Мартін Шульц

Навчався у Вюрзелені — містечку поблизу Аахена. 1974 року вступає до молодіжної організації Соціал-демократичної партії. В 1975−1977 роках навчався на книготорговця, одночасно працюючи помічником у магазині. З 1977 по 1982 рік працював в різних видавництвах і книжкових магазинах. У 1982 році відкриває свій власний магазин у Вюрзелені, котрим володів до 1994 року. В 1984 році його обирають до міської муніципальної ради, де він працює два терміни підряд. В 1987 році його обирають мером Вюрзелена, на цій посаді він перебував до 1998 року. З 1991 року по 1998 роки — член партійної ради СДП. В 1995 році Шульц став членом виконавчого органу партії в районі Середнього Рейну, наступного року він був обраний головою партії в Аахені. З 1999 року Мартін Шульц став членом правління національної партії.

З 1994 року постійно обирається депутатом до Європейського парламенту. У 1994—1996 роках працював координатором у підкомісії з прав людини в Партії європейських соціалістів. Потім у 1996—2000 роках виконував ті ж функції в Комітеті з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ. У 2000—2004 роках Мартін Шульц був головою групи німецьких соціал-демократів в Європейському парламенті. З 2002 року став першим заступником голови парламентської групи соціалістів. Після виборів 2004 року він очолює групу соціалістів, змінивши іспанця Енріке Барон Креспо. З 2009 року очолює Партію європейських соціалістів, а пізніше Прогресивний альянс соціалістів і демократів. 15 вересня 2011 року члени прогресивного альянсу соціалістів і демократів у Європейському парламенті висунули Шульца своїм кандидатом на пост президента Європейського парламенту.[5] 17 січня 2012 Мартін Шульц, набравши 387 голосів, замінив Єжи Бузека на посаді Президента Європейського парламенту.[6]

Мартін Шульц обіцяв посилити роль Європарламенту, поглибити євроінтеграцію та продовжити боротьбу із фінансовою кризою. На думку наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, для Мартіна Шульца пріоритетом буде внутрішня ситуація в ЄС, а не зовнішня політика Євросоюзу, зокрема, і стосунки з Україною,[7] після обстрілу Маріуполя різко негативно висловився щодо введення нових санкцій проти Росії,[8][9] але засудив дії так званих «повстанців» на Сході України.[10].

1975—1977: Продавець книг

1977—1982: Працював в різних книжкових магазинів і видавництвах

1982—1994: Власник книгарні

1991—1999: Член Ради партії СДП

з 1995 року: Член Mittelrhein SPD Executive

з 1996 року: голова СДП району Аахен

з 1999 року: член Соціал-демократичної партії Німеччини

1984—1999: муніципальний радник

1987—1998: мер міста Вюрзелен

з 1994 року: Член Європейського парламенту

1994—1996: координатор у партії європейських соціалістів, підкомітет з прав людини

1996—2000: координатор у партії європейських соціалістів, комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ

2000—2004: Голова Німецької Соціалістичної (ПЄС) делегації Європейського парламенту

2002—2004: Перший заступник голови ПЄС групи починаючи з 2009 року: Голова ППО, а потім S & D Group

У 2012—2017 рр. — президент Європарламенту

Одружений, має сина та доньку. Полюбляє читати, серед улюблених авторів Ерік Гобсбаум та Джузеппе Томазі ді Лампедуза. На додаток до читання, він любить футбол, вболіває за футбольний клуб «Кельн». Шульц також полюбляє історичні фільми та музику різних епох.

Мартін Шульц володіє англійською, французькою, іспанською, італійською та голландською мовами.

• 2006: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»: Великий хрест І ступеня
• 2008: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»: Великий офіцерський хрест I ступеня — з золотою зіркою
• 2009: Почесний доктор Калінінградського державного технічного університету
• 2010: Орден Почесного легіону: Офіцерський хрест
• 2012: Почесний доктор Стамбульського університету
• 2013: Почесний доктор Єврейського університету Єрусалима[11]
• 2014: Почесний доктор Вищої педагогічної школи Карлсруе[12]
• 2014: Орден Подвійного білого хреста 2 класу
• 2015: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»: Великий хрест I ступеня — з золотою зіркою
• 2015: Міжнародна премія імені Карла Великого
• 2015: Нагорода ім. Гаммера
• 2015: Почесний громадянин міста Вюрзелен[13]
• 2016: Нагорода миру ім. Генріха Альберца[14]
• 2016: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»: Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою[15]

• У Німеччині Шульц має прізвисько «Містер Європа». Це через те, що він тривалий час працював у Брюсселі.[16]

• Він харизматичний і прямолінійний — це освіжаюча зміна порівняно з нудними кар'єрними політиками, які переважно наповнюють Бундестаг.[16]

• В молодості Шульц мріяв про кар'єру професійного футболіста, але серйозна травма коліна поставила на цих надіях хрест.[16]

• Він кинув школу, не здавши іспити, тоді — алкоголізм і депресія. У 1980 році він кинув пити і почав працювати як незалежний торговець книжками, а потім став мером Вюрзелена, маленького містечка на далекому заході Німеччини.[16]

• Відсутність у Шульца освіти часом призводила до знущань над ним у країні, зацикленій на кваліфікації, хоча він вільно володіє п'ятьма мовами.[16]

• Втім, його недосконале резюме і відкритість в питанні боротьби з алкоголізмом викликають повагу звичайних німців.[16]

• Офіційна сторінка
• Сайт фракції у Європейському парламенті