Адміністративний поділ Естонської РСР

Естонська Радянська Соціалістична Республіка (Естонська РСР) проголошена 21 липня 1940 року. 6 серпня 1940 року республіка офіційно прийнята до складу СРСР. В Естонії до початку в 1941 році німецько-радянської війни залишався попередній адміністративний поділ на повіти та волості, що існував у часи Естонської Республики (1918—1940). 1945 року центральні органи Радянського Союзу продовжили перервану війною радянізацію Естонії — так серед іншого розпочався поділ волостей на сільські ради. 1950 року в процесі скасування в Естонській РСР повітів та волостей утворені сільські райони (згодом райони), яким підпорядковувалися міста, селища міського типу та робітничі селища, а також сільські ради. 1952 року в республіці впроваджений поділ території на 3 області, проте це не виправдало себе, і 1953 року знов вирішено повернутися до районів як найвищої адміністративної одиниці разом з містами республіканського підпорядкування. До 1990 року принцип адміністративного поділу в Естонській РСР залишався незмінним, лише відбувалися територіальні зміни між районами та сільрадами, коли одиниці об'єднувалися, ліквідовувалися чи утворювалися нові. З 1 січня 1990 року райони замінені на повіти, а сільські ради поступово перетворювалися у волості, які мали статус самоврядування. Процес заміни сільрад на волості продовжувався і після відновлення Естонської Республики 8 травня 1990 року і отримання 20 серпня 1991 року повної незалежності від Радянського Союзу.

Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik
Эстонская Советская Социалистическая Республика
республіка в складі СРСР
  
Герб
Герб Прапор
Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Країна СРСР
Дата заснування21 липня 1940
Дата ліквідації8 травня 1990
 

1940—1941

Територія Естонської РСР 1940 року

Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році і до початку німецько-радянської війни в Естонській РСР зберігся адміністративний поділ, що існував у часи незалежності Естонії, а саме республіка поділялася на повіти, які зі свого боку — на волості. На той час існувало 11 повітів:

1944—1950

23 серпня 1944 року значна територія повіту Петсерімаа відокремлена від Естонської РСР для формування в складі РРСФР Псковської області. Внаслідок відчутного зменшення площі Петсеріський повіт був ліквідований 18 січня 1945 року, а підпорядковані йому волості ввійшли до складу повіту Вирумаа.[1] Таким чином, в Естонській РСР залишилося 10 повітів.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Естонської РСР від 4 травня 1945 року «Про створення сільських рад трудящих депутатів» 8 серпня 1945 року в повітах Гар'юмаа та Ярвамаа, а потім 16 серпня в Пярнуському повіті та 13 вересня в решті інших на територіях волостей сформовані сільські ради як окремі адміністративні одиниці.[2][3][4][5][6] У волостях, що розташовувалися на малих естонських островах, сільради не були створені.

Передача частини території Естонської РСР до складу РРФСР
ПовітКількість
волостей
загалом
волостей
з сільрадами
сільрад
Валґамаа101024
Вирумаа101077
Вільяндімаа212162
Вірумаа303094
Гар'юмаа312977
Ляенемаа212051
Пярнумаа222160
Сааремаа161542
Тартумаа4343108
Ярвамаа131342
Усього237232637

16 серпня 1946 року на острові Гійумаа та прилеглих островах, виключених зі складу повіту Ляенемаа, утворено самостійний повіт Гійумаа.[7]

25 лютого 1949 року в Естонській РСР утворені 2 нових повіти. Президія Верховної Ради Естонської РСР в інтересах розвитку сланцевого басейну на північному сході республіки постановила виділити частину території з Віруського повіту для створення самостійного повіту Йигвімаа.[8] Інший повіт Йиґевамаа — сформований з частини повіту Тартумаа, бо значна площа останнього і велика кількість підпорядкованих міст, селищ та сільських рад ускладнювали тартуським повітовим органам ведення господарського та політичного керування.[9]

Сільські райони, 1950

26 вересня 1950 року в Естонській РСР скасовані повіти та волості, замість яких утворено 39 сільських районів, що підпорядковувалися республіканським органам.[10] Для міста Палдіскі замінено республіканське підпорядкування на районне в складі Кейласького району.[10]

РайонЦентрКількість
містселищсільрад
Аб'яськийАб'я-Палуоя1215
АнтсласькийАнтсла114
ВалґаськийВалґа115
ВастселійнаськийВастселійна11
ВируськийВиру116
ВільяндіськийВільянді220
Вяйке-Маар'яськийВяйке-Маар'я23
ВяндраськийВяндра312
ГаапсалуськийГаапсалу118
Гар'юськийТаллінн22
ГійумааськийКярдла111
ЕлваськийЕлва122
ЙигвіськийЙигві1221

