HMS Mackay (D70)

«Маккей» (D70) (англ. HMS Mackay (D70) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

HMS «Маккей» (D70)
HMS Mackay (D70)
Лідер ескадрених міноносців «Маккей». 1919
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті»


Держава прапора  Велика Британія


Належність  Військово-морські сили Великої Британії


На честь перший корабель флоту на ім'я «Маккей»[Прим. 1]


Корабельня Cammell Laird, Беркенгед


Замовлено квітень 1917


Закладено 5 березня 1918


Спущено на воду 21 грудня 1918


Введено в експлуатацію 19 травня 1919


На службі 1919–1946


Статус 18 лютого 1947 року списаний на брухт


Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Операція «Сайкл»
Конвой OB 74
Конвой OB 197
Операція «Цербер»
Арктичні конвої
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
Операція «Нептун»


Ідентифікація
Девіз «Сильною рукою»
(лат. Manu Forti)


Параметри
Тоннаж 1 580 тонн (стандартна)
2 053 тонна (повна)


Довжина 98,3 м


Ширина 9,68 м


Висота 3,81 м


Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
4 × парових котли Yarrow


Гвинти 2


Потужність 40 000 к.с.


Швидкість 38 вузлів (70 км/год)


Дальність плавання 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів


Екіпаж 164 офіцери та матроси


Озброєння
Артилерія 5 × 120-мм універсальних гармат BL 4.7 inch /45


Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів


Зенітне озброєння 1 × 76,2-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»


Лідер ескадрених міноносців «Маккей» був закладений 5 березня 1918 року на верфі компанії Cammell Laird у Беркенгеді. 21 грудня 1918 року він був спущений на воду, а 19 травня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Лідер був одним з 8 лідерів типу «Адміралті» (також відомий тип лідерів, як «Скотт») та став першим з бойових кораблів британського флоту, що дістав це ім'я.

«Маккей» став одним з двох лідерів флоту Британської імперії (другий — «Малькольм»), що був закладений у часи Першої світової, проте участі в ній не взяв. Корабель проходив службу у складі британських ВМС, за часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений чотирма бойовими відзнаками[1].

Бойовий шлях

1941

У січні 1941 року лідер ескадрених міноносців діяв у складі 16-ї флотилії та патрулював у Північному морі разом з есмінцями «Волпоул», «Вустер» і «Вітшед».

1942

3 лютого 1942 року «Маккей» разом з шістьма есмінцями прибув на посилення Дуврського командування, в очікуванні ймовірного за даними розвідки прориву німецьких лінкорів «Шарнгорст» та «Гнейзенау» і важкого крейсера «Принц Ойген» з окупованого Бреста до німецьких військово-морських баз. Вночі з 11 на 12 лютого капітальні кораблі Крігсмаріне потай вийшли з французького порту Брест та, не будучи виявленими британцями через технічні проблеми із засобами радіотехнічної розвідки, вирушили до Німеччини. «Маккей» разом з «Вівейшос», «Кемпбелл», «Вітшед», «Вустер» та «Волпол» перебували на тренуванні в Гаріджі, коли отримали наказ перехопити німецькі кораблі біля гирла річки Шельда. «Волпол» через технічні негаразди повернув назад, решта о 15:42 вийшла на ворожі кораблі. Британські есмінці провели з відстані 2 200 — 3 700 метрів торпедну атаку, але жодна торпеда не влучила в ціль, натомість «Вустер» дістав серйозних пошкоджень від вогню німецької корабельної артилерії.

16 вересня 1942 року лідер «Маккей» приєднався до сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох-Ів у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 3]. У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.

Див. також

Посилання

Література
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки
Виноски
  1. на честь шотландського клану Маккей.
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за бої в Ла-Манші (1942-1945), за бої в Північному морі (1943), за арктичні конвої (1942), за Нормандську операцію (1944).
  3. До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Вустер».
Джерела
  1. HMS MACKAY (D 70) — Scott-class Flotilla Leader
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.