SpPz 2 Luchs

SpPz 2 Luchs (Рись) німецька пливуча повнопривідна бойова розвідувальна машина, що була розроблена у 1970-х роках в ході програми по створенню колісних панцирних машин для Бундесверу, на озброєння розвідувальних частин якого була прийнята 1976 року. До 2015 її повинна замінити машина Fennek.

SpPz 2 Luchs

SpPz 2 Luchs
Тип бойова розвідувальна машина
Схема: відділ управління+бойове відділення+відділ управління+моторний відсік
Історія використання
На озброєнні 19752015
Оператори  Німеччина
Історія виробництва
Розробник Daimler Benz
Porsche
Виробник  Німеччина, Thyssen-Henschel
Виготовлення 19751977
Виготовлена
кількість
408
Характеристики
Вага 19,6
Довжина 7.340
Ширина 2.980
Висота 2.130
вежа 2.500
Обслуга 4 (командир • оператор-навідник • 2×водій)

Калібр 20-мм Rheinmetall Mk 20 Rh-202
Темп вогню 800—1000
Дальність вогню
Ефективна 2000

Броня стальна, протикульна, протиосколкова
Головне
озброєння
автоматична малокаліберна гармата
боєкомплект: 500+резерв
Другорядне
озброєння
1×7,62-мм MG 3
додатково: 2×4 димова граната Becher
Двигун V10 Daimler/Benz OM403 VA з турбонасосом
320/390
Питома потужність 20
Трансмісія автоматична 4-ступінчаста КП ZF 4 PW 96 H1
Підвіска пружинна з телескопічними гідравлічними амортизаторами
8×8
Дорожній просвіт 440
Паливо бензин/солярка
Швидкість шосе: 90
бездоріжжя: 10 (вода)
Прохідність нахил: 30 %
підйом: 60 %
стінка: 0,6
рів: 1,9
брід: амфібія

SpPz 2 Luchs у Вікісховищі

Історія

Передсерійний прототип SpPz 2

Міністерство оборони ФРН оголосило конкурс 1964 на створення колісних БТР: транспортера з колісною формулою 6×6, розвідувальної машини 8×8 і патрульної 4×4. У конкурсі взяли участь консорціум компаній Büssing, Henschel, Deutz AG[1], Krupp i Maschinenfabrik Augsburg-Nürnberg та з 1966 Daimler-Benz, для якого роботи виконувала компанія Porsche (1968—1974). Два прототипи презентували 1968, а 1969 Бундесвер змінив умови конкурсу, вимагаючи панцирний позашляховий плавучий транспортер з захистом від ЗМУ. Daimler-Benz отримав замовлення на дальший розвиток БТР з колісною формулою 8×8, яка повинна була замінити розвідувальні машини на базі Hotchkiss 11-2[2] і M41[3]. По своїх технічних характеристиках вона мала відповідати новим основному танку «Leopard 1» і БМП «Marder».

З травня 1975 серійним виробництвом займалась компанія ThyssenKrupp, яка 4 вересня 1975 передала першу машину Федеральному агентству. Загалом виготовил 400 машин до 1977. Багато комплектуючих є спільними з БТР TPz 1 Fuchs, випуск якого компанія незабаром розпочала.

SpPz 2 Luchs брала участь у операціях Сили втілення, ІФОР у Боснії-Герцеговині (1995/96), Хорватії, KFOR у Косово (з 1999).

На червень 2008 на озброєнні Бундесверу знаходилось ще 68 SpPz 2 Luchs.

Конструкція

На перевернутій машині видно конструкцію ходової частини

Концепція БРМ базується на досвіді виготовлення Sd.Kfz. 234 та Sd.Kfz. 231 з системою повороту усіх коліс, заднім місцем водія для забезпечення швидкого відступу при потребі без розвороту машини на 180°. Екіпаж складається з водія, командира, навідника-оператора і заднього водія (нім. Funker), що дозволяє їй рухатись вперед і назад з однаковою швидкістю. Корпус SpPz 2 Luchs складається з панцирних плит, що скріплені між собою зварюванням. Цей захист може протистояти кулям стрілецької зброї, осколкам гранат, набоїв. По центру даху корпусу розміщена вежа TS-7 з малокаліберною автоматичною 20-мм гарматою Rheinmetall Mk 20 Rh-202 без системи стабілізації з двосторонньою подачею набої. На вежі розміщено оглядове місце командира з 7,62-мм кулеметом MG-3. Командир і оператор користуються прицілами PERI Z-11 A-1, є спеціальний зенітний приціл. Для нічних дій після модернізації використовують підсилювач освітлення BM8025, згодом тепловізор WBG-X. 10-циліндровий мотор з турбонасосом Daimler/Benz OM403 VA на бензині має потужність 300 к.с., на дизельному паливі 390 к.с.

Моторний блок Daimler/Benz OM403 VA

Передні і задні пари осей кріпляться до рами, що у свою чергу системою важелів кріпиться до корпусу. Привід від мотора може включатись лише на дві передні, задні осі чи на чотири. На високих швидкостях повертаються колеса двох крайніх осей в залежності від напрямку руху (вепер-передні, назад- задні), забезпечуючи радіус повороту 19 м. На швидкості до 50 км/год повертаються усі колеса (радіус розвороту 11,5 м).

При русі на воді використовують два гребні гвинти. На носі встановлено хвилеріз з гідравлічним приводом розкриття, у корпусі три помпи.

Модифікації

Конструкція вежі
Задня частина з гребними гвинтами
  • Luchs — базова модифікація
  • Luchs A1 — модифікація з тепловізором і новою системою управління стрільбою.1986,
  • Luchs A2 — модифікація з новою системою зв'язку

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.