 

РайонЦентрКількість
містселищсільрад
ЙиґеваськийЙиґева119
КалластеськийКалласте111
КейласькийКейла213
КівіиліськийКівіилі1114
Кілінґі-НиммеськийКілінґі-Нимме114
КозеськийКозе114
КурессаареськийКурессааре124
ЛігуласькийЛігула114
ЛоксаськийЛокса113
МуствееськийМуствее118
Мяр'ямааськийМяр'ямаа111
ОріссаареськийОріссааре18
ОтепяеськийОтепяе110

 

РайонЦентрКількість
містселищсільрад
ПайдеськийПайде1117
ПилваськийПилва20
ПилтсамааськийПилтсамаа117
Пярну-ЯаґупіськийПярну-Яаґупі110
ПярнуськийПярну1120
РаквереськийРаквере221
РапласькийРапла218
РяпінаськийРяпіна122
Сууре-ЯаніськийСууре-Яані1113
ТапаськийТапа1217
ТартуськийТарту22
ТирваськийТирва114
ТюріськийТюрі112

Області (1952—1953)

Обласний поділ радянських республік Бальтійських країн

3 травня 1952 року Президія Верховної Ради Естонської РСР видала Указ про поділ республіки на три області: Пярнуську, Талліннську й Тартуську. До складу кожної області ввійшли райони та міста, що до того підпорядковувалися республіканським органам.[11] Тарту, Нарва, Пярну та Кохтла-Ярве віднесені до категорії міст обласного підпорядкування.[12] Таллінн, включений до складу однойменної області як адміністративний центр, залишився містом республіканського підпорядкування.[11] 10 травня 1952 року це рішення затвердила Президія Верховної Ради СРСР.[13] 15 травня 1952 року Курессаареський район перейменований у Кінгісеппський[14]

Пярнуська область
місторайони (14)

 

Талліннська область
містарайони (12)

 

Тартуська область
місторайони (13)


25 квітня 1953 року вирішено області в Естонській РСР скасувати і відновити систему республіканського підпорядкування районів і міст.[15] 28 квітня 1953 року представлення Президії Верховної Ради Естонської РСР про скасування областей затвердила Президія Верховної Ради СРСР.[16]

1954—1990

1954 рік

17 червня розпочато в Естонській РСР укрупнення сільських рад, внаслідок чого майже половина сільрад була ліквідована.[17]

Адміністративний поділ Естонської РСР на 1 жовтня 1955 року[18]
Місто1Селищ3
Таллінн
Кохтла-Ярве2
Нарва2
Пярну
Тарту

 

РайонКількість
міст2селищ3сільрад
Аб'яський127
Антсласький17
Валґаський17
Вастселійнаський7
Вируський18
Вільяндіський210
Вяйке-Маар'яський112
Вяндраський36
Гаапсалуський110
Гар'юський110
Гійумааський15
Елваський111
Йигвіський2212

 

РайонКількість
міст2селищ3сільрад
Йиґеваський18
Калластеський17
Кейласький27
Ківіиліський126
Кілінґі-Ниммеський18
Козеський17
Кінгісеппський111
Лігуласький17
Локсаський16
Муствееський110
Мяр'ямааський15
Оріссаареський11
Отепяеський15

 

РайонКількість
міст2селищ3сільрад
Пайдеський118
Пилваський9
Пилтсамааський19
Пярну-Яаґупіський15
Пярнуський119
Раквереський210
Рапласький28
Ряпінаський112
Сууре-Яаніський117
Тапаський1210
Тартуський10
Тирваський17
Тюріський16
1 міста республіканського підпорядкування
2 міста районного підпорядкування
3 селища міського типу, курортні та робітничі селища; сільські селища підпорядковувалися сільрадам

1957 рік

12 жовтня ліквідовані Локсаський і Пярнуський райони.[19]

1957 року селище Сілламяе отримало статус міста республіканського підпорядкування, ставши в Естонскій РСР 6-им містом цієї категорії.

