HD224801

HD224801хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 678,1 світлових років від Сонця.[2]

HD224801
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 0г  0х 43,63с
Схилення +45° 15 12,0
Видима величина (V) 6,36[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,35
яскравість B 6,291±0,003[2]
показник кольору B−V -0,047±0,005[2]
яскравість V 6,348±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,03
індекс m1 0,15
індекс c1 0,62
індекс Hβ 2,91[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,310[2]
Мінімальна яскравість 6,370[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,74[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 17,38± 0,43[2] мас/рік

за схиленням: 0,22± 0,44[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,81 ± 0,71[2] мас
Відстань 678,08 світлових років
207,90 парсек
Подробиці
Маса M
Ефективна температура 12704[3]  K
lg g 4,11[3]
Металічність [Fe/H] 0,69[3]
Обертання Vsin(i)=33[4]км/сек
Інші позначення
HD 224801,

HIP  63, HR 9080, BD+44 4538,

GSC 3246-2388
Посилання
SIMBADдані для HD224801

Фізичні характеристики

Зоря HD224801 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[4] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,74 доби в межах від Hmin= 6,37 до Hmax= 6,31.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD224801 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 1318,5± 382,4 Гаус.[5]

Див. також

Джерела

  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. KOLEVA M., VAZDEKIS A. "Stellar population models in the UV. I. Characterisation of the new generation stellar library." 2012, Astron. and Astrophys., 538A, 143-143
  4. Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.