U-601

U-601 німецький підводний човен типу VII C Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 10 лютого 1941 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 29 жовтня 1941 року, 10 грудня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

U-601
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором  Третій Рейх
Спуск на воду 29 жовтня 1941 року
Введений до складу флоту 10 грудня 1941 року
Сучасний статус 25 лютого 1944 року потоплений літаком-амфібією «Каталіна» північно-західніше Нарвіка
Основні характеристики
Тип корабля Торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу VII C
Головний конструктор Blohm + Voss
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавания 8 500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 769 т
Водотоннажність підводна 871 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 5,5 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий 533-мм ТА. 14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата C/30

Проходив службу у складі 5-ї, 11-ї та 13-ї флотилій ПЧ Крігсмаріне. З 14 липня 1942 до загибелі 25 лютого 1944 року U-601 здійснив десять бойових походів, у яких потопив 4 радянських судна (сумарний тоннаж 8 869 GRT).

Бій біля Нордкапа

20 грудня 1943 року з бухти Лох-Ю в Шотландії вийшов черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден. До складу сил супроводу під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера входили: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Джамайка» і чотири есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скорпіон» і норвезький «Сторд»[Прим. 1].

26 грудня 1943 року о 8:40 в умовах повної полярної ночі кораблі союзників вступили в бій з німецьким ударним угрупованням флоту, яке очолював лінійний корабель ВМС Третього Рейху «Шарнгорст»[Прим. 2].

У ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.

25 лютого 1944 року U-601 був затоплений атакою глибинними бомбами британського літаючого човна «Каталіна» північно-західніше Нарвіка з усім екіпажем у 51 особу.

Нагороди

Перелік затоплених U-601 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (14.07—03.08.1942, 21 доба; НарвікКіркенес)
1 1 серпня 1942 «Крестьянин»[3] суховантажне судно  СРСР 2 513 вугілля потоплено
71°08′ пн. ш. 52°19′ сх. д.
45 (7 загинуло та 38 врятовані)
Другий похід (09.08—20.09.1942, 43 доби; КіркенесНеденфіорд)
2 24 серпня 1942 «Куйбишев»[4] суховантажне судно  СРСР 2 332 потоплено
73°52′ пн. ш. 77°40′ сх. д.
 ? (весь екіпаж загинув)
3 24 серпня 1942 «Медвежонок»[5] буксир  СРСР 50 потоплено
73°52′ пн. ш. 77°40′ сх. д.
 ? (весь екіпаж загинув)
Третій похід (05.11—07.12.1942, 33 доби; НарвікГарстад)
4 23 листопада 1942 «Кузнец Лесов»[6] суховантажне судно  СРСР 3 974 калійна сіль Конвой QP 15 потоплено
75°30′ пн. ш. 08°00′ сх. д.
41 (весь екіпаж загинув)

Див. також

Джерела

Примітки

Виноски
  1. Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Норфолк», «Белфаст», «Шеффілд», «Джамайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські «Хаїда», «Ірокеу» і «Гурон», норвезький «Сторд».
  2. Сили Крігсмаріне включали: лінкор «Шарнгорст», есмінці Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38, підводні човни U-314, U-354, U-387, U-601, U-716 і U-957.
Джерела

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк, Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.