HMS Devonshire (39)

«Девоншир» (39) (англ. HMS Devonshire (39) військовий корабель, важкий крейсер типу «Каунті» підтипу «Лондон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

HMS «Девоншир» (39)
HMS Devonshire (39)
Британський важкий крейсер «Девоншир»
Служба
Тип/клас важкий крейсер типу «Каунті»


Держава прапора  Велика Британія


Належність  Військово-морські сили Великої Британії


На честь сьомий корабель флоту на ім'я «Девоншир»[Прим. 1]


Корабельня HM Dockyard Devonport, Девонпорт


Замовлено 10 жовтня 1925


Закладено 16 березня 1926


Спущено на воду 22 жовтня 1927


Введено в експлуатацію 18 березня 1929


На службі 19291950


Статус 3 січня 1950 року проданий на металобрухт


Нагороди 3 бойових відзнаки[Прим. 2][1]


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Норвезька кампанія
* План R 4
Сенегальська операція
Арктичні конвої
* Конвой «Дервіш»
* Рейд на Кіркенес та Петсамо
Мадагаскарська операція


Ідентифікація
Девіз «З Божою допомогою»
(лат. Auxilio Divino)


Параметри
Тоннаж 9 750 тонн (стандартна)
13 315 тонн (повна)


Довжина 193 м


Ширина 20 м


Висота 6,4 м


Бронювання Пояс: 110-25 мм
Палуба: 34,9-38 мм
Барбет: 25 мм
Гарматні башти: 25 мм
Шпангоут: 25 мм
Артилерійські погреби: 51-111 мм


Технічні дані
Рухова установка 4 × парових турбіни Parsons
8 × парових котлів Admiralty


Гвинти 4


Потужність 80 000 к.с.


Швидкість 31,5 вузлів (58,3 км/год)


Дальність плавання 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 31,5 вузлів
12 000 миль (22 000 км) на швидкості 14 вузлів


Екіпаж мирний час — 710
воєнний час — 819


Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) 203-мм (8-дюймових) гармат BL 8 inch Mk VIII


Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів


Зенітне озброєння 1928:
8 (4 × 2) 102-мм (4-дюймових) універсальних гармат QF 4 inch Mk V
8 (2 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
1937-1941:
6 (6 × 1) 102-мм універсальних гармат Mk V
16 (2 × 8) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50


Авіація 4 гідролітаки[Прим. 3]


Важкий крейсер «Девоншир» був закладений 16 березня 1926 року на верфі HM Dockyard Devonport на військово-морській базі в Девонпорті. 22 жовтня 1927 року корабель спущений на воду, а 18 березня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Девоншир» виконував завдання у складі різних формувань британського флоту напередодні Другої світової війни, служив у Середземному флоті та Китайської станції. З початком світового конфлікту брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений трьома бойовими відзнаками[1].

Друга світова війна

Початок війни

У вересні 1939 року відразу початку нової світової війни «Девоншир» входив до складу 1-ї ескадри крейсерів Середземного флоту. У другій половині листопада разом з крейсерами «Саффолк», «Норфолк» і «Делі» брав участь в операції з пошуку німецької рейдерської пари — лінкорів «Шарнгорст» і «Гнейзенау», які в ході свого рейду потопили британський допоміжний крейсер «Равалпінді».

Перші арктичні конвої

27 липня 1941 року з Ісландії вийшли два з'єднання кораблів, які повинні були атакувати Шпіцберген і узбережжя Норвегії. До складу другого з'єднання, що вийшло для проведення рейду на Кіркенес і Петсамо, входили авіаносці «Фьюріос» і «Вікторіос», на борту яких перебувало близько 100 літаків палубної авіації, важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк» та 6 есмінців «Ескапада», «Антілоуп», «Ектів», «Акейтіз», «Інтрепід» і «Ентоні». Під керівництвом контр-адмірала У. Ф. Вейк-Волкера воно повинно було підтвердити в очах громадськості панування британського флоту у морях Крайньої Півночі й допомогти Радянському Союзі, вже більше місяця воював з Німеччиною. Однак проведений 30 липня наліт не мав особливого успіху, оскільки німці утримували на своїх базах сильну протиповітряну оборону і знищили зенітним вогнем 16 британських літаків, що атакували.

8 серпня 1941 року з Хваль-фіорда у Рейк'явіку вийшов перший арктичний конвой до Радянського Союзу під умовною назвою «Дервіш». Він повинен був доставити в Архангельськ 48 винищувачів «Харрікейн». До складу конвою входили старий авіаносець «Аргус» і 6 есмінців ескорту, які супроводжували транспортні судна. Групу прикриття контр-адмірала Вейк-Волкера становили авіаносець «Вікторіос» і важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк»[Прим. 4]. 1 вересня конвой безперешкодно досяг Кольської затоки.

У травні 1942 року важкий крейсер «Девоншир» взяв участь в операції із висадки морського десанту на французький острів Мадагаскар[Прим. 5].

Див. також

Посилання

Джерела

Література

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7.
  • Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1.

Примітки

Виноски
  1. на честь графства Девоншир.
  2. 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за Норвезьку кампанію (1940), за арктичні конвої (1941), за бої за Дієго-Суарез (1942).
  3. Літак типу Fairey Flycatcher (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (19361939)
  4. Загалом сили ескорту конвою «Дервіш» мали у своєму складі: авіаносці «Аргус» і «Вікторіос», важкі крейсери «Девоншир», «Шропшир» і «Саффолк», есмінці «Інглефілд», «Імпульсів», «Електра», «Екліпс», «Ескапейд», «Матабеле», «Панджабі» та «Сомалі»; тральщики, мисливці за підводними човнами, корвети.
  5. До проведення операції «Айронклед» залучались сили флоту: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт»; 2 авіаносці «Іластріас» і «Індомітебл»; 6 крейсерів: «Донтлес», «Бірмінгем», «Герміона», «Гамбія», «Девоншир» і голландський «Якоб ван Хемскерк»; 1 мінний загороджувач «Менксмен»; 1 монітор «Еребус»; 1 гідроавіаносець «Альбатрос»; ескадрені міноносці: «Ектів», «Ентоні», «Ерроу», «Блекмор», «Дункан», «Форчун», «Фоксхаунд», «Інконстант», «Хотспар», «Джавелін», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Пакенгам», «Паладин», «Пантер», австралійські «Норман», «Нейпір», «Непал», «Нізам», голландські «Ван Гален», «Тьорк Хіддес»; 8 корветів типу «Флавер»; 4 тральщики; 5 ударних транспортів; 2 спеціальних та 3 десантних судна.
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.