Література

  • Ющук И. И. «Одиннадцатый танковый корпус в боях за Родину» — Москва: Воениздат, 1962.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.