Індіанаполіс 500

Індіанаполіс 500 (англ. Indianapolis 500-Mile Race) — щорічні автомобільні гонки на трасі Індіанаполіс Мотор Спідвей у американському поселенні Спідвей[1] на передмісті Індіанаполісу штату Індіана, що відбуваються останній понеділок травня у національне свято День пам'яті. У 1950–1960 роках гонка в Індіанаполісі була одним з етапів чемпіонату Формули-1. Через викладення траси цеглою 1910/11 її ще називають «старою цегельнею».

Традиція
Переможець перегонів 1912 Джо Давсон

Згідно з традицією із 1936 кожен переможець перегонів на подіумі отримує пляшку молока. Традицію започаткував 1933 Луїс Меєр, що здобув другу перемогу в Інді. Після третьої перемоги 1936 він знову попросив склянку молока, однак натомість отримав пляшку з молоком. Фотограф зробив знімок Меєра, коли той пив з пляшки і показував три пальці, щоб вказати на свою третю перемогу. У 1947–1955 роках традиція призупинялась, а згодом знову відновлювалась. З 1956 її порушив лише Емерсон Фіттіпальді, випивши 1993 склянку апельсинового соку. Місцева молочна компанія почала пропонувати молоко усім переможцям перегонів. Сучасним переможцям подають 2 % знежирене молоко.[2].

Історія
Траса Indianapolis Motor Speedway
Пежо — перша іноземна машина-переможець. 1913
GF09 — переможець 2003
Переможець Інді. 2014

У 1909 було збудовано першу у США трасу для автомобільних перегонів з гравійно-асфальтовим покриттям. Погіршення стану покриття призвело до смертельних випадків, але велика кількість глядачів переконала власника підприємця Карла Г. Фішера[3] вкласти 155.000 доларів у ремонт дороги 3,2 млн цеглин і бетонної стіни висотою 0,84 м навколо траси. Через зменшення кількості глядачів впродовж перегонів 1910 власники вирішили організувати велику гонку за прикладом європейської 24 години Ле-Мана. Вони обрали перегони на 500 миль (804.672 км), що рівнозначне 200 колам на трасі Indianapolis Motor Speedway. Що найважливіше - призначили приз у 25.000 доларів (тоді еквівалент 37,615 кг золота). Це дозволило перегонам отримати привілейований статус.

Перші перегони відбулись 30 травня 1911 за участі 80.000 глядачів для машин з робочим об'ємом мотора до 9800 см³. У перегонах 1912 приз підняли до 50.000 доларів, 1913 об'єм обмежили 7400 см³. Перегони привернули увагу європейців, що виграли усі довоєнні перегони.

Після завершення Першої світової війни у США на провідні позиції у розробці гоночних машин просунувся інженер Гаррі Міллер[4], чию компанію 1933 викупив Оффенгаузер[5]. Європейці повернулись до Інді 500 наприкінці 1930-х років, хоча не змогли перемогти. Американці домінували у перегонах до 1950-х років, коли ті стали етапом світового чемпіонату Формули-І, але і тоді не усі європейські учасники чемпіонату брали участь у перегонах. Альберто Аскарі 1952 зійшов на 40 колі і того року це були єдині перегони, у яких він брав участь, і не переміг. Через небажання європейців брати участь у Інді 500 та через значні кошти на переїзд, Формула-І відмовилась від них. На свій страх заради значного призу команда Лотус і Джим Кларк стартували 1963, 1964 і 1965, коли він переміг. Британець Грем Гілл переміг 1966 на Lola-Ford[6]. Американський виробник моторів Offenhauser, що з 1930-х років домінував у Інді 500, приєднався у 1970-х роках до McLaren. Та прогрес європейських технологій був стрімким для конкурентоздатності американських виробників і з 1978 усі основні авто-учасники Інді 500 були збудовані на базі європейських шасі, моторів. З 1980-х все більше неамериканських учасників починають стартувати у перегонах, а з 1990-х вони починають домінувати через кризу в американських серіях перегонів. Мотори з турбонаддувом повернули 2012 року.

З 1971 до перегонів допустили перших жінок-репортерів, з 1977 взяло участь 8 жінок-водіїв, з яких тільки Даніка Патрік пройшла їх до фінішу, зайнявши 2005 четверте місце.

У наші дні перегони відвідує до 270 тисяч глядачів.

