Єгоров Андрій Павлович

Андрій Павлович Єгоров (нар. 15 квітня 1970, Михайлівка, Волгоградська область, РРФСР, СРСР[1] — пом. 17 червня 2021, Москва, Росія) — російський актор театру і кіно.

Єгоров Андрій Павлович
Андрей Павлович Егоров
Дата народження 15 квітня 1970(1970-04-15)
Місце народження Михайлівка, Волгоградська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті 17 червня 2021(2021-06-17)
Місце смерті Москва, Росія
Громадянство  Росія
Професія актор
Кар'єра 1993—2021
Нагороди
IMDb ID 0947257

Заслужений артист Російської Федерації (2005)[1].

У 1993—2021 рока — актор Центрального академічного театру російської армії (ЦАТРА) в Москва[1].

Біографія

Народився 15 квітня 1970 року в місті Михайлівка Волгоградської області[1], батько-Павло Недбайло. Прадід — становий український козак.

У 1987 році вступив до Воронезького державного інституту мистецтв (ВДІМ). Після першого курсу був призваний на військову службу до Радянської армії терміном на один рік. Повернувшись до Воронежа у 1989 році, продовжив навчання у ВДІМі (майстерня професора Володимира Бугрова)[1] і закінчив його в 1993 році.

Після інституту відправився до Москви, де в 1993 році на запрошення головного режисера Леоніда Юхимовича Хейфеца був прийнятий до складу трупи Центрального академічного театру російської армії (ЦАТРА)[1].

У театрі грав Миловидова в мюзиклі Г. Гладкова та Д. Сухарєва за п'єсою Олександра Островського «На бойкому місці», Клавдіо — в «Багато шуму з нічого», Кассіо — в «Отелло», Валера — в «Скупому» Жана Батіста Мольєра, Дорістео — у «Винахідливій закоханій» Лопе де Веги, Нортумберленда — у «Вашій сестрі і полонянці» Людмили Розумовської, Хемфрі — в «Загнаному коні» Франсуази Саган, Патріса Бомбеля — в «Запрошенні до замку» Жана Ануя, Боягузливого Лева, Тотошку і Залізного Дроворуба — в «Дивовижному чарівнику країни Оз».

Після участі в російсько-британській постановці «Tomorrowland» — мюзиклі про московські події 1993 року, був запрошений до театр-кабаре «Летюча миша» під керівництвом Григорія Гурвича у Москві, де зіграв у виставах «Велика ілюзія» та «Шанс».

Дебютною головною роллю Андрія Єгорова в кіно стала роль Андрія Подобєда (Андрійка) у військовому драматичному художньому фільмі режисера Вадима Абдрашитова «Час танцюриста» (1997), за виконання якої актор був нагороджений в грудні 1997 року російською професійною кінематографічною премією «Золотий овен» за 1997 рік у номінації «Надія»[1][2].

Помер 17 червня 2021 року на 52-у році життя. Прощання відбулося 20 червня[3][4].

Ролі в театрі

Театр-кабаре «Летюча миша» під керівництвом Григорія Гурвича (Москва)
  • «Велика ілюзія»
  • «Шанс»

