Moneyveo

2013 року компанію заснував 23-літній Михайло Лизанець із колишнім народним депутатом Віктором Тополовим, перші кредити було видано в листопаді того ж року[4]. Протягом 2017—2019 років співвласником компанії був Олександр Унінець.

2016 року компанія стала одним із лідерів ринку небанківського онлайн-кредитування в Україні[11][12].

2018 року компанія потрапила до п'ятірки найбільш прибуткових у галузі дрібного короткострокового небанківського кредитування[1]. Водночас компанія потрапила в скандал із кредитуванням шахраїв, які для отримання кредиту надавали чужі документи[13].

У грудні 2019 року Монівео увійшла до двадцятки найбільш інноваційних компаній України за версією «Деловая столица». На той час клієнтами сервісу були 640 тис. осіб, які оформили ~3 млн кредитів[14]. 2019 року компанія отримала чистий дохід у розмірі 2,986 млрд грн — найбільший серед мікрофінансових організацій[4][15].

На початку 2021 року Moneyveo випустила облігацій серії "А" на 200 мільйонів грн[16].

В середині 2021 року Moneyveo випустила кредитну картку, що створена у співпраці з IBOX Bank, Visa та за підтримки Нової пошти[17].

За підсумками народного голосування 2021 фінансова компанія Moneyveo вп’яте отримала перемогу у національному рейтингу «Українська народна премія». Компанія посіла перше місце у номінації «Сервіс кредитів онлайн» категорії «Бізнес та фінанси»[18].

Сервіс дозволяє віддалено отримати кредит на банківську картку до 15 тис. грн (за першого звернення — до 10 тис. грн) на строк до 30 днів. Наприкінці 2019 року ставка за кредитом, який надавався Moneyveo вперше, становила від 0,365 до 3,65 % річних (0,01—0,1 % на день), ставка ж за наступними кредитами була принаймні в 200 разів вищою — від 620,5 % до 675,25 % річних (1,7—1,8 % на день)[19]. У разі прострочення погашення діяла ставка 1095 % річних (3 % на день[1], тобто близько 90 % на місяць). Така підвищена ставка застосовувалася протягом ста днів. За цей час сума заборгованості зростала удвічі — вчетверо[20].

Надалі Moneyveo залишала за собою право звернутись до суду самостійно або ж передати кредит до колекторської агенції. Розгляд таких справ у суді відбувався в спрощеному порядку — лише за наданими документами, без участі позивача та відповідача[19][21]. Якщо суд задовольняв позовні вимоги Moneyveo, то позичальник додатково сплачував судові витрати (2017 року — 1378 грн., 2019 року — 1921 грн.)[19][21].

Інформація щодо несвоєчасного погашення кредиту вносилася також до кредитної історії позичальника, що надалі унеможливлювало отримання кредитів в інших установах (зокрема, у банках) і навіть придбання товарів у кредит[20].

На думку оглядачів «Європейської правди» 2020 року ефективна відсоткова ставка за кредитом Moneyveo (505 %) приблизно вдесятеро перевищувала ставку за банківськими кредитними картками. Через короткий строк кредитування (до місяця) та невеликі суми (до одного розміру мінімальної зарплати) на позики Moneyveo не поширювалося обмеження максимальних ставок, передбачене Законом «Про споживче кредитування»[22].

9 жовтня 2018 року СБУ провела обшук в офісі компанії, вилучивши техніку й документацію[23]. Компанія зазначила, що працює прозоро та на законних підставах, в рамках українського правового поля. Дії працівників СБУ розглядались як тиск на бізнес[24]. Керівництво компанії зазначило, готові надати всю необхідну допомогу слідству для якнайшвидшого відновлення штатної роботи офісу[25].

Наступного дня прес-служба СБУ опублікувала повідомлення про підозру, що компанія використовувала персональні дані громадян для оформлення фіктивних кредитів. У повідомленні СБУ було зазначено, що служба задокументувала більше тисячі протиправних дій. Хоча назва компанії в повідомленні не згадувалася, мова йшла саме про Moneyveo[26]. Напередодні обшуку компанія відкликала в колекторів близько тисячі кредитних справ. У реєстрі кримінальних судових справ лише за вересень 2018 року з'явилося близько десятка проваджень, в яких відповідачем було ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а постраждалими були громадяни, на яких шахраї оформляли кредити без їхньої згоди[23].

