206-а стрілецька дивізія (СРСР)

206-та стрілецька дивізія формувалась в березні-червені 1941 року в складі Одеського військового округу в Дніпропетровській і Запорізькій областях Української РСР.

Особовий склад був в основному укомплектований із місцевих жителів які раніше проходили службу в РСЧА, тобто були призвані із запасу.

Дивізія була включена до складу 7-го стрілецького корпусу, що передавався в безпосереднє розпорядження Південного фронту.

Вранці 5 липня 1941 дивізія вступила в бій в Шепетівському укріпленому районі, де противник тіснив з єднання 6-ї Армії. Однак частинам 7-го ск (147 і 206 сд) не вдалося змінити обстановку, і їм довелося його залишити.

З 5 по 7 липня того ж 1941 року 206 стрілецька дивізія перебувала в оточенні в районі Шепетівки і з боєм, зазнаючи важких втрат, прорвала кільце й вийшла в район Житомира.

8 липня 206 сд вела бій у районі Новоград-Волинського. У цей день III-й моторизований корпус 1-ї танкової групи Вермахту прорвався через позиції Новоград-Волинського УРу і став просуватися в бік Житомира. 9 липня 13-а танкова дивізія німців захопила Житомир. Радянське командування було змушене вжити заходів щодо організації оборони Києва. У ніч на 11 липня частинам 206 сд було наказано зосередитися у Фастова, організувавши кругову оборону.

Після прориву противника до річки Ірпінь і виходу до переднього краю КиУР дивізія була перекинута до Києва і з 13 липня вона зайняла оборону на лінії Київського укріпрайону. На 13 липня дивізія нараховувала 3579 чоловік, 5 152-мм гаубиць, 1 122-мм гаубицю і 8 45-мм пт гармат і 2 82-мм міномета.

До початку серпня дивізія не мала зіткнення з противником. 1-2 серпня противник вийшов на передові рубежі оборони укріпрайону, а з 4 серпня почався штурм КиУРа частинами 29-го армійського корпусу Вермахту. Противнику вдалося прорвати фронт лівофлангової 147 с.д. і, блокувавши або знищивши гарнізони УРів, прорватися до 5 серпня до Гатного. 6 серпня для ліквідації противника, який прорвався в напрямку населених пунктів Гатне і Чабани.

Розвиваючи наступ, німці оволоділи північною околицею Гатного і перехрестям двох доріг південніше Пирогова, прагнучи головний удар завдати в напрямку по дорозі на Київ.

8 серпня частини 206 с.д. повели наступ і під вогнем противника до 18:00 зайняли наступний рубіж: 722 сп — 200 м на північний захід від Гатного, 748 сп — північно-східна околиця Жулян. 737 сп з двома батальйонами інтендантських курсів наступав на висоту 188.6.

Вранці 11 серпня бійцям дивізії вдалося захопити Гатне, і весь день вони вели бій в цьому районі. 12 числа дивізія продовжила наступ і на 14-серпня вийшли до хутора Чабани, де була зупинена.

10 серпня противник припинив штурм Києва. Втрати 29-го армійського корпусу Вермахту були достатньо високі. 37-а армія, діставши підкріплення, перейшла в контрнаступ. До 14 серпня противник був відкинутий на лінію Юрівка-Хотів. Тим самим положення перед німецьким наступом було практично відновлено. Аж до середини вересня німецькі війська більше не робили спроб штурму Києва.

Оборона Києва тривала до середини вересня, аж поки рухливі з'єднання 1-ї та 2-ї танкових груп противника з'єдналися в районі Лохвиці, завершивши оточення значної частини військ Південно-Західного Фронту.

Виходячи з оточення, у ніч на 19 вересня радянські війська залишили Київ.

З 19 по 21 вересня, будучи частинами прикриття 206 с.д. і 4 дивізія НКВС вели ар'єргардні бої повільно відступаючи до Дніпра. Ці два з'єднання останніми відійшли з Києва на лівий берег Дніпра, підірвавши за собою мости.

