HMS Bellona (63)
«Беллона» (63) (англ. HMS Bellona (63) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Дідо» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
| HMS «Беллона» (63) | ||
|---|---|---|
| HMS Bellona (63) | ||
 | ||
| Британський легкий крейсер «Беллона» на якірній стоянці. Жовтень 1943 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер/крейсер ППО „Дідо“ | |
| Держава прапора |  Велика Британія | |
| Належність |  Королівський ВМФ Великої Британії | |
| На честь | попередніх 7-ми кораблів флоту на ім'я «Беллона»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Говань | |
| Замовлено | 4 вересня 1939[1] | |
| Закладено | 30 листопада 1939 | |
| Спущено на воду | 29 вересня 1942 | |
| Введено в експлуатацію | 29 жовтня 1943 | |
| На службі | 1943–1958 | |
| Переданий | до Королівських ВМС Нової Зеландії | |
| Статус | 5 лютого 1959 розібраний на брухт | |
| Нагороди | 4 бойові відзнаки[Прим. 2] | |
| Бойовий досвід | Битва за Атлантику Арктичні конвої Середземномор'я | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 5 950 тонн (стандартна) 7 200 тонн (повна) | |
| Довжина | 148—156 м | |
| Ширина | 15,4 м | |
| Висота | 4,3 м | |
| Бронювання | Пояс: 76 мм Палуба: 25 мм Траверси: 25 мм Артилерійські погреби: 52 мм Башти: 13 мм Шпангоут: 25 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових турбіни Parsons 4 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 62 000 к.с. | |
| Швидкість | 32,25 вузлів (60 км/год) | |
| Дальність плавання | 1 500 миль (2 780 км) на 30 вузлах 4 240 миль (6 820 км) на швидкості 16 вузлах | |
| Екіпаж | 530 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1943: 8 (4 × 2) × 133-мм двохствольних гармат Mark I 1945: 8 (4 × 2) × 133-мм двохствольних гармат Mark I 1954: 8 (4 × 2) × 133-мм двохствольних гармат Mark I | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1943: 12 (3 × 4) × 40-мм зенітних гармат QF 2 Mark II 12 (6 × 2) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» 1945: 24 (6 × 2; 12 × 1) × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон» 1954: 8 (8 x 1) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Mk 3P Bofors Toadstool 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» Mk7A | |
| HMNZS «Беллона» | ||
|---|---|---|
| HMNZS Bellona | ||
| Служба | ||
| Держава прапора |  Нова Зеландія | |
| Належність |  Королівські ВМС Нової Зеландії | |
| Переданий | 17 квітня 1946 | |
| Виведений зі складу флоту | у квітні 1956 повернутий до складу Королівського флоту Великої Британії | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Технічні дані | ||
| Озброєння | ||
Легкий крейсер «Беллона» був закладений 30 листопада 1939 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані. 29 жовтня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Крейсер брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився у Північній Атлантиці, у берегів Франції, Норвегії, в Арктиці.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений чотирма бойовими відзнаками.
Конструкція
«Беллона» належав до категорії крейсерів типу «Удосконалений Дідо» або «Беллона», що мали незначні відмінності від базового проекту. Крім заміни третьої башти («Q») на третю багатоствольну зенітну установку «пом-пом», вони відрізнялися новою конструкцією ходової рубки і містка, вертикальними трубами і щоглами без нахилу. Завдяки зменшенню «верхнього» ваги, конструктори суттєво посилили захист льохів і містків додатковою 19-мм бронею. Хоча водотоннажність при цьому дещо зросла, на відміну від попередників, «Беллона» не відчував проблем з мореплавством під час служби в північних широтах.
Однак, ключовою відмінністю кораблів від вихідного проекту стало те, що головним калібром крейсеру стали вісім 133-мм гармат Mk.I у чотирьох нових двогарматних баштах RP10 Mark II. Боєзапас становив 340 пострілів на ствол, двох типів снарядів — напівбронебійні для надводних цілей та фугасні для повітряних. Ці гармати забезпечували 36,3-кг снаряду дальність стрільби до 22 000 м і досяжність по висоті 14 900 метрів. Вони мали велику швидкість наведення — по 20 °/с у вертикальній і горизонтальній площинах наведення.
Служба
30 вересня 1943 року легкий крейсер «Беллона» завершив випробування та приписаний до британського флоту Метрополії. Однак, через чисельні технічні проблеми та недоліки корабель аж до січня 1944 року перебував на доробках та модернізаціях і тільки у середині січня увійшов до строю 10-ї крейсерів ескадри. Входив до 26-ї бойової групи кораблів, головним завданням якої було перехоплення ворожих надводних та підводних сил у Біскайській затоці та Ла-Манші та забезпечення охорони кораблів і суден, що наближались до Англії[Прим. 3].
У травні 1944 року включений до складу сил, що залучались на підготовку до висадки союзних військ у Нормандії. 3 червня прибув до Солента разом з лінкорами «Невада», «Арканзас» та «Техас», що готувались у Західній оперативній групі флоту до артилерійської підтримки вторгнення.
