HMS Codrington (D65)

«Кодрінгтон» (англ. HMS Codrington (D65) військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «A» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Кодрінгтон» (D65)
HMS Codrington (D65)
Британський есмінець «Кодрінгтон» на поході.
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «A»
Держава прапора  Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Кодрінгтон»[Прим. 1]
Корабельня Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд
Первинна вартість £ 225 325
Замовлено 6 березня 1928
Закладено 20 червня 1928
Спущено на воду 7 серпня 1929
Введено в експлуатацію 4 червня 1930
На службі 19301940
Загибель 27 липня 1940 року потоплений у наслідок авіаційного нальоту німецької авіації на рейді Дувра
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Девіз Обличчям до ворога (лат. Vultus in hosten)
Параметри
Тоннаж 1560 тонн (стандартна)
204 тонн (повна)
Довжина 105 м
Ширина 10,29 м
Висота 3,73 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 39 000 к.с.
Швидкість 35 вузлів (65 км/год)
Дальність плавання 5 000 миль (9 300 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж 185 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 5 × 120-мм гармат QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark II
«Кодрінгтон»
Район загибелі «Кодрінгтон»

Лідер ескадрених міноносців «Кодрінгтон» був закладений 20 червня 1928 року на верфі компанії Swan Hunter & Wigham Richardson у Волсенді. 7 серпня 1929 року він був спущений на воду, а 4 червня 1930 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Спочатку проходив службу в Середземноморському флоті, 1936 році переведений до Домашнього флоту. Під час Другої світової війни «Кодрінгтон» взяв участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, в Норвегії. Але вже 27 липня 1940 року потоплений у наслідок авіаційного нальоту німецької авіації на рейді Дувра.

За проявлену мужність та стійкість у боях Другої світової бойовий корабель відзначений двома бойовими відзнаками[1].

Історія

7 квітня 1940 року лідер есмінців «Кодрінгтон» приєднався до сил ескорту лінійних кораблів «Родні» та «Валіант» і лінійного крейсеру «Ріпалс»[Прим. 3], що йшли на перехоплення капітальних бойових кораблів Крігсмаріне, яких розвідка виявила у Північному морі західніше Ютландії.

Див. також

Посилання

Література

  • Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-86176-137-6.
  • March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC 164893555.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

Виноски
  1. На честь адмірала Е.Кодрінгтона.
  2. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за Норвезьку кампанію (1940), за Дюнкерську евакуацію (1940).
  3. Угруповання включало: лінкори «Родні» та «Валіант», лінійний крейсер «Ріпалс», 2 легкі крейсери: «Шеффілд» і «Пінелопі», французький мінний крейсер «Еміль Бертін», есмінці «Кодрінгтон», «Гріффін», «Джупіте», «Електра», «Ескапада», «Брейзін», «Бедуїн», «Ескімо», «Панджабі» та «Кімберлі».
Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.