23 жовтня Валерій Яковенко, засновник компанії DroneUA, оприлюднив у мережі подробиці шахрайської схеми, від якої він постраждав. Для оформлення кредиту шахраї подавали відкриті персональні дані українців, а для отримання грошей призначали свою картку. У Moneyveo не звіряли прізвища позичальника (на якого оформлявся кредит) та держателя картки (куди перераховувались кошти)[20][27]. Після розголосу історії Яковенка співробітники компанії зв'язались з ним та заявили, що якщо у них буде сумнів, що кредит взяв не Яковенко, то вони спишуть його та відновлять кредитну історію.[20][28][29]. Для оформлення кредитів надавалися дані осіб, які брали участь у тендерах держзакупівель на системі «ProZorro»[20]. Представники компанії заявили, що шахраї «діяли ззовні», використовуючи дані паспортів, ІНН, номерів телефонів та банківських карток з відкритого доступу[9][30], 157 шахрайських кредитів, які виявила перевірка, було анульовано[13]. Постраждалим пообіцяли оновити кредитну історію[31]. Компанія надіслала листа до «ProZorro» з проханням приховати персональні дані учасників тендерів[20]. У відповідь перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, заявив, що приховування даних про учасників тендерів зашкодить прозорості системи та збільшить корупційні ризики, але не вирішить проблему шахрайства[32].

Яковенко повідомив журналістів, що Moneyveo погодились анулювати його кредит та відновити кредитну історію.[20]

Внаслідок розголосу, якого набула ситуація з видачею кредитів за чужими документами, голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко, в.о. голови НБУ Катерина Рожкова та голова НКЦПФР Тимур Хромаєв подписали листа до Прем'єр-міністра, голови Адміністрації Президента, голови Верховної Ради та народних депутатів із підтримкою законопроекту про ліквідацію Нацкомфінпослуг[33].

Із 1 липня 2020 року функції регулятора ринку небанківських фінансових установ перейняв Національний банк. 1 січня 2021 року набули чинності зміни до Закону № 891-IX «Про споживче кредитування», за якими дія зазначеного Закону була поширена і на позики строком до одного місяця та сумою до мінімальної зарплати. Нарахована пеня в разі прострочення таких позик відтоді не може перевищувати подвійний розмір виданої суми. Мікрофінасові установи більше не матимуть можливості змінювати процентну ставку, оскільки порядок її обчислення та сплати має закріплюватися в договорі. Також вони мають розкривати клієнтам повну вартість мікрокредитів, яка включає всі без винятку витрати. Разом із тим мікрофінасові організації набули законного права доступу до кредитних історій своїх клієнтів[22][34][35].

• Компанія надавала фінансову допомогу для будівництва центру «Дача» який призначений для лікування онкохворих дітей[36].
• У 2019—2020 роках на прохання оперативного командування «Північ» компанія постачала обладнання[37][38].
• 2019 року компанія виділила 100 тис. грн для нагородження фіналістів відбору до першої національної збірної з кіберфутболу[39], яка 2020 року брала участь у відбіркових матчах на чемпіонат Європи з цього виду кіберспорту[40][41].
• У березні 2020 компанія приєдналася до Київської школи економіки та записала відео-уроки до освітнього курсу з онлайн-маркетингу. Програма по підприємницької діяльності створена для ветеранів АТО / ООС[42].
• 26 травня 2020 Moneyveo разом з Міністерством цифровий трансформації і НКЦК при РНБО, компанією з кібербезпеки 10Guards, компанії Cyberlab презентували новий освітній серіал «Кіберняня»[43].
• У вересні 2020 року компанія закупила три апарати штучної вентиляції легень S1200 для допомоги хворим на COVID-19[44].
• У грудні 2020 Moneyveo разом з Міністерством цифрової трансформації запустила освітній серіал для підприємців «Переведення бізнес-процесів в онлайн»[45].
• У грудні 2020 року компанія закупила два реанімаційні медичні ліжка з електроприводом у військовий госпіталь в Ірпені[46].

• PaySpace Magazine Awards (найкращий український fintech-стартап)[47].
• Українська народна премія в галузі фінансів (найкращий сервіс кредитів онлайн)[48].
• Директор компанії Михайло Лизанець — лауреат премії «Людина року» в номінації «менеджер»[49][50][51].
• Лавреат української народної премії за 2017 рік у галузі «Бізнес та фінанси»[52].
• Чотири роки поспіль (2017—2020) отримувала нагороду «Бренд року» в номінації «Фінанси/Бізнес/IT» за версією всеукраїнського бізнес-конкурсу «Бренд року»[53].
• Кредит онлайн року за версією «Вибір року» у 2019 році[54][55].

• Офіційний сайт