Іриней (Середній)

Митрополи́т Ірине́й (в миру Іван Петрович Сере́дній, нар. 10 травня 1939, Стовпин Кжецької ґміни Волинського воєводства Речі Посполитої) — архієрей Українська православна церква (Московський патріархат), митрополи́т Дніпропетровський і Павлоградський (за версією РПЦ), кандидат богословських наук.

Митрополит Іриней
митрополит Дніпропетровський і Павлоградський
(до 2001 — архієпископ
до 1996 — Дніпропетровський і Криворізький)
з 1993
Церква: Російська православна церква
архієпископ Рівненський і Острозький
1990  1993
Церква: Російська православна церква
архієпископ Львівський і Дрогобицький
1989  1990
Церква: Російська православна церква
Український екзархат
Попередник: Никодим (Руснак)
Наступник: Андрій (Горак)
архієпископ Харківський і Богодухівський
1984  1989
Церква: Російська православна церква
Український екзархат
Попередник: Никодим (Руснак)
Наступник: Никодим (Руснак)
архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський
1982  1984
Церква: Російська православна церква
єпископ Серпуховський, керуючий патріаршими парафіями в Канаді і США
1976  1982
Церква: Російська православна церква
єпископ Уфимський і Стерлитамакський
1975  1976
Церква: Російська православна церква
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Іван Петрович Середній
Народження: 10 травня 1939
с. Стовпин, Волинське воєводство, Республіка Польща
Священство: 22 травня 1968
Чернецтво: 1 вересня 1970
Єп. хіротонія: 27 липня 1975
 
Автограф:

Нагороди:

 Іриней у Вікісховищі

З 19 жовтня 1993 року керує Дніпропетровською єпархією, 19 червня 2002 року піднесений в сан митрополита.

Життєпис

Іван Петрович Середній народився 10 травня 1939 року в селі Стовпин на території Речі Посполитої у родині польських громадян українського походження. Тезоіменитство 5 вересня. Середню школу закінчив вже під час другої совєцької окупації 1957 року.

1957-1961 — навчався в Ленінградській духовній семінарії, 1961-го став студентом Ленінградської духовної академії, де навчався з перервою на службу в армії (19631966) до 1968 року. Закінчив академію зі вченим ступенем кандидата богословських наук і залишився при академії професорським стипендіатом.

21 травня 1968 року висвячений у сан диякона (целібат), наступного дня — в сан священика. З 1968 року служив в Свято-Троїцькому соборі Ленінграду.

З 1969 року викладач канонічного права, секретар Вченої ради Ленінградської духовної академії і старший помічник інспектора.

1 вересня 1970 року був пострижений у чернецтво з іменем Іриней, на честь святого священномученика Іринея Ліонського.

З 13 березня 1971 по 1975 рік служив кліриком у представництві РПЦ в Токіо (Японія).

Архієрейське служіння в РПЦ

Після повернення з Японії 27 липня 1975 року в Богоявленському соборі Москви архімандрит Іриней був хіротонізований у єпископа Уфимського і Стерлітамацького — для Башкортостану.

19 липня 1976 року Іринею Середньому визначено бути єпископом Серпуховським, вікарієм Московської єпархії, з дорученням керувати Патріаршими приходами в Канаді і, тимчасово, в США. На цій посаді прослужив шість років.

16 липня 1982 року призначений архієпископом Алма-Атинським і Казахстанським; 28 березня 1984 — Харківським і Богодухівським; 13 вересня 1989 — Львівським і Дрогобицьким. Проте не протримався на цій кафедрі і року — через потужний автокефальний руху, а також конфлікти з уніатами фактично утік зі Львова, перемістившись до Рівного. 10 квітня 1990 — призначений архієпископом Рівненським і Острозьким УПЦ з благословення митрополита Київського та всієї України Філарета (Денисенка).

А невдовзі 1992 узяв участь у Харківському соборі УПЦ. 19 жовтня 1993 році призначений архієпископом Дніпропетровським і Криворізьким УПЦ.

З 27 липня 1996 року, після поділу цієї єпархії на дві, носить титул архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського. (до 12 вересня тимчасово управляв Криворізькою єпархією).

19 червня 2002 року піднесений у сан митрополита.

З 27 липня 2009 по 22 жовтня 2014 — член Міжсоборної присутності РПЦ.

Праці і погляди

Має проросійські погляди, автокефалію УПЦ КП не підтримував.

Нагороди

Російська православна церква

  • Орден преподобного Сергія Радонезького I[1], II і III ступеня
  • Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира II і III ступеня
  • Орден святого благовірного князя Данила Московського II ступеня
  • Орден святого преподобного Серафима Саровського II ступеня
  • Орден святителя Алексія митрополита Московського і всієї Русі III ступеня[2]

РПЦвУ

  • Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
  • Ювілейний орден «Різдво Христове — 2000» I ступеня
  • Ювілейний орден «1020 років Хрещення Київської Русі»

Польська православна церква

  • Орден св. рівноап. Марії Магдалини

Україна

Росія

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.