Dingo ATF

Dingo ATF (нім. Allschutz-Transport-Fahrzeug, ATF) — колісний, аеромобільний повністю захищений бронеавтомобіль Бундесверу та Збройних сил Люксембургу на шасі Unimog, що призначається для патрулювання, розвідки. Захист ATF Dingo повинен витримати вибухи мін, саморобних вибухових пристроїв, попадання з стрілецької зброї, уламків артилерійських набоїв, гранат, дії ЗМУ.

Dingo ATF

ATF Dingo Чеської армії
Тип бронеавтомобіль
Історія використання
На озброєнні 2000
Оператори  Німеччина — 691
 Бельгія — 230
 Люксембург — 48
 Австрія — 35
 Чехія — 21
Норвегія — 20
Курдистан — 5
 Саудівська Аравія — 30
Війни Війна в АфганістаніIFOR
Історія виробництва
Розробник IBD Deisenroth Engineering
Abteilung KG II 5 Bundesamt für Wehrtechnik und Beschaffung
Виробник  Німеччина, Krauss-Maffei Wegmann
Вартість одиниці 600.000 - 1.000.000 євро
Виготовлення 2000
Виготовлена
кількість
понад 1000
Варіанти Dingo 1
Dingo 2
Характеристики
Вага 9,5 (Dingo 1)
12,5 (Dingo 2 довгий)
Довжина 5.450 (коротка)
6.080 (довга)
Ширина 2.390
Висота 2.550 (дах)
2.600 — 2.800 (Dingo 2)
Обслуга короткий 5 (водій • командир • навідник • 2×стрільці ближньої безпеки)
довгий 8

Підвищення −5° — +45°
Траверс 360°
Темп вогню 1200

Броня STANAG 4569 рівень захисту 3 — стальна, композитна броня
протиміннй захист STANAG 4569 класу IIa+ (Dingo 1), STANAG 4569 класу IIIa, 8 кг під колесом (Dingo 2)
Головне
озброєння
станція озброєння Typ 1530
FLW 100
FLW 200
Другорядне
озброєння
7,62-мм кулемет MG3
додатково: 40×53 мм HK GMW
зв'язок: SEM 90
Двигун Mercedes Benz OM 366 LA III/4 (Dingo 1)
Mercedes-Benz OM 924 LA, Euro 3 (Dingo 2)
240 (Dingo 1)
218/222 (Dingo 2)
Питома потужність 16,8
Підвіска 4×4
Дорожній просвіт 480
Швидкість шосе: понад 100
Прохідність підйом: 60 %
брід: 1,2

Dingo ATF у Вікісховищі

Було виготовлено 16 модифікацій моделі Dingo І, а з 2003 серійно виготовляється модель Dingo 2. 20 червня 2013 компанія Krauss-Maffei Wegmann передала Бундесверу 1000 машин Dingo. Назва походить від австралійської дикої собаки Динго.

Історія

Прототип ATF 1
Dingo 1

З початком 1995 миротворчої операції IFOR у Боснії і Герцеговині Бундесвер відчув потребу у мобільних повнопривідних машинах, що здатні витримати вибухи мін, СВП, атаки із засідок на близьких дистанціях із застосуванням стрілецької зброї. Додатковий модульний панцирний захист (MSA) транспортерів Fuchs, Wolf[1] швидко дав позитивні результати, але машини стали менш прохідними через зрослу масу. На замовлення Бундесверу розпочали дослідну програму Rüstungsaufgabe 41 — Ballistischer Schutz по балістичному захисту на основі досвіду південноафриканських машин з V-подібною формою дна, що дозволяє звести до мінімуму пошкодження від вибуху мін. Конструкторське бюро компанії IBD Deisenroth Engineering розробило схожий захист на базі повнопривідного шасі 4×4 Unimog U-100-L[2]. Тести прототипу ATF 1 показали гарні позашляхові властивості машини, можливість перевезення транспортними літаками, гвинтокрилами, захист екіпажу від мін і бронебійних набоїв. Виявлені недоліки перш за все у шасі спробували усунути у прототипі ATF 2 (1995) з більшою вантажопідйомністю, високою прохідністю і мобільністю на місцевості. Тести прототипу ATF 2 були успішними, що поставило його на рівні з більш важким GTK Boxer. Підрив на міні у Македонії TPz 1 Fuchs виявив слабкість його захисту і 18 жовтня 1999 у бюджеті було передбачено 42.000.000 марок на закупівлю 56 ATF Dingo. 24 серпня 2000 було виготовлено перші дві серійні машини. Dingo ATF взяли участь у операції KFOR в Косово, у Македонії. Експлуатація у бойових умовах виявила необхідність посилення коробки передач, підвіски, для якої маса Dingo була завеликою, що приводило до «морської хвороби» у солдат.

Dingo 2 в Афганістані

У листопаді 2001 замовили 57 машин, у березні 2002 ще 147. Через припинення випуску шасі U-1550-L випуск призупинили. на базі шасі U-5000 розробили прототип ATF 3 — майбутньої Dingo 2, з більшою вантажопідйомністю. Це дозволило підвищити степінь захисту. Було збудовано прототипи на довгому (3850 мм) і короткому шасі (3250 мм). У листопаді 2003 — травні 2004 відбулись інтенсивні випробування прототипів на довгому шасі, які рекомендували для виробництва.

