40-й гвардійський винищувальний авіаційний полк (СРСР)

У квітні 1940 року в Одеському військовому окрузі (м. Запоріжжя) при 7-й далекобомбардувальній авіаційній бригаді, на основі 1-ї ескадрильї 48-го винищувального авіаційного полку і 2-ї ескадрильї 18-го винищувального авіаційного полку на винищувачах І-16 був сформований 131-й винищувальний авіаційний полк.

У червні—липні 1940 року полк, у складі 1-ї авіаційної бригади ВПС 9-ї армії Південного фронту брав участь у бойових діях по радянській окупації Бессарабії.

З початком німецько-радянської війни полк знаходився у безпосередньому підпорядкуванні ВПС Південного фронту. На момент початку бойової роботи полк мав у своєму складі 64 справних літаки І-16 і 5 МіГ-3, неосвоєних особовим складом.

4 липня 1941 року одержана перша відома повітряна перемога льотчиків полку: старший лейтенант Д. І. Сігов у повітряному бою поблизу Тирасполя (Молдова) збив ворожого бомбардувальника Ю-88.

20 серпня 1941 року полк увійшов до складу 64-ї винищувальної авіаційної дивізії ВПС 6-ї резервної армії Південного фронту, проте вже 1 вересня того ж року включений до складу 20-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС 9-ї армії Південного фронту. Тоді ж переформований згідно штату 015/134.

31 грудня 1941 року полк передав 8 літаків І-16, що залишилися, до 88-го винищувального авіаційного полку і був виведений у тил Південного фронту на доукомплектування і перенавчання. У м. Аксай Сталінградської області полк був переформований згідно штату 015/174 і розпочав освоєння винищувачів ЛаГГ-3 на базі 6-го окремого навчально-тренувального авіаційного полку Південного фронту.

Закінчивши підготовку, 26 травня 1942 року полк приступив до бойової роботи у складі 217-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Південного фронту. 14 серпня того ж року разом з 217-ю вад полк був включений до Північної групи військ Закавказького фронту. Протягом вересня 1942 року полк, переважно, був переозброєний на винищувач Ла-5.

28 січня 1943 року включений до складу військ Північно-Кавказького фронту.

Наказом НКО СРСР від 8 лютого 1943 року № 64 «за зразкове виконання бойових завдань та виявлені при цьому мужність і героїзм» 131-й винищувальний авіаційний полк був перетворений у 40-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.

Після закінчення війни до грудня 1947 року полк дислокувався у м. Секешфегервар (Угорщина), де входив до складу 8-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 2-ї повітряної армії Центральної групи військ.

Протягом грудня 1947 — лютого 1948 років був передислокований на аеродром Сальяни (Азербайджан), де увійшов до складу 7-ї повітряної армії Закавказького округу.

20 лютого 1949 року, у відповідності з директивою Генерального штабу ЗС СРСР № орг/1/120016 від 10.01.1949 року, полк був переіменовиний у 627-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.

У квітні 1950 року полк був переозброєний на винищувачі МіГ-15. У вересні того ж року полк був переданий з ВПС СРСР до військ ППО (Бакинська армія ППО, з червня 1954 року — Бакинський округ ППО).

У 1952 році полк був переозброєний на літаки МіГ-17, а у 1957 році — на надзвукові винищувачі МіГ-19.

29 листопада 1969 року полк був переданий зі складу 15-го корпусу ППО Бакинського округу ППО до Армавірського ВВАУЛ ППО, як 627-й гвардійський винищувальний навчальний авіаційний полк.

Восени 2009 року, у рамках реформи Збройних сил Російської федерації, 627-й гвнап був розформований у Краснодарському військовому авіаційному інституті.