Августинович Олександр

Олександр Августино́вич, власне Александер Августино́вич (пол. Aleksander Augustynowicz; 7 лютого 1865, Іскриня — 23 серпня 1944, Варшава) — польський живописець вірменського походження[2]; член Краківського об'єднання художників-пластиків та Варшавського клубу польських акварелістів, дійсний член Товариства популяризації образотворчих мистецтв з 1925 року.

Августинович Олександр
Народження 7 лютого 1865(1865-02-07)[1]
Іскриня, Ґміна Корчина, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Смерть 23 серпня 1944(1944-08-23)[1] (79 років)
  Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Польща
Жанр портрет
Навчання Краківська академія мистецтв
Діяльність художник
Вчитель Владислав Лущкевичd, Ян Матейко і Шимон Голлоші
Нагороди
 Августинович Олександр у Вікісховищі

Біографія

Народився 7 лютого 1865 року в селі Іскрині (тепер Коросненський повіт Підкарпатського воєводства, Польща). Середню школу закінчив у Ряшеві[2]. Впродовж 1883–1886 років навчався у Краківській академії мистецтва у Фелікса Шиналевського, Владислава Лущкевича і Яна Матейка, у 1888 році — у художній школі Шимона Голлоші в Мюнхені.

Деякий час подорожував Італією та Угорщиною. Протягом 1890—1914 років жив і працював у Львові. Мав у місті свою приватну мистецьку школу, в якій свого часу навчалися відома львівська художниця-графік Ванда Коженьовська, живописець Марія Шаєр-Гурська та інші[2]. У 1914—1921 роках жив у Закопаному. В 1921 році переїхав до Познані. В 1937 році, на честь 50-річчя творчості, був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги[2].

З початком другої світової війни переїхав до Варшави, де загинув 23 серпня 1944 року під час Варшавського повстання.

Творчість

Автор портретів, пейзажів, побутових сцен на гуцульську тематику. Малював аквареллю, пастеллю та олійними фарбами. Серед робіт:

  • «Відпочинок» (1890);
  • «Портрет Я. Кулачковського» (1890; Національний музей у Львові);
  • «Автопортрет» (1896);
  • триптих «Візантійські варіанти» (біля 1898; автопортрет з родиною; Львівська галерея мистецтв);
  • «Автопортрет» (1899; Львівська галерея мистецтв);
  • «На пасіці» (1905, Львівська галерея мистецтв);
  • «Северин Обст» (1906; Національний музей у Варшаві);
  • «Доньки художника» (1907);
  • «Діти художника» (1907);
  • «Каплиця в горах» (1907);
  • «Краєвид Львова» (1908, акварель);
  • «Біля старої церкви» (1910);
  • «На ринку» (1910);
  • «Очікування» (1912);
  • «Тадеуш Рутовський-президент Львова» (1913; Львівська галерея мистецтв);
  • «Підтатранський пейзаж» (1916);
  • «Королева Ядвіґа» (біля 1925);
  • «Портрет батька художника» (1937);
  • «Материнство» (1937);
  • «Жіночий портрет» (1938);
  • «Сільська дівчина в червоній хустці»;
  • «Портрет чоловіка».
«Відпочинок»
«Северин Обст»
«Біля старої церкви»
«Портрет батька художника»
«Материнство»
Дзеркальна зала Львівської опери.

На початку 1900-х років архітектор Зиґмунт Ґорґолевський запросив хужожника до участі в живописному оздобленні Великого міського театру у Львові, де він виконав окремі розписи для фоє, залу глядачів і дзеркального залу[2].

Брав участь у виставках у Кракові, Варшаві, Відні, Мюнхені, Санкт-Петербурзі, Лондоні. У 1925 році, на виставці «Польський портрет», отримав найвищу почесну відзнаку.

Твори художника зберігаються у багатьох музеях Польщі (Варшава, Познань, Краків, Бидгощ, Вроцлав, Горлиці, Ряшів, Ланьцут та інших), а також у Львові — у Львівській галереї мистецтв та Львівському музеї історії релігії[2].

Примітки
  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. Галина Глембоцька. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Олександр Авґустинович. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 серпня 2021.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.