Авхімович Микола Єфремович

Микола Єфремович Авхімович (нар. 1 (14) січня 1907(19070114), місто Борисов, тепер Білорусь — 12 вересня 1996, місто Мінськ, Білорусь[1]) — радянський і білоруський державний та партійний діяч. Один з організаторів партизанського руху в Білорусі за часів німецько-радянської війни. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Член ЦК КПРС у 1956—1961 роках.

Микола Єфремович Авхімович
біл. Мікалай Яфрэмавіч Аўхімовіч


Прапор
 4-й Голова Ради міністрів БРСР
28 липня 1956 — 9 квітня 1959 року
Попередник: Кирило Мазуров
Наступник: Тихін Кисельов
Прапор
 Міністр хлібопродуктів БРСР
10 квітня 1959 — травень 1961 року
Прем'єр-міністр: Тихін Кисельов
Прапор
 Міністр соціального забезпечення БРСР
травень 1961 — січень 1974 року
Прем'єр-міністр: Тихін Кисельов
5-й Перший секретар Гомельського обкому КПБ
лютий 1948 — жовтень 1951 року
Попередник: Іван Тур
Наступник: Захар Голодушко
3-й Перший секретар Гродненського обкому КПБ
жовтень 1951 — червень 1953 року
Попередник: Сергій Притицький
Наступник: Федір Баранов
 
Народження: 14 січня 1907(1907-01-14)
Борисов, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть: 12 вересня 1996(1996-09-12) (89 років)
Мінськ, Білорусь
Країна: Білорусь
Освіта: Ленінське вище комуністичне сільськогосподарське училище Білорусіd (1933) і Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)d (1948)
Партія: ВКП(б) (з 1926)
Нагороди:

Біографія
  • 1922 — помічник водія військового автосанітарного загону № 16, Смоленськ.
  • 1922–1923 — помічник водія військового автовантажозагону № 7, Мінськ і Гомель.
  • 1923–1924 — учень поштово-телеграфної контори, Борисов.
  • 1924–1926 — чорноробочий лісопильного заводу ім. Р. Люксембург, Борисов.
  • 1926–1930 — завідувач агропромислового відділу, секретар Лепельського райкому комсомолу, секретар Лепельського райвиконкому, уповноважений і голова районного профспілкового бюро, завідувач оргвідділом райспоживтовариства.
  • 1930–1933 — слухач Мінської вищої комуністичної сільськогосподарської школи ім. В. І. Леніна.
  • 1933–1935 — заступник начальника політвідділу Пуховицької МТС, Мінська область.
  • 1935–1938 — заступник директора Копильської МТС Мінської області.
  • 1938–1939 — секретар, 1-й секретар Копильського райкому КП(б)Б.
  • 1939–1940 — секретар, 1-й секретар Августувського райкому КП(б)Б.
  • 22 грудня 1940 – 6 червня 1947 — секретар ЦК КП(б) Білорусі з кадрів.
  • 1947–1948 — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП (б)
  • 1948 — інспектор Управління кадрів ЦК ВКП(б)
  • У лютому 1948 — листопаді 1951 — Перший секретар Гомельського обкому КПБ
  • У листопаді 1951 — серпні 1953 — Перший секретар Гродненського обкому КПБ
  • 27 червня 1953 — 28 липня 1956 — 2-й секретар ЦК КПБ.
  • 28 липня 1956 — 8 квітня 1959 — голова Ради міністрів Білоруської РСР.
  • У квітні 1959 – травні 1961 — міністр хлібопродуктів БРСР.
  • У травні 1961 – грудні 1973 — міністр соціального забезпечення БРСР.
  • З січня 1974 року персональний пенсіонер союзного значення.
  • 1974–1991 — науковий співробітник Інституту історії Комуністичної партії при ЦК КПБ.

Нагороди

Примітки
  1. Велика Вітчизняна війна радянського народу (в контексті Другої світової війни) / Під ред. Ковалені та Сташкевича. — Мінськ : Видавничий центр БДУ, 2004.

Література
  • Державна влада СРСР. Вищі органи влади й управління та їх керівники. 1923–1991 рр. Історико-біографічний довідник./Укл. В. І. Івкін. Москва, 1999. — ISBN 5-8243-0014-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.