1959 рік

24 січня скасовані 13 районів (Антсласький, Калластеський, Кілінґі-Ниммеський, Ківіиліський, Козеський, Муствееський, Оріссаареський, Отепяеський, Пярну-Яаґупіський, Сууре-Яаніський, Тирваський, Тюріський, Вастселійнаський), а їх територія поділена між іншими районами та міськими округами.[20]

1960 рік

14 жовтня для утворення єдиного адміністративного центру на території сланцевого басейну Естонської РСР міста Кохтла-Ярве, Йигві, Агтме та робітниче селище Сомпа об'єднані в місто Кохтла-Ярве республіканського підпорядкування, одночасно ліквідований Йигвіський район.[21]

1961 рік

14 квітня скасовані райони Лігуласький і Ряпінаський.[22]

1962 рік

28 березня ліквідовані 3 райони: Кейласький, Тапаський, Вяйке-Маар'яський.[23]

21 грудня відбулось останнє укрупнення районів — скасовані 5 районів: Аб'яський, Вяндраський, Мяр'ямааський, Пилтсамааський, Елваський.[24]

21 грудня відновлений Пярнуський район.[24]

На кінець 1962 року Естонська РСР адміністративно поділялася на 6 міст республіканського підпорядкування та 14 районів.

1964 рік

15 грудня утворений 15-й район в Естонській РСР Кохтла-Ярвеський.[25]

1977 рік

Адміністративний поділ Естонської РСР
на 1 листопада 1977 року[26]
Назва одиниціКількість
містселищ м.т.сільрадс. селищсіл
Міста республіканського підпорядкування
Таллінн12
Кохтла-Ярве22
Нарва11
Пярну2
Сілламяе1
Тарту1
Сільські райони
Валґаський3117147
Вируський21210281
Вільяндіський43147254
Гаапсалуський11127154
Гар'юський231828317
Гійумааський14288
Йиґеваський31112205
Кінгісеппський1127256
Кохтла-Ярвеський1514171
Пайдеський22138155
Пилваський2137218
Пярнуський14189233
Раквереський321416299
Рапласький4910191
Тартуський21822306
Усього33261941663275

1990 рік

1 січня 1990 року набуло чинності рішення Верховної Ради Естонської РСР від 6 грудня 1989 року відновити повіти в адміністративних межах існуючих районів, скасувавши останні.[27]

22 січня Кінгісеппський район перейменований на Саареський повіт.[28] 19 лютого Гаапсалуський повіт перейменований на Ляенеський, Пайдеський повіт — на Ярваський.[29] 26 березня Кохтла-Ярвеський повіт перейменований на Іда-Віруський, Раквереський — на Ляене-Віруський.[30]

1990 року розпочався процес перетворення сільських рад на волості з отриманням статусу самоврядування.

Зведені дані

Райони Естонської РСР 1950—1990
Район195019591960196119621990
Аб'яський
Антсласький
Валґаський
Вастселійнаський
Вируський
Вільяндіський
Вяйке-Маар'яський
Вяндраський
Гаапсалуський
Гар'юський
Гійумааський
Елваський
Йигвіський
Йиґеваський

 

Район1950195719591961196219641990
Калластеський
Кейласький
Ківіиліський
Кілінґі-Ниммеський
Кінгісеппський
Козеський
Кохтла-Ярвеський
Лігуласький
Локсаський
Муствееський
Мяр'ямааський
Оріссаареський
Отепяський

 

Район195019571959196119621990
Пайдеський
Пилваський
Пилтсамааський
Пярну-Яаґупіський
Пярнуський
Раквереський
Рапласький
Ряпінаський
Сууре-Яаніський
Тапаський
Тартуський
Тирваський
Тюріський
Кількість районів та сільрад 1951—1989
(на 1 січня)[31]
РікКількість
районівсільрад
195139641
196024319
196123257
196615239
197115235
197615206
198115193
198515189
198915191