Назва
Borg-Warner Trophy вручають переможцеві Інді 500

На початку перегони іменувались «Міжнародні 500-мильні лотереї перегони», «Індіанаполіс 500» (1911–1919). 1919 її назвали «Вільний тоталізатор» (англ. Liberty Sweepstakes), згодом «Міжнародний тоталізатор» (англ. International Sweepstakes), що з кількома варіаціями друкувалось на квитках. Одночасно після СВ2 вживались назви «500», «500-мильні перегони»(англ. The 500-Mile Race), «Індіанаполіс 500-мильні перегони» (англ. Indianapolis 500-Mile Race), «Індіанаполіс 500» (англ. Indianapolis 500), «Інді 500» (англ. Indy 500), «Річні перегони Дня пам'яті» (англ. Annual Memorial Day race). У 1981 застосували назву «65 Індіанаполіс 500-мильна гонка» (англ. 65th Indianapolis 500-Mile Race) і надалі її офіційно вживають з порядковим номером перегонів та унікальною щорічною емблемою. Це було пов'язано з кризою у американських перегонах після створення серії Champ Car (Championship Auto Racing Teams (CART)), куди перейшло більшість команд з United States Auto Club (USAC), під контролем якої залишились лише Інді 500. На 1995 власник траси Індіанаполіс Мотор Спідвей Тоні Джордж створив нову гоночну серію Інді Ліга Перегонів (англ. Indy Racing League (IRL)). Через зниження популярності CART дозволив своїм командам виступ у Інді 500, куди перейшли найбільші команди (2000/02) (лише там згідно із законом дозволяли рекламу тютюнових виробів). Після відходу титульного спонсора, 2 з 3 виробників моторів чемпіонат CART збанкрутував, після чого став називатись ChampCar World Series (CCWS). Зрештою 2008 вона збанкрутувала і єдиною серією перегонів з відкритими колесами у США залишилась IRL. 2009 до святкування 100-річчя відкриття траси, 100-річчя перших перегонів оголосили ювілейне 3-річчя. На квитках 1993 розмістили напис «93-500 миль Міжнародний Тоталізатор»(англ. 93rd 500 Mile International Sweepstakes).

Зрештою, ще на кубку 1936 Borg-Warner Trophy було розміщено напис «Indianapolis 500-Mile Race» (укр. Індіанаполіс 500-мильні перегони).

