U-31 (1936)
U-31 — німецький підводний човен типу VII A, що входив до складу крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 1 березня 1936 року на верфі компанії AG Weser у Бремені. Спущений на воду 25 вересня 1936 року, 28 грудня 1936 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
| U-31 | ||
|---|---|---|
_in_Brockhaus_1937.jpg.webp) | ||
| Зображення підводного човна U-33, аналогічного з U-31 типу | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх | |
| Спуск на воду | 25 вересня 1936 року | |
| Виведений зі складу флоту | 28 грудня 1936 року | |
| Сучасний статус | 11 березня 1940 року затоплений британською авіацією у бухті Ядебузен; піднятий та відновлений; вдруге затоплений 2 листопада 1940 року есмінцем «Антілоуп» північно-західніше Ірландії | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | Торпедний ДПЧ | |
| Позначення проєкту | типу VII A | |
| Розробник проєкту | AG Weser, Бремен | |
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавания | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Вартість | 4 189 000 ℛℳ | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 626 т | |
| Водотоннажність підводна | 723 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 64,51 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,85 м | |
| Висота | 9,5 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,37 м | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 11 торпед або 26 мін TMA або 33 міни TMB | |
U-31
U-31
Райони загибелі U-31
З моменту введення U-31 до строю підводний човен входив до складу 2-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З 27 серпня 1939 року і до останнього походу у листопаді 1940 року, U-31 здійснив 7 бойових походів в Атлантичному океані, потопив 11 суден противника сумарною водотоннажністю 27 751 брутто-регістрових тонн і один допоміжний військовий корабель (160 GRT), а також на міні, встановленій субмариною, підірвався британський лінійний корабель «Нельсон» (33 950 тонн)[2].
11 березня 1940 року корабель був затоплений британським легким бомбардувальником «Блейхейм» у бухті Ядебузен. ПЧ проходив ходові випробування, тому на борту перебували 13 осіб інженерів і робітників-ремонтників; усі 58 осіб загинули. 15 березня підводний човен був піднятий, доставлений до Вільгельмсгафена, де відновлений і 30 липня 1940 року повернути до строю.
Вдруге затоплений 2 листопада 1940 року північно-західніше Ірландії глибинними бомбами есмінця «Антілоуп». 2 людини загинуло та 44 потрапили в полон.
Командири
- Капітан-лейтенант Рольф Дау (28 грудня 1936 — 8 листопада 1938)
- Капітан-лейтенант Йоганнес Габекост (8 листопада 1938 — 11 березня 1940)
- Капітан-лейтенант Вільфрід Прелльберг (30 липня — 2 листопада 1940)
Перелік затоплених U-31 суден у бойових походах
Перелік затоплених суден та кораблів[3]
| № | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (27.08—2.09.1939, 7 діб; Мемель—Вільгельмсгафен) | ||||||||||
| Другий похід (9.09—2.10.1939, 24 доби; Вільгельмсгафен—Вільгельмсгафен) | ||||||||||
| 1 | 16 вересня 1939 | Aviemore[4] | суховантажне судно |  Велика Британія |
4 060 | 5105 тонн блях | потоплено 49°11′ пн. ш. 13°38′ зх. д. |
34 (23 загинуло та 11 врятовані) | ||
| 2 | 24 вересня 1939 | Hazelside[5] | суховантажне судно | Велика Британія |
4 646 | ліс, деревна маса, зерно | потоплено 51°17′ пн. ш. 9°22′ зх. д. |
34 (11 загинуло та 23 врятовані) | ||
| Третій похід (21.10—31.10.1939, 11 діб; Вільгельмсгафен—Вільгельмсгафен) | ||||||||||
| Четвертий похід (19.11—11.12.1939, 23 доби; Вільгельмсгафен—Вільгельмсгафен) | ||||||||||
| 3 | 1 грудня 1939 | Arcturus[6] | суховантажне судно |  Норвегія |
1 277 | генеральні вантажі, зокрема чай, газові плити, сталевий дріт, взуття, вироби машинобудування та паперові | потоплено 57°39′ пн. ш. 0°36′ сх. д. |
17 (9 загинуло та 8 врятовані) | ||
| 4 | 1 грудня 1939 | Ove Toft[7] | суховантажне судно |  Данія |
2 135 | вугілля | потоплено 55°36′ пн. ш. 0°46′ зх. д. |
21 (6 загинуло та 15 врятовані) | ||
| 5 | 4 грудня 1939 | Gimle[8] | суховантажне судно | Норвегія |
1 271 | кокосові горіхи | потоплено 57°15′ пн. ш. 1°50′ сх. д. |
19 (3 загинуло та 16 врятовані) | ||
| 6 | 4 грудня 1939 | «Нельсон»[2] | лінійний корабель | Велика Британія |
33 950 | пошкоджений у наслідок підриву на міні 57°52′ пн. ш. 5°40′ зх. д. |
73 людини поранені | лінкор підірвався на міні, встановленій U-31 27.10 у Лох-Ів | ||
| 7 | 4 грудня 1939 | Primula[9] | суховантажне судно | Норвегія |
1 024 | баласт | потоплено 57°15′ пн. ш. 1°50′ сх. д. |
15 (8 загинуло та 7 врятовані) | ||
| 8 | 6 грудня 1939 | Agu[10] | суховантажне судно |  Естонія |
1 575 | вугілля | потоплено 56°03′ пн. ш. 0°35′ сх. д. |
18 (усі загинули) | ||
| 9 | 6 грудня 1939 | Vinga[11] | суховантажне судно |  Швеція |
1 974 | вугілля | потоплено 56°25′ пн. ш. 1°08′ сх. д. |
22 (усі врятовані) | ||
| 10 | 23 грудня 1939 | HMS Glen Albyn[12] | військовий траулер | Велика Британія |
82 | потоплений 57°52′ пн. ш. 5°40′ зх. д. |
? (? загинуло та ? врятовані) | траулери підірвалися на мінах, встановлених U-31 27.10 у Лох-Ів | ||
| 11 | 23 грудня 1939 | HMS Promotive[13] | військовий траулер | Велика Британія |
78 | потоплений 57°52′ пн. ш. 5°40′ зх. д. | ||||
| П'ятий похід (15.01—4.02.1940, 21 доба; Вільгельмсгафен—Вільгельмсгафен) | ||||||||||
| Шостий похід (16.09—8.10.1940, 23 доби; Вільгельмсгафен—Лор'ян) | ||||||||||
| 12 | 22 вересня 1940 | Union Jack[14] | вітрильне судно |  Фарерські острови |
81 | риба | потоплене 59°50′ пн. ш. 7°40′ зх. д. |
7 (0 загинуло та 7 врятовані) | ||
| 13 | 27 вересня 1940 | Vestvard[15] | суховантажне судно | Норвегія |
4 319 | баласт | конвой OB 218 | потоплене 56°03′ пн. ш. 17°55′ зх. д. |
31 (1 загинув та 30 врятовані) | |
| Сьомий похід (19.10—2.11.1940, 15 діб; Лор'ян-загибель) | ||||||||||
| 14 | 29 жовтня 1940 | Matina[16] | суховантажне судно | Велика Британія |
5 389 | 1500 тонн бананів | потоплене 57°30′ пн. ш. 16°31′ зх. д. |
71 (71 загинув) | 26.10 судно було пошкоджене U-28 | |
Див. також
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- Операція «Цербер»
- Підводні човни типу «Балао»
- Д-3 «Червоногвардієць»
- HMS Oberon (P21)
- Підводні човни типу «Ожел»
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- U-31. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.