2-й механізований корпус (СРСР)

10 липня 1940 року в Одеському військовому окрузі (ОдВО) почалося формування корпусу. Управління 55-го стрілецького корпусу та корпусні частини було виділено на формування управління та відповідних частин механізованого корпусу. Формувались вони в м. Тирасполь.[1]

У склад корпусу включили 15-ту Сиваську ордена Леніна двічі Червонопрапорну ордена Трудового Червоного Прапору стрілецьку дивізію.[1]

В корпусну ескадрилью розгорнуто авіаланку зв’язку 15-ї моторизованої дивізії.[1]

173-тя стрілецька дивізія була виділена на формування даного корпусу. Управління дивізії було основою управління 16-ї танкової дивізії, що формувалась у літніх таборах в м. Котовськ.[1],[2]

567-й стрілецький полк 173-ї стрілецької дивізії став основою корпусу 6-го мотоциклетного полку. Мотоциклетний полк формувався в м. Тирасполь.[1],[2]

490-й стрілецький полк вищезазначеної дивізії став основою 11-го гаубичного артилерійського полку 11-ї танкової дивізії, 366-й гаубичний артилерійський полк – 11-го мотострілецького полку 11-ї танкової дивізії, 18-й зенітний дивізіон – 11-го окремого зенітно-артилерійського дивізіону, медсанбат дивізії – 11-го медико-санітарного батальйону 11-ї танкової дивізії. 11-та танкова дивізія формувалась м. Кишинів.[1],[2]

На формування 11-ї танкової дивізії також виділявся 389-й танковий батальйон 176-ї стрілецької дивізії та 4-та легкотанкова бригада, управління якої стало основою управління 11-ї танкової дивізії.[1]

Єдиний 31-й танковий полк 16 танкової дивізії сформований з 43-го та 71-го батальйонів 4 лтбр та танкових батальйонів 25-ї, 30-ї, 51-ї, 96-ї, 150-ї, 156-ї стрілецьких дивізій.[1]

Формування корпусу проходило у м. Тирасполь в Бессарабії і завершилось 19 липня 1940 року.[1]

• Одеський військовий округ (10.07.1940 — …).
• Резерв Головного Командування (1941).
• 9-я окрема армія (22.06 — 18.07.1941).

Командири корпусу:

• Москаленко Кирило Семенович, генерал-майор артилерії (серпень 1940 — травень 1941).
• Новосельский Юрій Володимирович, генерал-лейтенант.[1]

Заcтупник командира корпусу по стройовій частині:

• Полікарпов Олександр Георгійович, генерал-майор танкових військ (з 8.10.1940 р.).[1]

Заcтупник командира корпусу по політичній частині (начальник відділу політичної пропаганди):

• Семенов Сергій Петрович, бригадний комісар (3.06.1940-17.08.1941).[1]

Помічник командира корпусу по технічній частині:

• Шилькрот Моісей Давидович, полковник.[1]

Начальник штаба корпусу:

• Сучков Микола Іванович, полковник.[1]

Начальник відділу зв’язку:

• Ісаєв Олександр Максимович, полковник.[1]

Начальник артилерії:

• Москаленко Кирило Семенович, генерал-майор артилерії (09.1940-05.1941).[1]
• Тихонов Ілля Федорович, полковник артилерії (05.1941 — 08.1941).

Начальник інженерної служби:

• Ларіошкін, підполковник.[1]

Начальник санітарної служби:

• Чулков Григорій Олексійович, військовий лікар 1 рангу (з 09.1940 р.).[1]

Заступники начальника відділу політичної пропаганди:

• Гаврилов Іван Олександрович, полковий комісар (до березня 1941 р.).[1]
• Холідзе Микола Соломонович, старший батальйонний комісар (20.03-17.08.1941, пропав безвісти).[1]

На червень 1940 — 22.06.1941 г.:

• Управління корпусу.[1]
• 11-та танкова дивізія.[1]
• 16-та танкова дивізія.[1]
• 15-та моторизована дивізія.[1]

Корпусні частини:

• 6-й мотоциклетний полк.[1]
• 182-й окремий батальйон зв’язку.[1]
• 49-й окремий мотоінженерний батальйон.[1]
• 102-га окрема корпусна авіаескадрилья.[1]
• 243-тя польова поштова станція.[1]

21 червня 1941 року корпус знаходився у Резерві Головного Командування. Управління корпусу та 15-ї моторизованої дивізії знаходилося в м. Тирасполь. Управління 11-ї танкової дивізії знаходилося в м. Кишинів МРСР, а 16-ї танкової дивізії - в м. Балта УРСР.