Переможці гонок
Рік Дата Водій Машина Мотор Команда/Власник Час
1911[7] 30 травня  США Ray Harroun Marmon Marmon Nordyke & Marmon Company 6:42:08,039
1912[8] 30 травня  США Joe Dawson National National National Motor Vehicle Company 6:21:06,144
1913[9] 30 травня  Франція Jules Goux Peugeot Peugeot Peugeot 6:35:05,108
1914[10] 30 травня  Франція René Thomas Delage Delage Louis Delâge Company 6:03:45,060
1915[11] 31 травня  Італія Ralph DePalma Mercedes Mercedes E.C. Patterson 5:33:55,619
1916[12] 30 травня  Велика Британія Dario Resta Peugeot Peugeot Peugeot Auto Racing Company 3:34:16,990
1917
1918		 Перегони не проводились через вступ США до війни
1919[13] 30 травня  США Howdy Wilcox Peugeot Peugeot I.M.S. Corporation 5:40:42,930
1920[14] 30 травня  Франція Gaston Chevrolet Frontenac Frontenac William Small Company 5:38:31,901
1921[15] 30 травня  США Tommy Milton Frontenac Frontenac Луї Шевроле 5:34:44,578
1922[16] 30 травня  США Jimmy Murphy Duesenberg Miller Jimmy Murphy 5:17:30,845
1923[17] 30 травня  США Tommy Milton Miller Miller H.C.S. Motor Company 5:31:19,618
1924[18] 30 травня  США Lora Corum Duesenberg Duesenberg Duesenberg 5:05:23,595
 США Joe Boyer
1925[19] 30 травня  США Pete DePaolo Duesenberg Duesenberg Duesenberg 4:56:39,401
1926[20] 30 травня  США Frank Lockhart Miller Miller Peter Kreis 5:12:48,768
1927[21] 30 травня  США George Souders Duesenberg Duesenberg William S. White 5:07:33,022
1928[22] 30 травня  США Louis Meyer Miller Miller Alden Sampson 5:01:33,725
1929[23] 30 травня  США Ray Keech Miller Miller M. A. Yagle 5:07:25,458
1930[24] 30 травня  США Billy Arnold Summers Miller Harry Hartz 4:58:39,720
1931[25] 30 травня  США Louis Schneider Stevens Miller Louis Schneider 5:10:27,948
1932[26] 30 травня  США Fred Frame Wetteroth Miller Harry Hartz 4:48:03,761
1933[27] 30 травня  США Louis Meyer Miller Miller Louis Meyer 4:48:00,774
1934[28] 30 травня  США Bill Cummings Miller Miller H. C. Henning 4:46:05,254
1935[29] 30 травня  США Kelly Petillo Wetteroth Offenhauser Kelly Petillo 4:42:22,771
1936[30] 31 травня  США Louis Meyer Stevens Miller Louis Meyer 4:35:03,314
1937[31] 31 травня  США Louis Meyer Shaw Offenhauser Wilbur Shaw 4:24:07,861
1938[32] 30 травня  США Floyd Roberts Wetteroth Miller Lou Moore 4:15:58,362
1939[33] 30 травня  США Wilbur Shaw Maserati Maserati Boyle Racing Headquarters 4:20:47,412
1940[34] 30 травня  США Wilbur Shaw Maserati Maserati Boyle Racing Headquarters 4:22:31,201
1941[35] 30 травня  США Floyd Davis Wetteroth Offenhauser Lou Moore 4:20:36,266
1942
1945		 Перегони не проводились через вступ США до війни
Рік Дата Водій Машина Мотор Команда/Власник Час
1946[36] 30 травня  США George Robson Adams Sparks Thorne Engineering 4:21:16,711
1947[37] 30 травня  США Mauri Rose Deidt Offenhauser Lou Moore 4:17:52,159
1948[38] 31 травня  США Mauri Rose Deidt Offenhauser Lou Moore 4:10:23,286
1949[39] 30 травня  США Bill Holland Deidt Offenhauser Lou Moore 4:07:15,939
1950[40] 30 травня  США Johnnie Parsons Kurtis Kraft Offenhauser Kurtis Kraft 2:46:55,967
1951[41] 30 травня  США Lee Wallard Kurtis Kraft Offenhauser Murrell Belanger 3:57:38,103
1952[42] 30 травня  США Troy Ruttman Kuzma Offenhauser J. C. Agajanian 3:52:41,930
1953[43] 30 травня  США Bill Vukovich Kurtis Kraft Offenhauser Howard B. Keck 3:53:01,668
1954[44] 30 травня  США Bill Vukovich Kurtis Kraft Offenhauser Howard B. Keck 3:49:17,261
1955[45] 30 травня  США Bob Sweikert Kurtis Kraft Offenhauser John Zink 3:53:59,576
1956[46] 30 травня  США Pat Flaherty Watson Offenhauser John Zink 3:53:28,872
1957[47] 30 травня  США Sam Hanks Salih Offenhauser George Salih 3:41:14,238
1958[48] 30 травня  США Jimmy Bryan Salih Offenhauser George Salih 3:44:21,064
1959[49] 30 травня  США Rodger Ward Watson Offenhauser Leader Cards 3:40:47,470
1960[50] 30 травня  США Jim Rathmann Watson Offenhauser Ken-Paul 3:36:11,384
1961[51] 30 травня  США A.J. Foyt Trevis Offenhauser Bignotti-Bowes Racing 3:35:37,540
1962[52] 30 травня  США Rodger Ward Watson Offenhauser Leader Cards Racing 3:33:50,291
1963[53] 30 травня  США Parnelli Jones Watson Offenhauser J. C. Agajanian 3:29:35,365
1964[54] 30 травня  США A.J. Foyt Watson Offenhauser Ansted-Thompson Racing 3:23:35,813
1965[55] 31 травня  Велика Британія Джим Кларк Lotus Ford Team Lotus 3:19:05,370
