HD120198

HD120198 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 281,7 світлових років від Сонця.[2]

HD120198
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 13г 46х 35,66с
Схилення +54° 25′ 57,6″
Видима величина (V) 5,68[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,10
яскравість B 5,630±0,003[2]
показник кольору B−V -0,039±0,004[2]
яскравість V 5,678±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,20
індекс c1 0,89
індекс Hβ 2,83[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,660[2]
Мінімальна яскравість 5,690[2]
Період фотометричної
змінності зорі		 1,39[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -19,19± 0,47[2] мас/рік

за схиленням: -4,51± 0,50[2] мас/рік

Паралакс (π) 11,58 ± 0,60[2] мас
Відстань 281,65 світлових років
86,36 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=54[3]км/сек
Інші позначення
84 UMa,

HD 120198, HIP 67231, HR 5187, BD+55 1634,

GSC 3851-1507
Посилання
SIMBADдані для HD120198

Фізичні характеристики

Зоря HD120198 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 54км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,39 доби в межах від Hmin= 5,69 до Hmax= 5,66.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD120198 має підвищений вміст Eu .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 823,1± 360,0 Гаус.[4]

Див. також

Джерела
  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.