Центральний академічний театр російської армії (ЦАТРА)
  • «На жвавому місці» (Олександр Островський) — Павлин Іпполітович Миловидов, поміщик середньої руки, з відставних кавалеристів
  • «Отелло» (Вільям Шекспір) — Кассіо
  • «Днями» (Максим Горький) — Кривий Зоб, крючник
  • «Багато шуму з нічого» (Вільям Шекспір) — Клавдіо, молодий знатний флорентієць / Бенедикт, молодий знатний падуанець
  • «Скупий» Мольєра — Валер, син Ансельма, коханий Елізи
  • «Винахідлива закохана» (Лопе де Вега) — Дорістео
  • «Загнаний кінь» (Франсуаза Саган) — Хемфрі
  • «Запрошення в замок» (Жан Ануй) — Патріс Бомбель, секретар Мессершмана, Коханець леді Доротеї
  • «Дивовижний чарівник з країни Оз» (Лаймен Френк Баум) — Боягузливий лев, Тотошка, Залізний Дроворуб
  • «Ваша сестра і полонянка…» (Людмила Розумовська) — Нортумберленд
  • «Пізня любов» (Олександр Островський) — Микола Андрійович Шаблов, старший син Феліцати Антонівни
  • «Людина з Ламанчі» — Самсон Карраско
  • «Гамлет» (Вільям Шекспір) — Лаерт, син Полонія, брат Офелії
  • «Давним-давно»(Олександр Гладков) — Давид Васильєв
  • «Червоне колесо» (Олександр Солженіцин) — Микола II
  • «Ма-Муре» (Жан Сарман) — Франкер
  • «Доля одного будинку» (за працями про німецько-радянську війну «Прокляті і вбиті» В. Астаф'єва, «Берег» Ю. Бондарєва, «Сотников» В. Бикова «життя і доля» В. Гроссмана «В окопах Сталінграда» В. Некрасова, «Женя, Женечка і „катюша“» Б. Окуджави та В. Мотиля. «Доля одного будинку») — Чумак
  • «Цар Федір Іоаннович» (Олексій Толстой) — князь Василь Іванович Шуйський
  • «Мольєр (Кабала святош)» (Михайло Булгаков) — Мольєр

Творчий центр Валерії Ланської «Фріланс»
  • 2012 «Врятована любов» (антрепризна вистава за мотивами роману Льва Толстого «Воскресіння») — Дмитро Іванович Нехлюдов, князь[1][5][6].

Фільмографія
  1. 1995 — Кулачні бої — справа полюбовна (короткометражний) — Сергій
  2. 1997 — Час танцюриста — Андрій Подобед (Андрійко)
  3. 1997 — Новорічна історія — Михайло Куликов, агент секретного підрозділу
  4. 1999 — Танці під ущербленим місяцем (Росія, Мексика) — Сергій
  5. 1999 — Жінок ображати не рекомендується — Іван, аналітик
  6. 1999 — Ворота Європи (Польща) — Андрій Анчев
  7. 2001 — Далекобійники (серія № 12 «Лівий вантаж») — Денис Анатолійович
  8. 2001 — Чоловіча робота — Сергій Ростов, журналіст
  9. 2001 — Не покидай меня, любов — Юрій Шатунов, художник
  10. 2002 — Зірка — Андрій Барашкин, капітан зі штабу корпусу
  11. 2002 — Таємна сила — Данило-майстер
  12. 2003 — Феєрверк (Честь маю) — Іван Сергійович Давидов, капітан ВДВ
  13. 2003 — Жадана (серії № 8 і № 12) — академік
  14. 2004 — Ангел на узбіччі — Блек
  15. 2005 — Громадянин начальник 2 (серія № 5) — Віктор Васильович Родіонов
  16. 2005 — Близькі люди — Едуард Сергійович Бєлов, заступник директора будівельної компанії Павла Андрійовича Степанова
  17. 2005 — Ешелон — Петро Глушков, старший лейтенант
  18. 2006 — Джонік — Джонік
  19. 2006 — Темний інстинкт — Сергій Мещерський, відомий детективний письменник. онук Олени Олександрівни
  20. 2006 — Варенька — Олександр Керженцев
  21. 2006 — Людина безповоротна — Вадим
  22. 2006 — Охоронець (фільм «Недитячий світ») — Олександр Туманов, бізнесмен
  23. 2006 — Мій ласкавий і ніжний мент — Станіслав Юрійович Дробот, майор міліції
  24. 2007 — Особисте життя доктора Селіванової (серія «Домострой») — Дроздов, нервовий чоловік пацієнтки
  25. 2007 — Смерш — Григорій Лубенець, капітан СМЕРШу
  26. 2007 — Одна любов душі моєї — Михайло Лунін (у молодості)
  27. 2007 — Формула стихії — Горан Ковач
  28. 2008 — Жінка бажає знати — Юрій Мухін, медичний представник
  29. 2008 — Парі на кохання (Росія, Україна) — Володимир, чоловік Марини
  30. 2008 — Котов — Павло Сергійович Єгоров, сільський лікар
  31. 2009 — Велика нафта — Андрій Векавіщев
  32. 2009 — Варенька. Продовження — Олександр Керженцев
  33. 2009 — Пасажирка — матрос
  34. 2009 — Охоронець 2 (фільм «Ех, Семенівна!») — Олександр Туманов, бізнесмен
  35. 2009 — БОМЖ — Борис Жуков, бомж
  36. 2010 — Варенька. І в горі, і в радості — Олександр Керженцев
  37. 2010 — Небо у вогні — Віктор Григорович Яшин, майор, командир авіаполку
  38. 2010 — Будинок зразкового утримання — Гліб Чапайкін, оперуповноважений ОГПУ
  39. 2012 — Грім — Дмитро Тимофійович Єлецький, бізнесмен, чоловік Діани
  40. 2012 — Мій капітан — Єгор Луговий, старший помічник капітана
  41. 2012 — Уральська мереживниця — Петро Коновалов, бригадир лісорубів, колишній кримінальник
  42. 2012 — Пізня любов — Антон Цвєтков
  43. 2013 — Осіння мелодія любові — Олександр Рєпін
  44. 2013 — Наречений — Валерій Голубєв
  45. 2013 — Не відпускай мене — Єгор Алфьоров, інспектор Рибнагляду
  46. 2014 — Там, де ти — Олексій Сергійович Колесов, рейдер
  47. 2014 — Прошу повірити мені на слово — Олексій Тімаков, журналіст, співмешканець Ольги
  48. 2014 — Отець Матвій — Геннадій Дмитрович Сапунов, виконроб
  49. 2015 — За чужі гріхи — Федір, чоловік Ніни, сільський коханий Шури
  50. 2015 — Три дороги — Андрій Ілліч Єрохін, головний лікар, товариш Валерії Вікторівни
  51. 2015 — Маргарита Назарова — Михайло Туркін, чоловік Єлизавети Микитівни
  52. 2015 — Джуна — Євген Іванович Чазов
  53. 2016 — Більше, ніж лікар — Михайло Корнєєв, чоловік Людмили Олександрівни
  54. 2017 — Чекайте несподіваного — Володимир
  55. 2017 — Оптимісти — Олексій Биков, полковник авіації, чоловік Рути Блаумане
  56. 2017 — По той бік смерті (фільм № 2 «Острів») — Філімонов, майор, начальник прикордонної застави на острові
  57. 2018 — Надламані душі — Єгор, сусід балетмейстера театру Лідії Костянтинівни