Примітки

  1. Eesti NSV Teataja ; 5 1945-02-10. Art. 58. Seadlus Eesti NSV Petseri maakonna likvideerimise ja endise Petseri maakonna valdade ja vallaosade Võru maakonnaga liitmise kohta.
  2. Eesti NSV Teataja ; 30 1945-09-08. Art. 463. Pärnu maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  3. Eesti NSV Teataja ; 32 1945-09-24. Art. 501. Lääne maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  4. Eesti NSV Teataja ; 33 1945-09-28. Art. 516, 517, 518, 519, 520.
  5. Eesti NSV Teataja ; 34 1945-10-15. Art. 524. Saare maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  6. Eesti NSV Teataja ; 35 1945-10-26. Art. 543. Harju maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta. Art. 544. Järva maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  7. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 44 1946-08-26. Art. 372. Seadlus Hiiu maakonna moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании Хиумаского уезда в составе Эстонской ССР.
  8. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 52. Seadlus Jõhvimaa moodustamise ja Tapa linna ning mõnede valdade ja külanõukogude ühendamise kohta Virumaaga. Об образовании Йыхвимаского уезда и присоединении города Тапа и некоторых волостей и сельских советов к Вирумаскому уезду.
  9. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 51. Seadlus Jõgevamaa moodustamise kohta. Об образовании Йыгевамаского уезда.
  10. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 11 1950-10-11. Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании сельских районов в Эстонской ССР.
  11. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 18. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской Советской Социалистической Республики.
  12. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 19. Seadlus vabariikliku alluvusega linnade Tartu, Narva, Pärnu ja Kohtla-Järve oblastilise alluvusega linnade kategooriasse üleviimise kohta. Об отнесении городов республиканского подчинения Тарту, Нарва, Пярну и Кохтла-Ярве к категории городов областного подчинения.
  13. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 мая 1952 года «Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской ССР»
  14. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 28. Seadlus Pärnu oblasti Kuressaare linna ja Kuressaare rajooni ümbernimetamise kohta. О переименовании города Курессааре и Курессаареского района Пярнуской области.
  15. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 7 1953-06-30. Art. 60. Seadlus oblastite likvideerimise kohta Eesti NSV koosseisus. Об упразднении областей в составе Эстонской ССР.
  16. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 28 апреля 1953 года «Об упразднении Пярнуской, Таллинской и Тартуской областей Эстонской ССР» // Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г / под ред. к. ю. н. Мандельштам Ю. И. — Москва : Государственное издательство юридической литературы, 1956. — С. 63.
  17. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 10 1954-07-12. Art. 104. Seadlus Eesti NSV külanõukogude ühendamisest. Об укрупнении сельских Советов Эстонской ССР.
  18. Eesti NSV administratiiv-territoriaalne jaotus seisuga 1. oktoober 1955.
  19. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 17 1957-11-14. Art. 38. Seadlus Loksa ja Pärnu rajooni likvideerimisest. Об упразднении Локсаского и Пярнуского районов.
  20. Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 6 1959-02-03. Art. 38. Seadlus Eesti NSV rajoonide reorganiseerimisest. О реорганизации районов Эстонской ССР.
  21. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 37 1960-10-20. Art. 94. Seadlus Eesti NSV põlevkivibasseini territooriumil ühtse administratiivkeskuse loomise kohta. О создании единого административного центра на территории сланцевого бассейна Эстонской ССР.
  22. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 15 (68) 1961-04-21. Art. 52. Seadlus Lihula ja Räpina rajooni likvideerimise kohta. Об упразднении Лихулаского и Ряпинаского районов.
  23. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 14 (119) 1962-04-06. Art. 48. Eesti NSV Keila, Tapa ja Väike-Maarja rajooni likvideerimise kohta. Об упразднении Кейлаского, Тапаского и Вяйке-Маарьяского районов Эстонской ССР.
  24. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 51 (156) 1962-12-24. Art. 183. Eesti NSV territooriumi administratiivses jaotuses muudatuste tegemise kohta. О внесении изменений в административно-территориальное деление Эстонской ССР.
  25. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 51 (260) 1964-12-18. Art. 224. Seadlus Kohtla-Järve rajooni moodustamise kohta. О создании Кохтла-Ярвеского района.
  26. Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik (jpg). Eesti Entsüklopeedia.
  27. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 40 (918) 1989-12-22. Art. 614. Omavalitsusliku haldussüsteemi loomisest.
  28. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 3 (923) 1990-01-29. Art. 38. Seadlus Kingissepa rajooni ümbernimetamise kohta Saare maakonnaks.
  29. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 6 (926) 1990-03-07. Art. 94. Haapsalu maakonna ümbernimetamise kohta Lääne maakonnaks; Art. 95. Paide maakonna ümbernimetamise kohta Järva maakonnaks.
  30. Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 11 (931) 1990-04-09. Art. 164. Kohtla-Järve maakonna ümbernimetamise kohta Ida-Viru maakonnaks; Art. 165. Rakvere maakonna ümbernimetamise kohta Lääne-Viru maakonnaks.
  31. Eesti haldusjaotuse kujunemine. Eesti Entsüklopeedia.

Джерела

  • Eesti Entsüklopeedia
  • Eesti NSV Teataja / Ведомости Эстонской ССР
  • Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja / Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики
  • Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.