Dactylorhiza umbrosa

Dactylorhiza umbrosa (укр. Зозульки тінисті, пальчатокорінник тінистий)[1] багаторічна і трав'яниста рослина роду зозульок (Dactylorhiza) родини зозулинцевих (Orchidaceae).

Dactylorhiza umbrosa
укр. Зозульки тінисті
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід: Зозульки (Dactylorhiza)
Вид:
Dactylorhiza umbrosa
укр. Зозульки тінисті (D. umbrosa)
Біноміальна назва
Dactylorhiza umbrosa
(Kar. & Kir.) Nevski, 1937
Синоніми

Dactylorchis sanasunitensis Soó
Dactylorchis umbrosa (Kar. & Kir.) Wendelbo
Dactylorhiza chuhensis Renz & Taubenheim
Dactylorhiza incarnata subsp. turcestanica (Klinge) H.Sund.
Dactylorhiza knorringiana (Kraenzl.) Ikonn.
Dactylorhiza kotschyi (Rchb.f.) P.F.Hunt & Summerh.
Dactylorhiza merovensis (Grossh.) Aver.
Dactylorhiza persica (Schltr.) Soó
Dactylorhiza renzii Aver.
Dactylorhiza sanasunitensis (H.Fleischm.) Soó
Dactylorhiza vanensis E.Nelson
Orchis hatagirea var. afghanica Soó
Orchis incarnata var. knorringiana Kraenzl.
Orchis incarnata var. kotschyi Rchb.f.
Orchis incarnata f. ochroleuca Bornm.
Orchis knorringiana (Kraenzl.) Czerniak.
Orchis kotschyi (Rchb.f.) Schltr.
Orchis merovensis Grossh.
Orchis olocheilos var. sanasunitensis (H.Fleischm.) Soó
Orchis orientalis subsp. turcestanica Klinge
Orchis persica Schltr.
Orchis sanasunitensis H.Fleischm.
Orchis turkestanica (Klinge) Klinge ex B.Fedtsch.
Orchis umbrosa Kar. & Kir.

Загальна біоморфологічна характеристика

Рослини 30-80 см заввишки, з товстими порожніми стеблами і 3-6-роздільними бульбами. Стебла при основі 1-1,5 см в діаметрі. Листя в числі зазвичай 6-7, довгасті, без плям, лінійно-ланцетні, загострені, нижні 7-10 см завдовжки і завширшки 2-5 см, відхилені; середні і верхні спрямовані прямо вгору, верхні вужчі, досягають основи суцвіття. Суцвіття — густий, багатоквітковий колос, 4-18 см заввишки, приквітки зелені або фіолетово-забарвлені, вузьколанцетні, нижні дорівнюють за розміром квіткам або трохи їх перевищують, верхні коротші. Квітки фіолетово-пурпурні або лілово-пурпурні. Середній зовнішній листок оцвітини і 2 бічних внутрішніх складені в шолом; зовнішні бічні листочки яйцювато-ланцетні, нерівнобокі, середній зовнішній — 7-9 мм завдовжки, тупий, 2 внутрішніх майже рівні середньому зовнішньому. Губа округло-ромбічна, при основі білувата, невиражено трилопатева, 8-10 мм завдовжки, шпорець циліндричний, тупуватий, злегка зігнутий, 12-15 (18) мм завдовжки, довший за губу і рівний зав'язі. Цвіте в травні — червні.

Поширення

Вид центрально- і більшою мірою середньоазіатський. Його знаходження в Сибіру рідкісні і відносяться до його крайнього півдня (Алтай, Кальджирська долина, долина річки Ард); Тува, околиці міста Шагонар; Західний берег Байкалу, Ангара. Відомий з північних районів Казахстану (Білий Іртиш, біля села Камишенка). Характерні острівні ділянки ареалу у Верхньо-Тобольському флористичному районі (бор Наурзум-Карагай в Кустанайській області і біля села Фомінське в Тюменській області). Зустрічається також в Киргизстані, Таджикистані, Узбекистані, Афганістані, Ірані, Іраку, Туреччині, Пакистані, на північному заході Китаю і на півночі Монголії.

Екологія

Dactylorhiza umbrosa — один з найвисокогірніших з усіх видів роду, що піднімається на Памірі до 3 600-3 900 м над рівнем моря. На рівнині він трапляється тільки у Верхньо-Тобольському районі. Зазвичай займає висотний інтервал в межах від 900 до 1 500 м. Селиться на сирих гірських луках, осокових сазах, по луговинам на берегах гірських струмків, річок і озер, рідше в тугаях, березняках, долинних заростях верб й інших чагарників; відмічений по ариках.

Використання

У Середній Азії Dactylorhiza umbrosa — найпоширеніший з видів зозульок. Саме він може служити джерелом забезпечення потреби середньоазіатських республік у сировині салепу.

Відвар бульб Dactylorhiza umbrosa в народній медицині Паміру використовується при судомах, паралічах, гастриті, ниркових каменях; вважається кровоспинним засобом.

Див. також

Література

  • Власова Н. В., Доронькин В. М., Золотухин Н. И., Ковтонюк Н. К., Малышев Л. И., Иванова Е. В., Фризен Н. В. Флора Сибири (в 14 томах). Araceae Orchidaceae. Под ред. д-ра биол. наук Малышева Л. И. и д-ра биол. наук Г. А. Пешковой. — Новосибирск: Наука, 1987. Том 4.- 247 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Овчинников П. Н. Флора Таджикской ССР. — Москва : Издательство Академии наук СССР, 1963. (рос.)
  • Іконніков С. С. Определитель растений Памира. — Душанбе : Издательство АН Таджикской ССР, 1963. — 281 с. (рос.)

Джерела

Посилання

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.