KLK2

KLK2
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	4NFE, 4NFF
Ідентифікатори
Символи	KLK2, KLK2A2, hGK-1, hK2, kallikrein related peptidase 2
Зовнішні ІД	OMIM: 147960 HomoloGene: 124422 GeneCards: KLK2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• peptidase activity; • serine-type peptidase activity; • serine-type endopeptidase activity; • hydrolase activity;
Клітинна компонента	• extracellular region; • Екзосома; • secretory granule;
Біологічний процес	• extracellular matrix disassembly; • Протеоліз; • regulation of systemic arterial blood pressure; • zymogen activation;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ; ; ;
	Більше даних
Ортологи
	3817
	н/д
	ENSG00000167751
	н/д
	P20151
	н/д
	NM_001002231; NM_001002232; NM_001256080; NM_005551
	н/д
	NP_001002231; NP_001243009; NP_005542
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

KLK2 (англ. Kallikrein related peptidase 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми.[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 261 амінокислот, а молекулярна маса — 28 671[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MWDLVLSIAL	SVGCTGAVPL	IQSRIVGGWE	CEKHSQPWQV	AVYSHGWAHC
GGVLVHPQWV	LTAAHCLKKN	SQVWLGRHNL	FEPEDTGQRV	PVSHSFPHPL
YNMSLLKHQS	LRPDEDSSHD	LMLLRLSEPA	KITDVVKVLG	LPTQEPALGT
TCYASGWGSI	EPEEFLRPRS	LQCVSLHLLS	NDMCARAYSE	KVTEFMLCAG
LWTGGKDTCG	GDSGGPLVCN	GVLQGITSWG	PEPCALPEKP	AVYTKVVHYR
KWIKDTIAAN	P

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, серинових протеаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг.

Література

Schedlich L.J., Bennetts B.H., Morris B.J. (1987). Primary structure of a human glandular kallikrein gene.. DNA 6: 429 — 437. PubMed DOI:10.1089/dna.1987.6.429
Riegman P.H., Vlietstra R.J., der Korput H.A., Romijn J.C., Trapman J. (1991). Identification and androgen-regulated expression of two major human glandular kallikrein-1 (hGK-1) mRNA species.. Mol. Cell. Endocrinol. 76: 181 — 190. PubMed DOI:10.1016/0303-7207(91)90272-T
Liu X.F., Essand M., Vasmatzis G., Lee B., Pastan I. (1999). Identification of three new alternate human kallikrein 2 transcripts: evidence of long transcript and alternative splicing.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 264: 833 — 839. PubMed DOI:10.1006/bbrc.1999.1595
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Hillman R.T., Green R.E., Brenner S.E. (2004). An unappreciated role for RNA surveillance.. Genome Biol. 5: R8.1 — R8.16. PubMed DOI:10.1186/gb-2004-5-2-r8

Примітки

Human PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6363 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.
UniProt, P20151 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 19

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6363 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

[UniProt-3] UniProt, P20151 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.