Відійшовши на лівий берег Дніпра 206 сд і 4 дивізія НКВС опинились у тилу противника, тобто у глибокому оточенні. Командир 206 стрілецької дивізії полковник Горшков С. І. прийняв рішення на вихід решток дивізії з боями у напрямі м. Конотоп.

22 вересня 206 стрілецька дивізія веде в оточені бій в районі Борисполя, з переважаючими силами противника. У бою був поранений комдив Горшков С. І., який залишився у строю і продовжив командувати дивізією. Зрештою, врукопашну залишки дивізії вирвались з оточення і з боями стала відходити на схід в напрямі Білгорода.

З 23 жовтня по 3 листопада 1941 року 206 стрілецька дивізія з боями пройшла близько 500 км по тилам ворога і в перших числах листопада з боєм вийшла в район м. Короча Білгородської області, де і з'єдналася з передовими частинами РСЧА, які вели оборонні бої з противником.

206 сд вийшла з оточення зі зброєю в руках і зберігши бойовий прапор дивізії. Особовий склад підрозділів дивізії зазнав значних непоправних втрат, і був підпорядкований іншим частинам РСЧА. У грудні 1941 року 206 стрілецька дивізія була розформована.

Знову 206 стрілецька дивізія сформована на початку 1942 року в районі м. Бугуруслан (Оренбурзька область). До травня 1942 року частини були повністю укомплектовані особовим складом і зброєю.

4-5 липня дивізія прибула ешелонами в район Ліски-Бобров Воронезької області. Уже під час вивантаження на станціях Лиски і Ікорець ешелони дивізії потрапили під бомбардування і зазнали перших втрат.

10 липня 1942 р 206 с.д. перейшовши в підпорядкування 40-ї армії від Брянського фронту, пізніше, з листопада 1943 року і до кінця війни 206-а с.д. буде в складі стрілецьких корпусів 27-ї армії.

30 січня 1944 року перейшов у наступ 748-й стрілецький полк та звільнив місто Канів.

Бойовий шлях дивізії ішов через бої за Воронеж, зимовий наступ 1943 р., Курської битви звільнення Лівобережної України, форсування Дніпра, Корсунь-Шевченківська та Умансько-Ботошанська операції, бойові дії в Карпатах, на території Румунії, Угорщини, Чехословаччини і зрештою зустріла Перемогу на території Австрії.

На підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 3 травня 1946 року №976-408сс, директиви Начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР №0023 від 10 травня 1946 року і наказу 27 армії від 12 травня 1946 року за №00117 — 206-та стрілецька Корсуньська Червонопрапорна орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізія 20 червня 1946 року розформовувалась.

• 722-й стрілецький полк
• 737-й стрілецький полк
• 748-й стрілецький полк
• 661-й артилерійський полк
• 714-й гаубичний артилерійський полк
• 35-й окремий винищувально-протитанковий дивізіон
• 407-й окремий зенітний артилерійський дивізіон
• 286-й розвідувальний батальйон
• 374-й саперний батальйон
• 586-й окремий батальйон зв'язку
• 361-й медико-санітарний батальйон
• 306-й взвод дегазації
• 679-й автотранспортний батальйон
• 467-й польовий автохлібозавод
• 358-а польова поштова станція
• 40-я польова каса Держбанку

• 722-й стрілецький полк
• 737-й стрілецький полк
• 748-й стрілецький полк
• 661-й артилерійський полк
• 35 окремий винищувально-протитанковий дивізіон,
• 122 (89) зенітна артилерійська батарея — до 20.4.43 р,
• 286 розвідувальна рота,
• 374 саперний батальйон,
• 586 окремий батальйон зв'язку (664 окрема рота зв'язку),
• 361 медико-санітарний батальйон,
• 508 окрема рота хімзахисту,
• 244 автотранспортна рота,
• 427 польова хлібопекарня,
• 892 дивізійний ветеринарний лазарет,
• 1680 польова поштова станція,
• 1083 Польова каса Держбанку.