Адамін

Адамі́н (адаміт) (рос. адамин; англ. adamite; нім. Adamin) — мінерал, гідроксиларсенат цинку острівної будови з групи тарбутит-адамін. Склад: 4[Zn2AsO4OH].

Адамін (адаміт)
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Zn₂AsO₄(OH)[2]
Nickel-Strunz 10 8.BB.30[3]
Dana 8 41.6.6.3
Ідентифікація
Колір жовтий, зелений, фіолетовий до безбарвного, рожевувато-червоний
Сингонія Ромбічна сингонія[4]
Твердість 3,5
Густина 4,34—4,35
Інші характеристики
Названо на честь Gilbert Joseph Adamd[5]
Типова місцевість Chañarcillod[3]
 Адамін у Вікісховищі

Загальний опис

Містить (%): ZnO — 56,7; As2О5 — 40,2; H2О — 3,1. Цинк частково заміщається міддю, кобальтом і закисним залізом. Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті. Утворює також радіальні агрегати, кірочки.

Колір жовтий, зелений, фіолетовий до безбарвного, рожевувато-червоний. Зустрічається як вторинний мінерал в зоні окиснення свинцево-цинкових родовищ з арсенідами, асоціює зі смітсонітом, кальцитом, малахітом, азуритом, лімонітом, геміморфітом і кварцом. Родовища є у Франції, Італії, Греції, Туреччині, Мексиці та Чилі.

Різновиди

Розрізняють:

  • адамін кобальтистий (відміна адаміну, яка містить до 5,5% СоО),
  • адамін мідистий (відміна адаміну, яка містить до 24% CuO).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Адамін // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Адамін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.