5 червня з американським крейсером «Огаста» вийшов у море на підтримку висадки морського десанту на плацдарм «Омаха». Артилерійським вогнем прикривав дії своїх військ. 16 червня виведений з битви та прибув до Плімута на ремонт.
6 серпня 1944 року разом з есмінцями «Ашанті», «Тартар», «Хаїда» та «Ірокеу» атакували ворожий конвой поблизу Сен-Назера. У результаті швидкоплинного бою британсько-канадські кораблі потопили тральщики M263 і M486, патрульний катер V414 біля Ле-Сабль-д'Олонн та ще чотири малі човни.
Після відновлення боєздатності крейсер був направлений на північ Європи, де з 17 липня разом з лінкором «Герцог Йоркський» та крейсерами «Кент», «Девоншир» і «Джамайка» прикривали авіаносну групу з авіаносців «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос»[Прим. 4], що проводили чергову спробу атакувати німецький лінійний корабель «Тірпіц» у норвезькому фіорді Каафіорд.
У ніч з 12 на 13 листопада 1944 року флотське угруповання, на підставі розвідувальних даних перехоплення «Ультри», з крейсерів «Кент» та «Беллона», есмінців «Мінгз», «Верулам», «Замбезі» і «Алгонкін» здійснили атаку на німецький конвой KS 357 поблизу норвезького узбережжя між Лістерфіордом та Еґерсундом. Результатом атаки стало потоплення німецького суховантажного судна «Грейф», французького «Корноайллес», а також мінних тральщиків M 427 і M 416, мисливців за підводними човнами UJ 1221, UJ 1223 і UJ 1713.
15 грудня 1944 року крейсер «Беллона» вийшов у складі ескорту на супровід арктичного конвою JW 62 до берегів Росії[Прим. 5][3].
1945
11 січня англійська флотилія, розділена на 3 загони відійшла до берегів Норвегії. 12 січня загін № 1 у складі крейсерів «Норфолк», «Беллона», есмінців «Онслоу», «Онслот» і «Оруелл» виявив 8 німецьких суден, які прямували до Егерсунда. Кораблі загону змогли потопити два торгових судна та тральщик M273, перш ніж потрапили під вогонь берегової артилерії і були змушені відійти. 18 січня був помічений ще один конвой, але атака на нього була безрезультатною.
З 6 по 27 лютого крейсер «Беллона» перебував у складі далекого ескорту для конвоїв JW 51 до Мурманська, і зворотного RA 64[Прим. 6].
Див. також
- HMS Caroline (1914)
- HMS Carlisle (D67)
- HMS Aurora (12)
- HMS Naiad (93)
- Легкі крейсери типу «Данае»
- Легкі крейсери типу «Аретюза» (1913)
Примітки
- Виноски
- на честь італійської (сабінської) богині війни, дружини (варіант: сестри) Марса Беллони
- 4 бойові відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за Нормандську операцію (1944), за бої в Біскайській затоці (1944); за бої в Норвегії (1944-1945), за Арктичні конвої (1944-1945).
- До 26-ї групи кораблів входили: легкий крейсер «Беллона» і 6 есмінців: «Ашанті», «Тартар», канадські HMCS «Атабаскан», «Хаїда», «Гурон», «Ірокеу».
- До складу ударного угруповання флоту на операцію «Маскот» входили: лінкор «Герцог Йоркський», авіаносці «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», крейсери «Беллона», «Кент», «Девоншир» і «Джамайка», есмінці: «Марна», «Матчлес», «Мілн», «Мушкетір», «Нубіан», «Скордж», «Верулам», «Віджілент», «Віраго», «Волейдж», «Бульдог», HMCS «Алгонкін» та «Сіу»; фрегати «Бурже», «Гост» і «Інмен».
- Конвой JW 62 супроводжували: авіаносці «Кампаніа» та «Наірана», крейсер «Беллона», есмінці: «Бігл», «Бульдог», «Цезар», «Кембріан», «Касандра», «Капріс», «Кеппель», «Обідіент», «Оффа», «Онслот», «Орібі», «Оруелл» та «Весткотт»; фрегати «Лох Елві», «Порт-Колборн», «Тортола», «Багамас», «Еглантіне», «Сомаліленд» та «Монноу»; корвети «Елінгтон Касл», «Тансберг Касл».
- До складу конвою конвою RA 64 входили ескортні авіаносці «Кампанія» та «Найрана», крейсер «Беллона», есмінці: «Онслоу», «Опорт'юн», «Оруелл», «Онслот», «Серапіс», «Замбезі», «Зест», «Зелос» та «Сіу».
- Джерела
Література
- Roger Chesneau, ed. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships: 1922—1946. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-146-7.
- Colledge, J. J. & Warlow, Ben (2010) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (4th Rev. ed.). London: Chatham. ISBN 978-1-935149-07-1.
- Warlow, Ben (2004). Battle Honours of the Royal Navy. Liskeard: Maritime Books.
Посилання
- HMS Bellona (63). на uboat.net. (англ.)
- HMS BELLONA - Bellona/improved Dido-class AA Cruiser. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Bellona (C63). на world-war.co.uk. (англ.)