З 22 червня по 7 серпня 1941 року корпус брав участь у Великій Вітчизняній війні проти Німеччини та її союзників, зокрема Румунії.

Вночі, 22 червня, корпус отримав завдання вийти в район зосередження. До ранку управління корпусу знаходилося на південній околиці м. Тирасполь (Колтова). Після нападу Німеччини та Румунії на СРСР корпус увійшов до складу 9-ї окремої армії.

25 червня ввечері відбувся перший бій корпусу. 1-й батальйон (командир капітан Гаврилов) 22-го танкового полку 11 танкової дивізії та одна рота 11 мсп атакували противника у напрямку с. Петрешти. З 25 червня корпус у складі 9-ї окремої армій ввійшов до складу Південного фронту. До 10 липня корпус вів бойові дії на території Молдови.

10 липня корпус був виведений у резерв фронту.

18 липня 2 механізований корпус вибув зі складу 9-ї армії та почав рухатися в район м. Умань. В кінці липня – на початку серпня корпус вів бойові дії в районі м. Умань в оточенні у складі військ 12-ї армії (битва під Уманню).

7 серпня 1941 року корпусу, як бойової одиниці не стало.

2-й механізований корпус заново почав формуватися у вересні 1942 року на основі директиви НКО № 1104308сс від 8 вересня 1942 року.

Корпус вступив вперше у бій на Калінінському фронті у складі 43-ї армії, після чого практично відразу був включений спочатку у резерв Ставки Верховного Головнокомандування, а в травні того ж року до складу 3-ї гвардійської, а у вересні - 2-ї танкової армії.

Наказом НКО № 0404с від 26 липня 1943 року 2-й механізований корпус був реорганізований в 7-й гвардійський механізований корпус.

• з 06.10.1942 по 01.05.1943
• з 17.07.1943 по 25.07.1943

• Управління корпусу
• 18-та механізована бригада
• 34-та механізована бригада
• 43-тя механізована бригада
• 33-тя танкова бригада
• 36-та танкова бригада (до весни 1943)
• 33-й бронеавтомобільний батальйон
• 68-й мотоциклетний батальйон

Корпусні частини:

• 772-й окремий батальйон зв’язку, з 17.07.1943
• 19-й окремий саперний батальйон, з 06.10.1942
• 76-й ремонтно-відновлюваний батальйон, з 06.10.1942
• 153-тя окрема рота хімзахисту, з 17.07.1943
• 54-та окрема інженерно-мінна рота, з 06.10.1942
• 25-та окрема автотранспортна рота підвозу ГЗМ, з 06.10.1942
• Авіаланка зв’язку, з 17.07.1943
• 167-й польовий автохлібзавод, з 17.07.1943
• 1774-та польова каса Держбанку, з 26.02.1943
• 2295-та військово-поштова станція, с 26.02.1943

Командири корпусу:

• Корчагін Іван Петрович, генерал-майор танкових військ (з 18 січня 1943 року - генерал-лейтенант) (з 08.09.1942 по 26.06.1943).

Начальники штабу корпусу:

• Васильєв Іван Дмитрович, полковник (з жовтня 1942 - по лютий 1943).

Військовий комісар (з 9 жовтня 1942 року — замісник командира по політичній частині):

• Кудінов Ніканор Григорович, бригадний комісар, (з 5 грудня 1942 року - полковник) (з 09.09.1942 по 16.06.1943).

Начальники політвідділу (з червня 1943 року — замісники командира по політичній частині):

• Черненький Данило Герасимович, батальйонний комісар, (з 17 листопада 1942 року - підполковник) (з 30.09.1942 по 16.06.1943).
• Кудінов Никанор Григорович, полковник (з 16.06.1943 по 25.07.1943).