1966[56] 30 травня  Велика Британія Грем Гілл Lola Ford Mecom Racing Team 3:27:52,543
1967[57] 30-31 травня  США A.J. Foyt Coyote Ford Ansted-Thompson Racing 3:18:24,211
1968[58] 30 травня  США Bobby Unser Eagle Offenhauser Leader Cards Racing 3:16:13,786
1969[59] 30 травня  США Маріо Андретті Hawk Ford STP Corporation 3:11:14,689
1970[60] 30 травня  США Al Unser Colt Ford Vel’s Parnelli Jones Racing 3:12:37,057
1971[61] 29 травня  США Al Unser Colt Ford Vel’s Parnelli Jones Racing 3:10:11,545
1972[62] 27 травня  США Mark Donohue McLaren Offenhauser Penske Enterprises 3:04:23,851
1973[63] 28-29-30 травня  США Gordon Johncock Eagle Offenhauser Patrick Racing 2:05:25,320*
1974[64] 26 травня  США Johnny Rutherford McLaren Offenhauser Bruce McLaren Motor Racing 3:09:10,094
1975[65] 25 травня  США Bobby Unser Eagle Offenhauser All American Racers 2:54:55,064*
1976[66] 30 травня  США Johnny Rutherford McLaren Offenhauser Bruce McLaren Motor Racing 1:42:52,466*
1977[67] 29 травня  США A.J. Foyt Coyote Foyt A.J. Foyt Enterprises 3:05:57,186
1978[68] 28 травня  США Al Unser Lola Cosworth Chaparral Racing 3:05:54,974
1979[69] 27 травня  США Rick Mears Penske Cosworth Penske Racing 3:08:47,970
1980[70] 25 травня  США Johnny Rutherford Chaparral Cosworth Chaparral Racing 3:29:59,572
1981[71] 24 травня  США Bobby Unser Penske Cosworth Penske Racing 3:35:41,819
1982[72] 30 травня  США Gordon Johncock Wildcat Cosworth Patrick Racing 3:05:09,122
1983[73] 29 травня  США Tom Sneva March Cosworth Bignotti-Cotter 3:05:03,092
1984[74] 27 травня  США Rick Mears March Cosworth Penske Cars 3:03:21,638
1985[75] 26 травня  США Danny Sullivan March Cosworth Penske Cars 3:16:06,090
1986[76] 31 травня  США Bobby Rahal March Cosworth Truesports 2:55:43,457
1987[77] 24 травня  США Al Unser March Cosworth Penske Racing 3:04:59,121
1988[78] 29 травня  США Rick Mears Penske Chevrolet Penske Racing 3:27:10,167
1989[79] 28 травня  Бразилія Емерсон Фіттіпальді Penske Chevrolet Patrick Racing 2:59:01,074
1990[80] 27 травня  Нідерланди Arie Luyendyk Lola Chevrolet Doug Shierson Racing 2:41:18,404
1991[81] 26 травня  США Rick Mears Penske Chevrolet Penske Racing 2:50:00,791
1992[82] 24 травня  США Al Unser Jr Galmer Chevrolet Galles-Kraco Racing 3:43:05,148
1993[83] 30 травня  Бразилія Емерсон Фіттіпальді Penske Chevrolet Penske Racing 3:10:49,860
1994[84] 29 травня  США Al Unser Jr Penske Mercedes-Benz Penske Racing 3:06:29,006
1995[85] 28 травня  Канада Жак Вільнев Reynard Cosworth-Ford Team Green 3:15:17,561
1996[86] 26 травня  США Buddy Lazier Reynard Cosworth-Ford Hemelgarn Racing 3:22:45,753
1997[87] 26-27 травня  Нідерланди Arie Luyendyk G-Force Oldsmobile Treadway Racing 3:25:43,388
1998[88] 24 травня  США Eddie Cheever Jr Dallara Oldsmobile Team Cheever 3:26:40,524
1999[89] 30 травня  Швеція Kenny Bräck Dallara Oldsmobile A.J. Foyt Enterprises 3:15:51,182
2000[90] 28 травня  Колумбія Juan Pablo Montoya G-Force Oldsmobile Chip Ganassi Racing 2:58:59,431
2001[91] 27 травня  Бразилія Hélio Castroneves Dallara Oldsmobile Marlboro Team Penske 3:31:54,180
2002[92] 26 травня  Бразилія Hélio Castroneves Dallara Chevrolet Marlboro Team Penske 3:00:10,871
2003[93] 25 травня  Бразилія Gil de Ferran G-Force Toyota Marlboro Team Penske 3:11:56,989
2004[94] 30 травня  США Buddy Rice G-Force Honda Rahal Letterman Racing 3:14:55,2395*
2005[95] 29 травня  Велика Британія Dan Wheldon Dallara Honda Andretti Green Racing 3:10:21,0769
2006[96] 28 травня  США Sam Hornish Jr Dallara Honda Marlboro Team Penske 3:10:58,7590
2007[97] 27 травня  Велика Британія Dario Franchitti Dallara Honda Andretti Green Racing 2:44:03,5608*
2008[98] 25 травня  Нова Зеландія Scott Dixon Dallara Honda Chip Ganassi Racing 3:28:57,6792
2009[99] 24 травня  Бразилія Hélio Castroneves Dallara Honda Penske Racing 3:19:34,6427
2010[100] 30 травня  Велика Британія Dario Franchitti Dallara Honda Chip Ganassi Racing 3:05:37,0131
2011[101] 29 травня  Велика Британія Dan Wheldon Dallara Honda Bryan Herta Autosport 2:56:11,7267
2012[102] 27 травня  Велика Британія Dario Franchitti Dallara Honda Chip Ganassi Racing 2:58:51,2532
2013[103] 26 травня  Бразилія Tony Kanaan Dallara Chevrolet KV Racing Technology 2:40:03,4181
2014[104] 25 травня  США Ryan Hunter-Reay Dallara Honda Andretti Autosport 2:40:48.2305
2015[105] 24 травня  Колумбія Хуан-Пабло Монтойя 2::

