Gliese 832

Gliese 832 (Ґлізе 832) — одиночний червоний карлик спектрального М2V типу, розташований у сузір'ї Журавля на порвіняно близькій відстані у 16,1 світлових років від Сонця[8]. Видима візуальної величини цієї зорі у 8,66[2] означає, що вона надто тьмяна, щоб бути видимою на небесній сфері неозброєним оком. Gliese 832 досягла свого перигелію близько 52920 років тому, коли вона пройшла приблизно на 15,71 а. о. (4,817 парсек) від Сонця[9].

Gliese 832 / Ґлізе 832

'Gliese 832' в уяві митця
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Журавель
Пряме піднесення 21h 33m 33.975s[1]
Схилення −49° 00 32.42[1]
Видима зоряна величина (V) 8,66[2]
Характеристики
Спектральний клас M2V [3]
показник кольору U−B +1,05[4]
яскравість B 10,176[4]
показник кольору B−V +1,46[4]
яскравість V 8,672[2]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 18,0 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −46,05 ± 0,95[1] мас/р
Схил.: −817,63 ± 0,59[1] мас/р
Паралакс (π) 201,87 ± 1,01 мас
Відстань 16,16 ± 0,08 св. р.
(4,95 ± 0,02 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
10,19[2]
Фізичні характеристики
Маса0,45 ± 0,05[2] M
Радіус0,48[5] R
Світність0,007[note 1] L
Ефективна температура3620[6] K
Металічність[Fe/H] = −0,31 ± 0,2[2]
Обертання45.7±9.3[3] діб
Вік9,5[7] млрд. років
Інші позначення
Smethells 83, HIP 106440, GJ 832,
HD 204961, LHS 3865, TYC 8431-60-1, 2MASS J21333397-4900323, Ci 20 1290, Zkh 321, CPD−64°13515, PLX 5190.00, AKARI-IRC-V1 J2133339-490034[4]

У 2014 році було оголошено про можливість того, що у Gliese 832 може опинитися найближча до нас потенційно життєпридатна землеподібна екзопланета[8].

Властивості

Зоря має високий показник власного руху в 818,93 μas за рік[9]. Маса і радіус Gliese 832 трохи менші половини маси та радіусу Сонця[8]. По оцінками дослідників, період ротації зірки складає 46 днів[3]. Вік зірки становить приблизно 9,5 млрд років.

Рентгенівське джерело

Gliese 832 випромінює рентгенівські промені[10].

Планетарна система

Навколо Gliese 832 обертаються щонайменше дві відомі екзопланетиGliese 832 b і Gliese 832 с.

Відкриття юпітероподібної планети

У вересні 2008 року було оголошено про виявлення юпітероподібної планети яка наразі позначається як Gliese 832 b із довгостроковим періодом та орбітою, близькою до кругової (імовірний ексцентриситет — лише 0,05 %). Це викликає астрометричні збурення на зорі, щонайменше на 0,95 кутових мілісекунд, і тому є зручним для астрометрических спостережень. Незважаючи на відносно велику кутову відстань, пряма візуалізація є проблематичною через зірково–планетний контраст[2].

Відкриття надземлі у життєпридатній зоні

У 2014 році астрономами з Університету Нового Південного Уельсу була виявлена друга планета у системі Gliese 832. Вона прилічена до надземель[8] і отримала свою наукову назву Gliese 832 с[8]. Виявлено, що її орбіта лежить у межах життєпридатної зони, але за межами оптимальної життєпридатної зони батьківської зорі[11].

Вважається, що планета на занадто близькій відстані від своєї зорі, щоб дозволити рідкій воді існувати на її поверхні[8].

Пошук кометного диска

Якщо ця система має кометний диск, то він невиявний «яскравіший, ніж дробова пил світністю 10-5» — повідомлено в останньому дослідженні Гершеля[12].

Планета
Маса Велика піввісь
орбіти
(а.е.)
Період обертання
(днів)
Ексцентриситет
орбіти
Нахил

( °)

Радіус

(RJ)

c≥5,4 ± 1 M0,162 ± 0-01735,68 ± 0,030,18 ± 0,13
b≥0,64 ± 0,06 MJ3,4 ± 0,43416 ± 1310,12 ± 0,11

Найближче оточення зірки

Наступні зоряні системи знаходяться на відстані в межах 10 світлових років від системи Gliese 832:

Зірка Спектральний клас Відстань, св. років
Лакаїль 8760 K7-M2 Ve 4,2
ε Індіанця K3-5 Ve 4,8
CD-45 13677 M0 V 6,0
HJ 5173 AB K2-3 V / M3.5 V 7,1
Лакаїль 9352 M0.5 Ve 7,3
δ Павича G5-8 V-IV 7,4
L 347-14 M4.5 V 7,5
Cincinnati M2-4 V 8,0
L 119-44 M V 8,7
EZ Водолія M5.0-5.5 Ve / ? / ? 9,7
HIP 103039 ? 9,8

Див. також

Примітки

  1. Використовуючи абсолютну візуальну величину Gliese 832 і абсолютну візуальну величину Сонця , видима світність може бути обчислена так:

Посилання

  1. van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Vizier catalog entry(англ.)
  2. Bailey, J.; Butler, R. P.; Tinney, C. G.; Jones, H. R. A.; O'Toole, S.; Carter, B. D.; Marcy, G. W. (2008). Юпітероподібна планета обертається навколо красного М карлика GJ832. Astrophysical Journal 690 (1): 743–747. Bibcode:2009ApJ...690..743B. arXiv:0809.0172. doi:10.1088/0004-637X/690/1/743.(англ.)
  3. Suárez Mascareño, A. та ін. (Вересень 2015). Rotation periods of late-type dwarf stars from time series high-resolution spectroscopy of chromospheric indicators. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 452 (3): 2745−2756. Bibcode:2015MNRAS.452.2745S. arXiv:1506.08039. doi:10.1093/mnras/stv1441.(англ.)
  4. HD 204961 -- High proper-motion Star. SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 15 грудня 2016.(англ.)
  5. Johnson, H. M.; Wright, C. D. (1983). Predicted infrared brightness of stars within 25 parsecs of the sun. The Astrophysical Journal Supplement Series 53: 643–771. Bibcode:1983ApJS...53..643J. doi:10.1086/190905.(англ.)
  6. Interpolated value from NASA Exoplanet Archive, per: Bessell, M. S. (1995). The Temperature Scale for Cool Dwarfs. У Tinney, C. G. The Bottom of the Main Sequence - and Beyond, Proceedings of the ESO Workshop. Springer-Verlag. с. 123. Bibcode:1995bmsb.conf..123B.(англ.)
  7. Safonova, M.; Murthy, J.; Shchekinov, Yu. A. (2014). Age Aspects of Habitability. International Journal of Astrobiology 15 (2): 93–105. arXiv:1404.0641. doi:10.1017/S1473550415000208.(англ.)
  8. "Nearby Alien Planet May Be Capable of Supporting Life", Mike Wall, Space.com, June 25, 2014, http://www.space.com/26357-exoplanet-habitable-zone-gliese-832c.html(англ.)%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D
  9. Bailer-Jones, C. A. L. (Березень 2015). Close encounters of the stellar kind. Astronomy & Astrophysics 575: 13. Bibcode:2015A&A...575A..35B. arXiv:1412.3648. doi:10.1051/0004-6361/201425221. A35.(англ.)
  10. Schmitt, J. H. M. M.; Fleming, T. A.; Giampapa, M. S. (1995). The X-ray view of the low-mass stars in the solar neighborhood. Astrophysical Journal 450 (9): 392–400. Bibcode:1995ApJ...450..392S. doi:10.1086/176149.(англ.)
  11. Wittenmyer, R.A.; Tuomi, M.; Butler, R.P.; Jones, H. R. A.; O'Anglada-Escude, G.; Horner, J.; Tinney, C.G.; Marshall, J.P.; Carter, B.D. та ін. (2014). GJ 832c: надземля у життєпридатній зоні. The Astrophysical Journal 1406 (2): 5587. Bibcode:2014ApJ...791..114W. arXiv:1406.5587. doi:10.1088/0004-637X/791/2/114.(англ.)
  12. B. C. Matthews; forthcoming study promised in Lestrade, J.-F.; Matthews, B. C.; Sibthorpe, B.; Kennedy, G. M.; Wyatt, M. C.; Bryden, G.; Greaves, J. S.; Thilliez, E.; Moro-Martín, A.; Booth, M.; Dent, W. R. F.; Duchêne, G.; Harvey, P. M.; Horner, J.; Kalas, P.; Kavelaars, J. J.; Phillips, N. M.; Rodriguez, D. R.; Su, K. Y. L.; Wilner, D. J. (2012). A DEBRIS Disk Around The Planet Hosting M-star GJ581 Spatially Resolved with Herschel. Astronomy and Astrophysics 548: A86. Bibcode:2012A&A...548A..86L. arXiv:1211.4898. doi:10.1051/0004-6361/201220325.(англ.)

Зовнішні посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.