YZ Кассіопеї

HD4161 — потрійна зоря, що знаходиться у сузір'ї Кассіопея. Ця потрійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5.7.[1] Вона розташована на відстані близько 290.2 світлових років від Сонця.[2]

HD4161
Дані дослідження
Епоха J2000.0
Сузір'я Кассіопея
Пряме піднесення 0г 45х 39.08с
Схилення +74° 59′ 17.1″
Видима величина (V) 5.64[1]
Характеристики
Спектральний клас A2/A4
показник кольору U−B 0.07
яскравість B 5.739±0.003[2]
показник кольору B−V 0.078±0.004[2]
яскравість V 5.660±0.003[2]
яскравість J 5.585±0.019[3]
яскравість H 5.644±0.038[3]
яскравість K 5.602±0.021[3]
Тип змінності
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5.670[2]
Мінімальна яскравість 5.870[2]
Період фотометричної
змінності зорі		 4.47[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 8.9± 0.9 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -14.93± 0.47[2] мас/рік

за схиленням: -21.86± 0.51[2] мас/рік

Паралакс (π) 11.24 ± 0.55[2] мас
Відстань 290.17 світлових років
88.97 парсек
Подробиці
Маса 2,31[4] M☉
Обертання 4,4672 діб [4]
Інші позначення
21 Cas A, HD 4161, HIP 3572, HR 192, BD+74 27
Посилання
SIMBADдані для HD4161

Потрійна зоря
Ілюстрація затемнювано-подвійної зорі

Ця потрійна система складається з алголо-подібної затемнювано-подвійної системи, навколо якої з періодом 86580 років[4] обертається слабка зоря (HD4161C) масою 0,8 мас Сонця[4] та видимою зоряною величиною 10,5 (SIMBAD).

Головна зоря (HD4161A) цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A1m[5] та масу 2,31 мас Сонця[4]. Інша компонента (HD4161B) є також зорею Головної послідовності й має спектральний клас F2V[5] та масу 1,35 мас Сонця[4]. Вона обертається навколо головної зорі на відстані близько 3000 а.о. з періодом 4,4672 діб [4].

Фізичні характеристики

Головна зоря системи HD4161 обертається порівняно повільно навколо своєї осі з Vsin(i)= 29км/сек.[6] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 4.47 доби в межах від Hmin= 5.87 до Hmax= 5.67[2], що відповідає послабленню блиску головної зорі її близькою компонентою внаслідок часткового затемнення, коли земний спостерігач та обидві зорі знаходяться на одній прямій лінії. Відповідно період 4.47 доби відповідає орбітальному періоду обертання головної зорі навколо спільного центу мас.


Магнітне поле

Спектр головної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 655.0± 261.4 Гаус.[7]

Див. також

Джерела
  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. CUTRI R.M., SKRUTSKIE M.F., VAN DYK S., et al., 2MASS All Sky Catalog of point sources, Колекція електронних каталогів CDS/ADC, 2003, 2246, 0
  4. Tokovinin 1997-1999. J/A+AS/124/75. Каталог кратних зір (MSC)
  5. Jerzy M. Kreiner, Chun-Hwey Kim, Il-Seong Nha. YZ CAS: Atlas of O-C Diagrams of Eclipsing Binary Stars
  7. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.