HD202444
HD202444 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,8.[1] Вона розташована на відстані близько 68,2 світлових років від Сонця.[2]
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 21г 14х 47,46с |
| Схилення | +38° 2′ 42,9″ |
| Видима величина (V) | 3,74[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F0/? |
| показник кольору U−B | 0,02 |
| яскравість B | 4,215±0,002[2] |
| показник кольору B−V | 0,393±0,004[2] |
| яскравість V | 3,784±0,002[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,26 |
| індекс m1 | 0,17 |
| індекс c1 | 0,61 |
| індекс Hβ | 2,68[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 3,820[2] |
| Мінімальна яскравість | 3,830[2] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 195,74± 0,45[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 47,80 ± 0,61[2] мас |
| Відстань | 68,23 світлових років 20,92 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=110[3]км/сек |
| Інші позначення | |
*ta Cyg A,
HD 202444, HIP 104887, HR 8130, BD+37 4240 | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD202444 |
Подвійна зоря
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас F0. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Фізичні характеристики
Зоря HD202444 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=110км/сек.[3]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 24,0± 1,0 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.