Нагороди та досягнення

Державні нагороди Російської Федерації

Громадські нагороди та премії
  • 1997 — лауреат російської професійної кінематографічної премії «Золотий овен» у номінації «Надія» за 1997 рік — за виконання головної ролі у фільмі режисера Вадима Абдрашитова «Час танцюриста» (1997)[2].

Примітка
  1. Андрей Павлович Егоров. Заслуженный артист Российской Федерации. Краткая биография, награды и звания, роли в театре, фильмография, пресса. Официальный сайт Центрального академического театра Российской армии (ЦАТРА) (Москва) // teatrarmii.ru
  2. Объявлены имена первых лауреатов российской профессиональной кинематографической премии «Золотой овен» за 1997 год. Информационное агентство «Интерфакс-Религия» // interfax-religion.ru (18 декабря 1997 года)
  3. Умер 51-летний актер Андрей Егоров (рос.). www.gazeta.ru. 18 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  4. Умер заслуженный артист России Андрей Егоров (рос.). www.interfax.ru. 18 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  5. Валерия Ланская в Благовещенске впервые показала зрителям спектакль, который готовила пять лет. — На сцене филармонии с успехом прошла постановка «Спасённая любовь». Официальный сайт газеты «Комсомольская правда» // kp.ru (19 сентября 2012 года)
  6. Валерия Ланская стала продюсером. — Актриса представила свой первый спектакль «Спасённая любовь». Информационное агентство «Амур.инфо» (Благовещенск) // amur.info (20 сентября 2012 года)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.