Z38 (есмінець)

У березні 1943 року, відразу після введення до строю, Z34 був включений до складу сил 4-ї флотилія ескадрених міноносців Крігсмаріне.

20 грудня командувач Крігсмаріне грос-адмірал К.Деніц домігся у А.Гітлера дозволу атакувати наступний конвой до СРСР і, після отримання 25 грудня даних про наближення конвою JW 55B до о. Ведмежий, наказав Тимчасовому командувачу ударним з'єднанням у Норвегії контрадміралу Е. Бею вийти на перехоплення союзного транспортного конвою. О 19:00 25 грудня німецьке з'єднання з лінійного крейсера «Шарнгорст» (командир капітан-цур-зее Фріц Гінтце) і 5 есмінців 4-ї флотилії капітана-цур-зее Йоханнессона вийшло з Алта-фіорда в море[Прим. 1] Е.Бей планував завдати удар по конвою близько 10:00 26 грудня, в разі поганої погоди і видимості справу повинні були вирішити торпедні атаки есмінців. О 7:03 26 грудня німецькі кораблі здійснили поворот до точки зустрічі з конвоєм і почали пошук.

В ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.

25 січня 1945 року Z31, Z34 і Z38 покинули Тромсе та розпочали перехід до Балтійського моря. Через три дні біля Согнефіорда їх перехопила ескадра британських кораблів, включаючи легкі крейсери «Дайадем» та «Морішиес». У бою, що спалахнув, Z31 був сильно пошкоджений, а Z34 дістав легких пошкоджень, здійснивши кілька безрезультатних торпедних атак на британські крейсери, намагаючись прикрити відхід Z31. Під прикриттям димової завіси німецькі швидкохідні есмінці змогли випередити крейсери та сховатися в Аспофіорді, під захист німецької берегової артилерії.

З 16 по 20 лютого Z34, Z38, T5 і T6 супроводжували пасажирський лайнер «Гамбург» до Зассніца. 22 лютого Z38 супроводжував німецький пароплав «Дойчланд» до Зассніца. 18 та 19 лютого Z38 з німецьким крейсером «Адмірал Шеєр», есмінцем Z43 та мінними загороджувачами T28 і T35 обстріляв позиції радянської 39-ї армії поблизу Пейсе та Гросс-Гейдекруг на південному узбережжі Самланда. 23 лютого Z38, Z43 і T28 знову обстріляли ці місця.

З 4 по 6 березня Z38 бомбардував радянські укріплення та оборонні позиції поблизу Волліна, перш ніж вивезти біженців з Піллау в Готенгафен. 7 березня Z35, Z38 і T28 супроводжували пароплав «Преторія» до Копенгагена. 13 березня після повернення в Готенхафен Z38 обстріляв Гросендорф.

5 квітня Z38 взяв участь у бою біля Оксгофтер Кампе (нім. Oxhöfter Kämpe). 9 квітня Z38 супроводжував німецькі крейсери «Лютцов» та «Принц Ойген» з бухти Данцига до Свінемюнде. З 28 квітня по 4 травня Z38 допомагав захищати німецькі позиції на каналі Дієвеноф на річці Одер.

3 травня Z38 та Z39 супроводжували лінійний корабель «Шлезієн», який підірвався на міні поблизу острову Грайфсвальдер-Ой, на шляху до Свінемюнде. 4 травня Z38 забрав біженців зі Свінемюнде та вирушив у Копенгаген. Того ж дня Z38 та T33 врятували екіпаж навчального корабля «Гектор», який був сильно пошкоджений під час повітряного нальоту. 7 травня Z38 повернувся до Свінемюнде і перевіз наступну партію біженців до Копенгагена. 8 травня Z6, Z10, Z14, Z20, Z25, Z38, Z39, T17, T19, T23, T28 і T33 відпливли з Геля до Глюксбурга з 20 000 солдатів і цивільних, які прибули 9 травня.

9 травня Z38 прибув до Кіля. В якийсь момент після капітуляції нацистської Німеччини та виведення зі складу флоту Z38 був укомплектований змішаним німецьким та британським екіпажем у Вільгельмсгафені, а потім, 6 липня 1945 року, Z38 відплив до Портсмута, щоб використовуватись як дослідне судно. Німецький екіпаж перебував на борту есмінця до 22 вересня 1946 року.