Жертви
Старт гонки. 1922

30 травня 1919 загинув перший водій Артур Турман на перегонах Інді. До 1973 тут загинуло 10 водіїв, що брали участь у перегонах. Зокрема 1955 загинув дворазовий переможець Інді 500 Білл Вукович, який на Kurtis Kraft врізався у групу машин, що намагались швидко оминути місце аварії.

Під час тестових, кваліфікаційних, тренувальних заїздів на Інді 500 загинуло 23 водії — від Гаррі Мартіна (1911) до Тонні Ренна (2003). Після смерті 17 травня 1959 Джеррі Анзера внаслідок опіків отриманих ним 2 травня на тренувальному заїзді, USAC (англ. United States Automobile Club)[106] зобов'язав усіх водіїв використовувати жаростійкі комбінезони. Під час тестового заїзду 12 травня 1961 загинув дворазовий чемпіон національної серії USAC Championship Car seasons (1951–1958) Тоні Беттенгаузен; 7 квітня 1968 британський гонщик Майк Спенс, якого запросили до участі в одній гонці Інді 500; 15 травня 1982 Гордон Смайлі при спробі перетнути бар'єр у 200 миль/год.

Крім них загинуло четверо механіків в час перегонів (1911/33), семеро в час тренувань (1931/39). На перегонах також загинуло 4 службовців, пожежників (1937/73), п'ятеро глядачів (1923/87).

Поза трасою 1931 загинув 12-річний Вілбур Брінк, якого на подвір'ї власного будинку вбило колесо, що під час аварії на трасі вилетіло з неї і впало на хлопця.

