Ігнатій Хамбрез

Народився 31 липня 1758 року в Голешові, що у нинішній Чехії (поширеною є хибна версія про народження 1752 року). Навчався у свого батька живописця Яна Хамбреза, а пізніше — у Яна Штурма. У 1776–1783 роках відвідав Австрію, Німеччину, Францію, Італію. 5 жовтня 1784 року в Цешині одружився з Терезою, донькою будівничого Юзефа Драхного. 1792 року оселився в Цешині, де 7 липня 1792 року отримав посаду вчителя рисунку в місцевій школі. Одночасно виконував обов'язки міського радника з будівництва.

1803 року призначений викладачем рисунку нормальної школи у Кракові. Від 1807 року був професором надзвичайним філософського факультету Краківського університету. Викладав архітектуру та рисунок. Відомо, що того ж року відкинув запрошення із Львівського університету обійняти посаду професора архітектури. З невідомих причин 1810 року покинув викладання в університеті і став учителем рисунку та архітектури у краківській школі св. Барбари. У краківський період ймовірно провадив будівельну діяльність, деталі якої невідомі.[2]

1812 року оселився у Львові. 1814 року очолив щойностворену кафедру «вищого будівництва» у Львівському університеті (тоді, певний час заклад мав статус ліцею). 1818 безуспішно намагався отримати статус «професора звичайного». Викладав курс архітектури, а також будівництва мостів та доріг. неодноразово виїздив за кордон для підвищення кваліфікації. У педагогічній діяльності застосовував ідеї Віньоли, Міліція, Шемерля. Видав ряд друкованих праць, задуманих як фахові підручники з архітектури, котрі однак офіційно не затверджено. 1834 року вийшов на пенсію. Відзначення золотою медаллю Львівського університету, не відбулось через смерть Хамбреза наступного, 1835 року (ймовірно в Брно, куди планував виїхати). Існує також версія про смерть Хамбреза у Львові близько 1844–1845 років. Протягом усього часу родина Хамбреза перебувала в Цешині, за винятком сина Леопольда, про якого відомо, що у 1844 році проживав у Львові.

Свої ранні споруди проектував у стилі бароко з елементами класицизму, пізніше перейшов повністю до стилістики класицизму, зокрема бідермаєру. Займався живописом. В Цешинському музеї зберігається акварель із зображенням площі Ринок в Цешині (1800) і краєвид Цешина (1802). Проживаючи там же в Цешині Хамбрез малював портрети міщан, шляхти, духовенства. Виконав ряд образів для костелів у Яблонкові, Конській, Рудоковах, Ростіні, Мікуличах і Поломиї. Був членом-кореспондентом Моравсько-сілезького аграрного товариства.

Видані друком праці

• Nachlass eines maehrischen Kiinstlers zur Belehrung seiner Sóhne (Краків, 1807). Описання подорожі до Франції, Німеччини та Італії.
• Betrachtungen über den Charakter der Gebäude und die darauf anzubringenden architektonischen Verzierungen (Відень, двічі у 1807 i 1808).
• Versuch eines architektonischen Katechismus (Львів, 1821).
• Kurzer und fassl. Anweis zum Selbstunterricht für Landmaurermeister (Брно, 1822).

Будівлі

• Ратуша в Цешині в стилі бароко з елементами класицизму. Збудована 1800 року. Сьогоднішній вигляд відрізняєтья від початкового внаслідок кількох перебудов.
• Католицька гімназія в Цешині (1802).
• Перебудова корпусу Львівського університету (1826–1828).
• Перебудова львівського арсеналу Сенявських на бібліотеку.
• Стара будівля палацу Потоцьких у Львові, розібрана на початку 1860-х. Вигляд палацу відомий зі збереженого проекту 1822 року.[3]
• Будинок Юзефа Кілана, зведений 1828 року на вулиці Зеленій, 25-27 у Львові. Авторство Хамбреза припускає львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов.[4]
• Житловий будинок на вулиці Князя Романа, 24 у Львові. Збудований у 1829–1830 роках. Юрій Бірюльов припускає, що автором міг бути Фридерик Бауман, або Ігнатій Хамбрез.[5]

• Кріль М. Хамбрез (Chambrez) Ігнац // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. - Львів : Центр Європи, 1998. - С. 110. - ISBN 966-7022-20X.
• Champrez, Ignaz // Neues allgemeines Künstler-Lexicon, oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher, Formschneider, Lithographen, Zeichner, Medailleure, Elfenbeinarbelter, etc. / Bearbeitet von Dr. G. K. Nagler. — B. 2. —München, 1835. — S. 490—491.
• Iwanek W. Klasycyzm w architekturze Cieszyna. — Wrocławska Drukarnia Naukowa, 1970. — S. 47, 48.
• Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 54.
• Polski Słownik Biograficzny. — T. 3. — Kraków, 1937. — S. 258, 259.