Ітраконазол
Ітраконазол — синтетичний протигрибковий препарат, що належить до підгрупи тріазолів класу азолів для перорального застосування. Препарат уперше синтезований у 1984 році в лабораторії бельгійської компанії «Janssen Pharmaceutica», та початково мав кодову назву R51211.[2]
 | |
|---|---|
Ітраконазол
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (2R,4S)-rel-1-(butan-2-yl)-4-{4-[4-(4-{[(2R,4S)-2-(2,4-dichlorophenyl)-2- (1H-1,2,4-triazol-1-ylmethyl)-1,3-dioxolan- 4-yl]methoxy}phenyl)piperazin-1-yl]phenyl}-4,5-dihydro-1H-1,2,4-triazol-5-one | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J02 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C35H38Cl2N8O4 |
| Мол. маса | 705,64 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 90-100% після їжі |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 24-36 год. |
| Екскреція | Нирки,фекалії |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ОРУНГАЛ®, «Янссен - Сілаг С.п.А.»,Італія UA/2415/02/01 21.06.2013-21/06/2018 ІТРАКОН®, «Фармак»,Україна UA/2959/01/01 17.03.2010-17/03/2015 СПОРАГАЛ®, «Фарма Старт», Україна UA/0316/01/01 25.11.2013-25/11/2018[1] |
Фармакологічні властивості
Ітраконазол — синтетичний протигрибковий препарат, що належить до класу азолів широкого спектра дії. Препарат має як фунгістатичну, так і фунгіцидну дію, що залежить від концентрації препарату в крові. Механізм дії ітраконазолу полягає у інгібуванні синтезу стеролів у клітинах грибків, що приводить до пошкодження клітинної стінки грибків. До препарату чутливі грибки Candida spp.; Aspergillus spp.; Trichophyton spp.; Microsporum spp.; Histoplasma spp.; Epidermophyton floccosum; Cryptococcus neoformans; Paracoccidioides brasiliensis; Sporothrix schenckii; Pityrosporum spp.; Fonsecaea spp.; Blastomyces dermatitidis.[3] Нечутливими до препарату є віруси та бактерії.
Фармакодинаміка
Після прийому всередину ітраконазол швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Після прийому препарату на голодний шлунок біодоступність становить 40-50 %,після прийому жирної їжі — до 100 %.Максимальна концентрація в крові ітраконазолу досягається протягом 3-4 годин. Високі концентрації препарату спостерігаються в легенях, нирках, печінці, селезінці, кістках, шлунку, м'язах, статевих органах, шкірі. У цих органах досягаються концентрації ітраконазолу вдвічі вищі, ніж у кров.[3] Ітраконазол погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується ітраконазол в печінці. Виводиться препарат з організму переважно з сечею у вилляді активних метаболітів, 3-18 % препарату — виводиться з калом. Період напіввиведення ітраконазолу двофазний, становить близько 24-36 годин, у хворих з печінковою недостатністю цей час збільшується.
Показання до застосування
Ітраконазол показаний при вульвовагінальному кандидозі[4], при грибкових захворюваннях шкіри та грибкових ураженнях очей; кандидозі ротової порожнини; оніхомікозах;системних мікозах (при криптококозному менінгіті — тільки у випадку неефективності інших препаратів); гістоплазмозі, споротрихозі, паракокцидіомікозі, бластомікозі та тропічних мікозах.
Побічна дія
При застосуванні ітраконазолу дуже рідко (із частотою менш ніж 0,01 %) спостерігають наступні побічні ефекти[5]:
- Алергічні реакції — висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, фотодерматоз, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, лейкоцитокластичний васкуліт, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — нудота, блювання, біль у животі, запор, здуття живота, панкреатит, гепатит, печінкова недостатність (поодинокі випадки летальної гострої печінкової недостатності).
- З боку нервової системи — головний біль, шум у вухах, зниження слуху, запаморочення, диплопія, периферична нейропатія.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, гостра та хронічна серцева недостатність.
- З боку сечостатевої системи — поллакіурія, нетримання сечі, розлади менструального циклу, еректильна дисфукція з можливим розвитком імпотенції, забарвлення сечі в темний колір.
- З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії.
- Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гіпокаліємія, гіпертригліцеридемія, протеїнурія, підвищення активності амінотрансфераз в крові.
Нечасто (0,1—1 %) при застосуванні ітраконазолу спостерігаються набряки та гарячка.
Протипоказання
Ітраконазол протипоказаний при підвищеній чутливості до азолів; при одночасному застосуванні з препаратами, що можуть викликати подовження інтервалу QT на ЕКГ — астемізолу, бепридилу, цизаприду, хінідину, терфенадину; інгібіторами редуктази ГМГ-КоА (статинами), препаратів з алкалоїдів ріжків; при гострій серцевій недостатності. При вагітності призначається тільки по життєвим показанням. Під час лікування ітраконазолом рекомендується припинити годування грудьми.
Форми випуску
Ітраконазол випускається у вигляді желатинових капсул для прийому всередину по 0,1 г та 1 % розчину для прийому всередину по 150 мл.[6]
Примітки
- Державний реєстр лікарських засобів України
- In vitro studies with R 51,211 (itraconazole) (англ.)
- http://www.mif-ua.com/archive/article/12072 (рос.)
- http://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2012_Akusher_3/49.pdf
- http://www.vidal.ru/drugs/molecule/572 (рос.)
- " "Итраконазол в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)