Посилання

Примітки
  1. Speedway, Indiana (англ.)
  2. Indy mystery: Why do Indianapolis 500 winners drink milk? (англ.)
  3. Carl G. Fisher (англ.)
  4. Harry Miller (auto racing) (англ.)
  5. Offenhauser (англ.)
  6. Official Box Score (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 20 січня 2015.
  7. 1911 Indianapolis 500 (англ.)
  8. 1912 Indianapolis 500 (англ.)
  9. 1913 Indianapolis 500 (англ.)
  10. 1914 Indianapolis 500 (англ.)
  11. 915 Indianapolis 500 (англ.)
  12. 1916 Indianapolis 500 (англ.)
  13. 1919 Indianapolis 500 (англ.)
  14. 1920 Indianapolis 500 (англ.)
  15. 1921 Indianapolis 500 (англ.)
  16. 1922 Indianapolis 500 (англ.)
  17. 1923 Indianapolis 500 (англ.)
  18. 1924 Indianapolis 500 (англ.)
  19. 1925 Indianapolis 500 (англ.)
  20. 1926 Indianapolis 500 (англ.)
  21. 1927 Indianapolis 500 (англ.)
  22. 1928 Indianapolis 500 (англ.)
  23. 1929 Indianapolis 500 (англ.)
  24. 1930 Indianapolis 500 (англ.)
  25. 1931 Indianapolis 500 (англ.)
  26. 1932 Indianapolis 500 (англ.)
  27. 1933 Indianapolis 500 (англ.)
  28. 1934 Indianapolis 500 (англ.)
  29. 1935 Indianapolis 500 (англ.)
  30. 1936 Indianapolis 500 (англ.)
  31. 1937 Indianapolis 500 (англ.)
  32. 1938 Indianapolis 500 (англ.)
  33. 1939 Indianapolis 500 (англ.)
  34. 1940 Indianapolis 500 (англ.)
  35. 1941 Indianapolis 500 (англ.)
  36. 1946 Indianapolis 500 (англ.)
  37. 1947 Indianapolis 500 (англ.)
  38. 1948 Indianapolis 500 (англ.)
  39. 1949 Indianapolis 500 (англ.)
  40. 1950 Indianapolis 500 (англ.)
  41. 1951 Indianapolis 500 (англ.)
  42. 1952 Indianapolis 500 (англ.)
  43. 1953 Indianapolis 500 (англ.)
  44. 1954 Indianapolis 500 (англ.)
  45. 1955 Indianapolis 500 (англ.)
  46. 1956 Indianapolis 500 (англ.)
  47. 1957 Indianapolis 500 (англ.)
  48. 1958 Indianapolis 500 (англ.)
  49. 1959 Indianapolis 500 (англ.)
  50. 1960 Indianapolis 500 (англ.)
  51. 1961 Indianapolis 500 (англ.)
  52. 1962 Indianapolis 500 (англ.)
  53. 1963 Indianapolis 500 (англ.)
  54. 1964 Indianapolis 500 (англ.)
  55. 1965 Indianapolis 500 (англ.)
  56. 1966 Indianapolis 500 (англ.)
  57. 1967 Indianapolis 500 (англ.)
  58. 1968 Indianapolis 500 (англ.)
  59. 1969 Indianapolis 500 (англ.)
  60. 1970 Indianapolis 500 (англ.)
  61. 1971 Indianapolis 500 (англ.)
  62. 1972 Indianapolis 500 (англ.)
  63. 1973 Indianapolis 500 (англ.)
  64. 1974 Indianapolis 500 (англ.)
  65. 1975 Indianapolis 500 (англ.)
  66. 1976 Indianapolis 500 (англ.)
  67. 1977 Indianapolis 500 (англ.)
  68. 1978 Indianapolis 500 (англ.)
  69. 1979 Indianapolis 500 (англ.)
  70. 1980 Indianapolis 500 (англ.)
  71. 1981 Indianapolis 500 (англ.)
  72. 1982 Indianapolis 500 (англ.)
  73. 1983 Indianapolis 500 (англ.)
  74. 1984 Indianapolis 500 (англ.)
  75. 1985 Indianapolis 500 (англ.)
  76. 1986 Indianapolis 500 (англ.)
  77. 1987 Indianapolis 500 (англ.)
  78. 1988 Indianapolis 500 (англ.)
  79. 1989 Indianapolis 500 (англ.)
  80. 1990 Indianapolis 500 (англ.)
  81. 1991 Indianapolis 500 (англ.)
  82. 1992 Indianapolis 500 (англ.)
  83. 1993 Indianapolis 500 (англ.)
  84. 1994 Indianapolis 500 (англ.)
  85. 1995 Indianapolis 500 (англ.)
  86. 1996 Indianapolis 500 (англ.)
  87. 1997 Indianapolis 500 (англ.)
  88. 1998 Indianapolis 500 (англ.)
  89. 1999 Indianapolis 500 (англ.)
  90. 2000 Indianapolis 500 (англ.)
  91. 2001 Indianapolis 500 (англ.)
  92. 2002 Indianapolis 500 (англ.)
  93. 2003 Indianapolis 500 (англ.)
  94. 2004 Indianapolis 500 (англ.)
  95. 2005 Indianapolis 500 (англ.)
  96. 2006 Indianapolis 500 (англ.)
  97. 2007 Indianapolis 500 (англ.)
  98. 2008 Indianapolis 500 (англ.)
  99. 2009 Indianapolis 500 (англ.)
  100. 2010 Indianapolis 500 (англ.)
  101. 2011 Indianapolis 500 (англ.)
  102. 2012 Indianapolis 500 (англ.)
  103. Indianapolis 500 2013 (англ.)
  104. 2014 Indianapolis 500 (англ.)
  105. 2015 Indianapolis 500 (англ.)
  106. United States Automobile Club (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.