Bersuit Vergarabat

1988 року було сформовано гурт Henry y la Palangana з п'яти осіб: вокаліста Густаво Кордеро, гітариста Чарлі Бьянко, бас-гітариста Пепе Сеспедеса, клавішника Хуана Субіри й ударника Карлоса Мартіна. 1989 гурт було перейменовано на Bersuit Vergarabat.

На початку 1990-х до Bersuit Vergarabat приєдналися вокаліст Рубен Сабрінас, клавішник Рауль Пагано та гітарист Оскар Рігі. У цьому складі гурт записав свій перший альбом під назвою Y punto.

1992 Bersuit Vergarabat випустили другий альбом під назвою Asquerosa alegría. Після цього гурт покинули Рубен Сабрінас, Рауль Пагано та Чарлі Бьянко. Натомість до них приєднався Альберто Веренсуела.

1996 вийшов їх третій диск, спочатку охрещений «La historia de Don Leopardo y Vir Trompzio», а потім перейменований для простоти у Don Leopardo. Альбом не був комерційно успішним, навіть незважаючи на тур Аргентиною.

Альбомом, який приніс Bersuit Vergarabat визнання на національному та міжнародному рівні, був Libertinaje, випущений 1998 року та спродюсований відомим композитором Густаво Сантаолая. Цей диск став двічі платиновим в Аргентині[1]. Тур на його підтримку пройшов складався з концертів у Чилі, Колумбії, Коста-Риці, Іспанії, США, Мексиці, Венесуелі, Уругваї, Болівії, Перу, Нікарагуа і Гватемалі. Наприкінці 1999 року гурт зібрав на концерті в Буенос-Айресі 50 000 глядачів.

Незабаром з'явилися два їх нових диски Hijos del Culo та De la cabeza con Bersuit Vergarabat, записаний на концерті на стадіоні Estadio Obras. Перший диск став платиновим, другий перевершив це досягнення у 5 разів[1]. Подвійний CD La Argentinidad al Palo став вершиною їх кар'єри. За цей диск, гурт отримав премію Карлоса Гарделя 2005 року, сам диск був названий найкращим альбомом року і став платиновим[1].

Наступний альбом Testosterona також був добре сприйнятий публікою та критиками. За рівнем продажів в Аргентині він став двічі платиновим[1].

2007 вийшов останній альбом Bersuit Vergarabat під назвою ?, який незабаром став платиновим[1]. 12 травня 2007 року на підтримку альбому відбувся концерт на стадіоні River Plate перед 66 000 глядачів.

У червні 2009 музиканти гурту вирішив припинити спільні виступи на три року через зайнятість у власних проектах. Густаво Кордера розпочав сольну кар'єру[2]. Даніель Суарес, Пепе Сеспедес, Кондор Сбарбатті, Оскар Рігі та Мартін Сеспедес створили гурт DeBueyes. Хуан Субіра також розпочав сольну кар'єру і створює музику, яка поєднує елементи року та танго.

2011 року Bersuit Vergarabat поновили виступи, але вже без Густаво Кордери. Було проведено ряд концертів у Іспанії, Англії та Аргентині, де гурт виконував хіти минулих років.[3]

• 1992 — Y Punto
• 1993 — Asquerosa Alegría
• 1996 — Don Leopardo
• 1998 — Libertinaje
• 2000 — Hijos del Culo
• 2004 — La Argentinidad al Palo — Se Es, Lo Que Se Es (подвійний)
• 2005 — Testosterona
• 2006 — Bersuit
• 2007 — ?
• 2012 — La Revuelta
• 2004 — El baile interior

• Густаво Кордера (ісп. Gustavo Cordera) — вокал
• Хуан Карлос Субіра (ісп. Juan Carlos Subirá) — клавішні, акордеон, вокал
• Карлос Мартін (ісп. Carlos Martín) — ударні
• Оскар Умберто Рігі (ісп. Oscar Humberto Righi) — гітара
• Пепе Сеспедес (ісп. Pepe Céspedes) — бас-гітара, вокал
• Даніель Суарес (ісп. Daniel Suárez) — вокал
• Альберто Веренсуела (ісп. Alberto Verenzuela) — гітара
• Кондор Сбарбатті (ісп. Germán «Cóndor» Sbarbatti) — вокал, чаранго

• Пісня «O vas a misa…» увійшла до саундтреку комп'ютерної гри FIFA 07.
• Пісня «Señor Cobranza» увійшла до списку 100 найкращих пісень іспаномовного року 1990-х, складеного каналом VH1, на 72 позиції.
• Пісня «Perro amor explota» використовувалася у рекламній кампанії фірми Adidas у Японії, а також увійшла до саундтреку фільму найкращий.
• На честь психіатричної лікарні Hospital Municipal José Tiburcio Borda музиканти на всіх концертах вдягають лікарняні піжами.
• Пісня Bersuit Vergarabat «Maradona» присвячено Дієго Марадоні.

• Офіційний сайт(ісп.)
• Yumber Vera Roja. Verborrea conversaciones con Bersuit Vergarabat, 2007 — книга про творчий шлях гурту(ісп.)
• Фан-сайт(ісп.)