Інженерна географія

Інжене́рна геогра́фія — молода наукова і навчальна дисципліна, що формується в межах прикладної (конструктивної) географії.

Частина серії статей на тему:
Географія
Карта світу Абрама Ортелія, 1570 рік
Фізична Біогеографія Зоогеографія • Фітогеографія Ґрунтів / Ґрунтознавство Геоморфологія / Геологія Берегознавство Геодезія Геофізика Геохімія Гідрологія Суходолу (Болотознавство • Лімнологія • Потамологія) • Океанологія (Океанографія) Кріологія Геокріологія • Гляціологія Землезнавство / Геонауки Кліматологія / Метеорологія Ландшафтознавство Палеогеографія ~геоморфологія • ~гляціологія • ~кліматологія • Четвертинна геологія
Суспільна Антропогеографія Гуманітарна Імажинальна Культурна Етногеографія • Релігійна • Спортивна Населення / Демографія Геоурбаністика Поведінкова Політична Геополітика • Геоекономіка • Електоральна Регіональна Світового господарства / Економічна Аграрна • Індустріальна • Сфери послуг • Транспортна Соціальна
Інтегральна Геоекологія Енвайронментологія Ландшафтна архітектура • ~ екологія • Менеджмент • Охорона природи • Природокористування Історична Хроногеографія Картографія / Топографія Країнознавство Теоретична географія
Прикладна Військова Інженерна Конструктивна Космічна Медична Меліоративна Радикальна Рекреаційна Феміністична
Засоби та методи Геоінформатика / Геоматематика ГІС Геоматика Геомоделювання Геостатистика Геохронологія Космічна географія ДЗЗ • Супутникова навігація • Фотограмметрія Аналіз Просторовий • Системний • Якісний
Історія науки Відкриття Епоха великих відкриттів Хронологія Географи Мандрівники Географічний детермінізм Історична картографія Наукові школи
Інше Міжнародна олімпіада Освіта Шкільна • Вища • Геофаки Товариства
Шаблони • Категорія • Портал

Інженерна географія як комплексна наука знаходиться у процесі становлення, не має усталених термінологічних визначень, і навіть саме поняття «інженерна географія» різні фахівці трактують по-різному. Більшість вважає, що вона розглядає весь комплекс проблем взаємовідносин суспільства і природи, впливу господарської діяльності на природні комплекси та їх компоненти, включаючи і формування природно-техногенних (геотехнічних) систем. Правильна, аргументована оцінка (прогноз) наслідків цієї взаємодії як в найближчій, так і у віддаленій перспективі, є обов'язковою складовою інженерно-географічних досліджень.

З метою вирішення інженерно-географічних завдань виокремлюють два методологічних підходи:

1) комплексна інженерна оцінка ПТК і окремих компонентів з точки зору їх впливу на діяльність людини і реакцій на цю діяльність, включаючи їх подальшу трансформацію та еволюцію. У цьому руслі формуються інженерно-географічні дисципліни (інженерна геоморфологія, інженерна геологія, інженерна геодезія, інженерне ландшафтознавство тощо) і розробляються рекомендації щодо вирішення приватних прикладних завдань;

2) узагальнення знань про характер і напрямки змін природного середовища під впливом виробничої діяльності людини, про формування геотехнічних систем і про прогноз їх функціонування в майбутньому. У цьому напрямку утворилися такі галузеві (синтетичні) дисципліни, як геоекологія (включаючи і геоекспертизу), географічне прогнозування, меліоративна географія.