Адамівка (Кам'янський район)

Село засноване в 1793 році.

В 1834 році коштом поміщика Адама Даміановича Петровського була побудована кам'яна церква, один престол — в ім'я Святої Трійці.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Адамівської волості Верхньодніпровського повіту, мешкало 235 осіб, налічувалось 36 дворів, існували православна церква та школа[1].

Станом на 1908 в адамівській церковній парафії було 93 двори, прихожан чоловічої статі — 375, жіночої — 318. При церкві працювала церковно-парафіяльна школа. Священик — Бажанов Григорій Євдокимович, 45 років, закінчив курс Катеринославської духовної семінарії, дружина та троє дітей, священик — з 1888 року, у цьому приході — з 1900 року. Псаломщик — Драгун Андрій Андрійович — з 1906 року[2].

260 жителів Адамівки билися на фронтах Другої світової війни, з них 160 загинули, 98 осіб нагороджені орденами і медалями.

В 1975 р. на території Адамівки знаходилась центральна садиба колгоспу «Росія», за яким було закріплено 8 192 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6 316 га орних земель. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, виробництві молока, а також кормів.

У Адамівці була середня школа, у якій 24 вчителі навчали 266 учнів, будинок культури з залом на 400 місць, два клуби із залами на 480 місць, три бібліотеки, книжковий фонд яких становив 14 тис. томів, дільнична лікарня на 100 ліжок. Населення обслуговувало сім лікарів і 23 людини з середньою медичною освітою. Працювали дитячий садок і ясла на 70 місць, поштове відділення, ощадкаса, сім магазинів, комбінат побутового обслуговування.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

У селі споруджено пам'ятник активним учасникам боротьби за Радянську владу А. С. Головіну і В. М. Каптурову, що у 1920 році працювали в Адамівці і загинули від рук ворогів. Також є пам'ятник на честь воїнів, що віддали життя за звільнення Адамівки від гітлерівських загарбників.