Перші 52 Dingo 2 патрулювання і розвідки мали степінь захисту GE A1 (2005), одночасно замовили прототип з захистом 3 класу. Через погіршення ситуації в Афганістані замість 33 виготовили 100 машин (2007). Одночасно були внесені зміни задля зменшення загрози загоряння машини. У липні 2006 було вирішено встановити на базі Dingo 2 радар, що мали б контролювати переміщення на поверхні землі.

У рамках чергового замовлення від 4 червня 2012 на 79 машин було виготовлено 1000 ATF Dingo для Бундесверу.

Застосування

ATF Dingo 2 в Афганістані. 2011

Із зміною політичної ситуації у 1990-х роках змінилась військова концепція країн-членів НАТО і ATF Dingo призначались в першу чергу для використання у миротворчих операціях (англ. Peace Support Operation (PSO)). Пріоритетом конструкції Dingo став протимінний захист і дистанційне управління зброєю. Одночасно він має гіршу прохідність від TPz Fuchs через колісну формулу 4×4, високо розміщений центр ваги. При транспортуванні в літак Transall C-160[3] за раз поміщається два ATF Dingo.

3 червня 2005 у Кабулі підірвався Dingo, що йшов в кінці колони. 6-кг вибухівки відкинуло його на 2 м в сторону, утворилась 2 м воронка глибиною 0,5 м. Колесо, підвіска були знищені, але захист днища вистояв. Два члена екіпажу отримали легкі поранення від удару об корпус машини в час вибуху. 27 червня 2007 біля Кундузу Dingo 1 атакував смертник на авто. Екіпаж залишився неушкодженим після вибуху за 25 см від машини. 27 березня 2008 біля Кундузу після детонації 10-кг вибухівки було важко поранено 2 і легко 1 члена екіпажу. 23 липня 2009 Dingo був пошкоджений трьома попаданнями з РПГ, але ніхто з екіпажу не постраждав. 2 квітня 2010 Dingo потрапив у засідку. Після вибуху СВП машина не підлягала відновленню, а 4 солдати були поранені. До квітня 2010 Бундесвер визнав втрату 5 ATF Dingo — 1×GE A1; 3×GE A2; 1×GE A2.3.

Конструкція

Моторне відділення
Випробовування на вибухостійкість

ATF Dingo має модульну конструкцію захисту, шасі, моторного відсіку, кабіни екіпажу і десанту і протимінного днища. Конструкція коліс дозволяє із пошкодженою шиною проїхати 40 км на швидкості 50 км/год. Уразливі ділянки корпусу, як то оглядові вікна, встановлено під кутом 20°, що дозволяє витримати попадання великокаліберних набоїв. Велику увагу приділено захисту моторного відсіку задля забезпечення руху машини при обстрілі. Днище складається з композитного захисту Mexas, що дозволяє витримувати вибухи до 4 кг вибухівки. Корпус зібрано з стальних панцирних плит з додатковими захисними матеріалами. Жоден елемент корпусу при вибуху, пожежі не може проникнути до кабіни і завдати пошкоджень екіпажу. Ззаду і вантажному відділенні внизу розташовано вибухо- і куленепробивний паливний бак. А верхня частина для полегшення ваги машини закривається брезентовим тентом на стальній рамі. Для полегшення вивантаження ззаду розташовані двері. Спеціальне покриття значно зменшує ймовірність виявлення ATF Dingo тепловізором, чи враження ракетою з тепловим наведенням.

Озброєння

На даху розміщена стандартна станція озброєння KMW 1530 з розвідувальної бронемашини Fennek. До неї входить 7,62-мм кулемет MG3, передбачено місця кріплення станкового гранатомету HK GMG і важкого 12,7-мм кулемету Browning M2. керувати зброєю можна безпосередньо чи дистанційно з кабіни. Розглядається можливість встановлення станції озброєння Krauss-Maffei Wegmann FLW[4] типу FLW 100 з кулеметами MG3, MG4 і 200 важких FLW 200 з прицілом з 10-кратним збільшенням, тепловізором, системою стабілізації. Вона може автоматично розпізнати зброю потенційного ворога і провести балістичний розрахунок.

Модифікації

Dingo 2 AC Ambulanz
Dingo 2 BÜR
  • Dingo 1 — базова модель на шасі Unimog U-100-L
  • Dingo 2 — базова модель на шасі Unimog U5000
  • Dingo 2 A3.2 — модифікація з видовженим кузовом
  • Dingo 2 MPPV PC — модифікація командно-штабної машини
  • Dingo 2 AC Ambulanz амбулаторія
  • Dingo 2 BÜR — модифікація машини спостереження з радаром
  • Dingo 2 Polizei поліційна модифікація

Бойове застосування

Громадянська війна в Іраку

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати додатково 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF[5].

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.